В останні роки спостерігається ріст ультраправих, говорячи по-іншому — ріст націоналістичних та радикальних рухів в Європі та Америці.
В інших країнах це явище так само мало місце розповсюдитись. Дійшло до того, що націоналістичні рухи опинились при владі, наприклад, в Австрії та Італії, а десь вони увійшли у парламент, як, наприклад, у Німеччині, Франції і Нідерландах. В Англії саме вони мали вплив на підняття питання про її вихід із Євросоюзу.
Сьогодні Іслам і іноземці, зокрема — мусульмани, стали сприйматись ультраправими як загроза для їх народів у культурному та економічному плані. Так, Трамп і національні рухи Європи акцентували увагу на цих двох аспектах. Це — дуже погане явище, яке має тяжкі наслідки для усього людства, тобто не лише у відношенні мусульман, але й у відношенні інших народів. Тому що почуття любові до своєї спільноти,бажання зберегти своє панування, неприязнь до інших, схильність принижувати інші народи, панувати над ними, грабувати їх багатства веде носіїв цих ідей до слідування своїм пристрастям, сліпому фанатизму і пихатості у відношенні інших. Ось чому національні рухи в Європі намагаються знищити ЄС, тому що він є джерелом сили для єдиної Європи, що дозволяє кожній нації зберегти своє національну самосвідомість і матеріальні надбання. Проте народи ЄС бояться один одного; так, наприклад, є страх перед німцями і французами як тими, хто буде панувати над рештою інших.
Ми бачили як Трамп у якості гасла обрав ворожість у відношенні Ісламу і мусульман, і його підтримали ті, хто розділяє з ним одну культуру і цінності. Подібне відбувалось і в Європі до Другої світової війни, що згодом привело Європу до руйнування. Тому націоналізм є серйозною небезпекою, і його необхідно лікувати корінним чином.
Популізм і націоналізм говорять про родоплемінний зв’язок (але у більш широкому сенсі), що є одним із проявів інстинкту самозбереження. Даний зв’язок виникає, коли люди відчувають наявність у їх оточенні загальних, внутрішніх проблем, або існує загроза їх утворенням, структурам, спільним інтересам, таким як отримання здобичі, — усе це штовхає народи на завоювання інших, до панування над рештою інших, тому той або інший народ ставить себе вище інших. У результаті між ними виникають розбіжності і конфлікти. Подібні речі позбавлені ідейної основи, будучи лише інстинктивним проявом, звідти не витікає система законів для життя і там відсутні рішення накопиченим проблемам. Саме це відбувалось у монголів, які йшли на завоювання, маючи лише почуття хижака, вбиваючи і руйнуючи на своєму шляху усе живе і неживе. Те ж саме було і в Європі іще до прийняття європейцями у якості ідеології капіталізм. Війни між ними руйнували усе навколо, але потім вони скерували свій гнів на країни мусульман у виді Хрестових походів, влаштовуючи там різанину і грабування.
Якщо народ приймає певну ідею, щоб на її основі відбувся підйом, але при цьому змішує її з націоналістичними почуттями, то дана ідея не здатна вирішити національне питання. Саме це трапилось з народами Європи, коли вони прийняли капіталізм, і він не зміг вирішити національне питання. Так, європейці прийняли капіталізм, ставши однією нацією, прагнучи до розвитку, до панування, прийнявши секуляризм і демократію. Остання закликає до головування народу, тобто сам народ, враховуючи свої пристрасті і інтереси, встановлює для себе закони. Саме подібне положення речей і підштовхнуло європейців розпочати боротьбу за панування і багатства. Так, Франція на чолі з Наполеоном вирушила встановлювати свою гегемонію в Європі і у світі. Також і інші народи Європи у свій час відправились колонізувати інші країни і материки, безжально вирізаючи і вбиваючи народи Африки, Азії, Північної та Південної Америки. Також між ними спалахнули дві світові війни, які унесли десятки мільйонів життів і зруйнували багато країн. Причина цього полягає у тому, що Європа не знає, що таке гуманність.
Тепер ці народи почали уявляти, що є загроза від приїжджих,які втікають від економічних проблем у пошуках кращих робочих місць, тим самим займаючи робочі місця місцевого населення, що, за їх словами, веде до збільшення безробіття і зменшення прибутків. Проте треба розуміти, що гроші перекочовують у кишені мільярдерів, і саме цього не можуть зрозуміти націоналісти, і саме це упускає із виду їх старше покоління, вбачаючи лише винуватими у тому, що відбувається, простих іноземців.
Суть у тому, що народи Європи не хочуть зрозуміти істинну причину, тобто те, що проблема полягає у пануванні капіталістів за рахунок потенціалу їх же народів. Європейці не бажають, щоб іноземець брав у них щось, якщо вони не беруть у нього вдвічі більше. Вони не бажають, щоб іноземець мав який-небудь вплив у їх країнах, вони побачили, як кількість мусульман на їх землях перевалила за десятки мільйонів, внаслідок чого вони відчули загрозу для своєї культури. Адже єдине, що вони хочуть від іноземця, так це його статусу у якості слуги, як це трапилось після Другої світової війни. Саме тоді їм потрібні були робочі для фабрик і заводів, для сільського господарства і тваринництва, для розчистки міст після війни. Для цього вони привабили іноземців, зокрема — вихідців із мусульманського світу, тому що ресурси мусульманської молоді величезні. Проте коли вони побачили, що більшість мусульман не інтегрується, а залишається прихильниками своєї культури, більше того, їх діти і онуки почали іще сильніше дотримуватись Ісламу та його культури, це викликало у них паніку. Саме тоді і залунали сигнали небезпеки у європейців, тим більше, що ресурси у плані підростаючих поколінь у мусульман просто величезні, плюс більшість мусульман відмовились інтегруватись у європейські спільноти і відкинули їх культуру.
Починаючи з 1950-х і до кінця 90-х соціалістична думка спричинила вплив на Європу, а крайня націоналістична думка була слабка через поразку нацизму у Другій світовій війні. Єдиним, хто був присутнім поруч з соціалізмом, була поміркована національна ідея, відома як правоцентризм. Таким чином,правоцентризм і соціалізм прийняли поняття «соціальна справедливість» і утвердили помірковане розуміння націоналізму і патріотизму. Так вони поклали край радикальному соціалізму і радикальному націоналізму, так вони відкинули думки про війни, домовились про зовнішню політку, тим самим сталося зближення між державами Європи, і було не важливо, хто на ту мить був при владі — правоцентристи чи ультраправі. Це дозволило у подальшому утворити ЄС.
Варто нагадати, що небажання мусульман інтегруватись в європейські суспільства надало можливість ультраправим розвиватись і почати погрожувати мусульманам, щоб вони прийняли інтеграцію, тобто прийняли європейську культуру. Проте правоцентристи і лівоцентристи не хотіли, щоб послідовники ультраправих розрослись у величезних масштабах, щоб надалі не стали загрозою для поміркованих партій із числа правоцентристів і лівоцентристів. Проте коли помірковані не змогли справитись з інтеграцією мусульман, незважаючи на використання різних способів, залякування і обмеження, то ультраправі рухи підсилились.
Так ультраправі стали загрозою для поміркованих партій, тому останні вдалися до обману: вони запропонували мусульманам приєднатись до протистоянню ультраправим. Даний хід є одним із способів інтегрувати мусульман,у зв’язку з чим мусульмани повинні усвідомлювати подібні речі так само, як вони повинні дотримуватись своєї релігії,закликати до неї, критикувати соціалістичні і капіталістичні ідеї, протистояти націоналізму, який був описаний Посланцем ﷺ з негативного боку. Ідеологія Ісламу є єдиною, хто набув успіху у лікуванні націоналізму, хто зміг розплавити народи в один сплав подібно тиглю. І цей успіх можливо повторити лише з встановленням Другого Праведного Халіфату, де правління буде здійснюватись за методом пророцтва.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
10 Джумада аль-уля 1440 р.х.
16.01.2019 р.
