Президент Алжиру Абдуль-Азіз Бутефліка 27.12.2018 скликав раду міністрів, якої багато хто так очікував, особливо якщо врахувати, що це скликання відбулось після багатьох крупних дебатів про можливість відстрочити президентські вибори і продовжити правління президента Бутефліки, що,згідно думці спеціалістів, вимагає внесення змінень у текст конституції.
Проте потім виявилось, що ніяких змінень від цього скликання у майбутніх президентських виборах не буде. Максимум, що було досягнуто, це підписання Закону про фінанси на 2019 р. і не більше.
Події, які відбуваються в Алжирі, вказують на те, що чиновники, які наближені до владних кіл, пов’язані з правлінням президента Бутефліки і членами його родини, хто привілейовані ними на протязі 20 років, члені існуючого режиму, що опирається на ім’я Бутефліки перед народом, — усі вони просто так нізащо не захочуть перебудуватись на новий лад, не захочуть реформ, які невмолимо наближаються і повинні будуть покінчити з образом Бутефліки як якогось лицаря-рятівника. Тому майбутні реформи вимагають від усіх політичних кіл Алжиру знайти того, хто очолить «період після Бутефліки» у найближчий час.
Враховуючи стан здоров’я президента, і, враховуючи, що він готовий вже ось-ось повністю вичерпати себе біологічно і померти, нелегко знайти йому заміну — людину, з якою можна було б відкрити новий етап історії режиму, щоб банда, яка причепилась до влади, залишилась на своїх місцях, і далі висмоктуючи соки країни від імені нового президента. Окрім того, деякі партії взагалі запропонували перенести дату виборів.
Тому усі політичні кола останні місяці намагаються уникати фрази «П’ятий строк», замінюючи її на термін «статус-кво». Проте «статус-кво» у їх розумінні не обов’язково повинно означати, що президент піде на п’ятий строк, як багато хто уявляє, а означає, що корумпована банда Бутефліки залишиться біля своїх годівниць незалежно від того, чи залишиться Бутефліка президентом або прийде нова людина. Вони знаходяться у стані очікувань того, що вирішать вищі ешелони влади (на рівні президента), яку із ініціатив самих різних політичних сторін вони оберуть.
Але доки ті не зробили вибір, усі політичні кола чекають у невизначеності, що ж буде: відстрочка президентських виборів, або призначення діючого президента на п’ятий строк, або проведення національного діалогу по пошуку взаємної домовленості, яка призведе до змінення формулювання конституції, або до її змінень як таким, або чогось іще. Вони чекають, яке рішення заповнить вакуум або які політичні сторони будуть боротись між собою у період очікування нового президента. Цей період буде призначений у вищих правлячих колах, які приймають реальні рішення у країні.
Згідно майже достовірної інформації про фізичний стан президента Бутефліки, ясно, що він ніяк не може приймати самостійних рішень як президент. Генеральний штаб армії з миті проголошення Алжиром незалежності і по сьогоднішній день вирішує, хто стане президентом країни, а отож, саме армія є тією стороною, яка фактично править в Алжирі. Колонізатори вивели свої війська із Алжиру, але не вивели свій вплив, і саме керівництво армії цьому впливу допомагає утриматись, використовуючи з цією метою політичні інструменти, які мали б виправдання в очах народу на протязі десятків років, як, наприклад, «Фронт національного звільнення»... Тому терміново необхідно вирішити питання щодо очікуваних президентських виборів, тому що кінець четвертого строку потому Бутефліки вже майже минув, і вищим ешелоном влади доведеться зробити вибір, усе одно який, будь то п’ятий строк для Бутефліки або щось інше.
Нинішні бродіння у політичних колах Алжиру, ініціативи, запропоновані різними сторонами, співпраці і дивний збіг інтересів різноманітних рухів на політичній арені, — в загалом, усе, що відбувається у ці дні між різноманітними партійними блоками лояльних президенту і т.з. опозиційними партіями перед приходом президентських виборів у стані очікування, у якому знаходиться правлячий режим сьогодні, усе це пов’язано лише з тим, хто стане маріонетковим президентом після Бутефліки, якщо останнього захочуть усе ж таки змістити, що, швидше усього, і трапиться. Усі сторони задаються питанням: якого кандидата виставить «Фронт звільнення», щ довгий час співіснував з владою, розмовляє з народом від імені уряду і реалізує плани режиму.
«Фронт звільнення» користується підтримкою політичних сил і об’єднань, всебічно лояльних урядовим структурам, особливо т.з. «Альянсу президентських партій». Протиріччя у думках відносно майбутніх президентських виборів, здається, відбуваються між бандою діючого президент, яка учепилась за владу, і командуючим Генштабом алжирської армії генералом Ахмадом Каідом Саліхом у пошуках більш правильного рішення: продовжити президентство Бутефліки на п’ятий строк або ж відкласти вибори, зберігши статус-кво на найближчий час.
Також складається враження, що у командування армії немає ясного рішення даної проблеми. З цим же пов’язані усі нещодавні події всередині штабу «Національного фронту звільнення» і у парламенті, коли рішенням президента (або того, хто виносить такі рішення від його імені із президентського палацу) був зміщений з посту голови Національного Зібрання Саід Баухаджа. Також з посту генерального секретаря «Фронту національного порятунку» був зміщений Джамал Ульд Аббас і на його місце поставлений Муаз Бушаріб, якого потім зробили головою парламенту та органу опіки роботи «фронту» на протязі усього перехідного періоду, який опікує, зокрема, дії Інформаційного офісу і Центрального комітету «національного фронту». Також Муаз Бушаріб вирішив воскресити старі символи колишній лідерів «Національного фронту», таких як Абдельазіз Бельхадем, Абдурахман Бальаят, Абдулькарім Ібада та інші, бажаючи тим самим згуртувати людей навколо їх імен і усього, що з ними пов’язано, досягти «консенсусу», який буде або нав’язаний зверху, або досягнутий переговорами, після чого усі політичні сили підуть по заданому курсу. Проще кажучи, усе повернеться до того, з чого почалось: правляча кліка залишиться при владі, навіть якщо Бутефліка повністю випаде з поля зору народу, їй буде надано час для проведення заздалегідь прописаних дій, після чого усі політичні сили займуться тим, що їм буде відведено тими, хто приймає реальні рішення у країні, маючи на те вказівки від своїх хазяїв-колонізаторів.
Ззовні усе виглядає так, нібито голова Генштабу озброєних сил Алжиру генерал Ахмад Каід Саліх прийняв рішення сприяти переходу президентської влади у нові руки після того, як 06.12.2018 відвідав ОАЕ і Катар — дві держави, які слідують вказівкам Британії, де і отримав інструкції від своїх європейських хазяїв. Також ця поїздка і прийняте потім рішення пояснюють усе, що відбувалось до цього, усі перестановки діючих кадрів, як, наприклад, відставки деяких впливових осіб, які могли б скласти конкуренцію у боротьбі за президентське крісло, як, наприклад, колишній генеральний директор поліції та його прибічники, а також зміни в армії, особливо на рівні командуючих військових з’єднань, жандармерії та у міністерстві оборони. До цього ж процесу можна віднести показові розгляди над деякими воєначальниками, які виявились замішаними або причетними до корупційних скандалів. Тобто офіцерський склад і сам військовий інститут були показово очищені від корупції, як того вимагає перехідний етап, а можливо, і у якості назидання решті інших.
Відповідно, очікується, що Конституційна рада заявить у січні 2019 р. про проведення президентських виборів в Алжирі, які будуть заплановані на 4-й місяць поточного року, хто б і що б не говорив. Ті, хто приймає реальні рішення у країні, розуміють, що їх європейські хазяї не дуже квапляться вести якійсь хірургічні операції в існуючому режимі, тобто не поспішають змінювати конституцію або переглядати її вид чи насиченість за допомогою народних або парламентських референдумів, щоб не створювати зайвих проблем. До того ж, вони не хочуть попирати діючу конституцію у такий делікатний момент, коли народ Алжиру і без того роздратований дурним обходженням уряду з ним, зростаючою корупцією, починаючи з верхів влади, розграбуванням громадського майна і очікуваною економічною кризою, на що вказує падіння цін на нафту до 55$. Також вони враховують, що Бутефліка, іще у бутність свою діючим політиком, завжди старався захищати цю нікчемну конституцію, виправдовуючи її, як і старався утримати на плаву інститути держави.
Швидше усього ті, хто приймає рішення у країні, почнуть перехід на новий формат залежності від вказівок західних колонізаторів на десятиріччя уперед, пояснюючи виборцям, що Алжир повинен пройти цей довгий, але багатообіцяючий етап у своїй історії, при цьому зберігаючи символи правління Бутефліки, високо оцінюючи його правління і «великі» досягнення за ці 20 років, доки він був при владі над народом Алжиру, зумівши «багато зробити» для економіки країни! При цьому буде робитись акцент на те, що народ Алжиру нібито ніколи не проклинав правління Бутефліки на відміну від колишніх голів країни. Одним із найбільших досягнень Бутефліки буде об’явлено встановлення миру у країні і громадянського перемир’я серед алжирців після періоду «тероризму». Це та багато іншого буде згадано при формуванні лояльної громадської думки, необхідної для успішного завершення передачі влади у нові руки.
Проте буде складно у цю мить усім прибічникам владних структур і членам правлячої системи поєднати два різних полюси — нових проанглійських і старих профранцузьких агентів — і утвердити новий порядок у країні під назвою «статус-кво після Бутефліки». Це означає, що усі вони неминуче приймуть відповідні заходи для підготовки до нового етапу у житті країни, коли вектор політики почне змінюватись згідно з вказівками тих, хто насправді править країною.
Газета «Ар-Рая»
Автор: Устаз Саліх Абдар-Рахман — Алжир
10 Джумада аль-уля 1440 р.х.
16.01.2019 р.
