Кожен, хто простежує події на землях Шаму, помітить, що з нещодавнього часу увага перейшла до племінних і кланових старійшин.
Усе це скеровано на реалізацію міжнародних планів та угод, закликаних зупинити революцію за допомогою застосування американського політичного рішення, яке військові угрупування не змогли здійснити самостійно. З’явилась необхідність створити додатковий ресурс, щоб гарантувати народну підтримку військовим угрупуванням, які підкорились Заходу. Не знайшлось нікого більш відповідного на цю роль, аніж племена і клани, тим більше, що більшість звільнених районів — родоплемінного характеру.
Турецький режим почав працювати над створенням такого ресурсу . Перед початком операції «Оливкова гілка» 10 вересня 2017 року в Анкарі було проведено зібрання племен і кланів, що послужило підготовкою до першої конференції арабських племен у Стамбулі 12 грудня 2017 року, у якій взяли участь представники біля 60 племен і кланів.
Перед скликанням цієї конференції у Стамбулі 3 листопаду 2017 року був сформований так званий «Уряд порятунку» і почалось формування Ради Шури, щоб роздобути підтримку племен і кланів, надати легітимність створеному «уряду», схилити на свій бік широкі маси і охопити інших племінних старійшин, які були відсутні на конференції. Так 26 червня 2018 року Уряд порятунку об’явив про створення Ради Шури сирійських племен на звільнених територіях.
У цей період збільшилось формування племінних і кланових рад, у тому числі: Рада племені Бану Халід, Рада племені Акідат, Рада племені Тай, Рада племені Наім, Рада племені Бушабан і т.д.
Мета формування цих рад полягає у тому, щоб притягти їх представництво у Верховну раду племен і кланів у Туреччині або Раду племінних шур на звільнених територіях. Остання конференція цих рад була проведена у селі Саджу до півночі від Алеппо 12 грудня 2018 року у присутності Національної коаліції сирійських революційних і опозиційних сил. Конференція носила гасло «Рука об руку у звільнення Сирії від режиму Асада та терористичних організацій заради досягнення миру і єдності країни».
Роль племінних шейхів і старійшин у таких зібраннях полягає у тому, щоб вони зробили декілька пам’ятних фотографій у кулуарах конференції та поснідали тим, що було приготовлено для аудиторії. У той же час майже усі сподіваються на те, що їх присутність надасть легітимність будь-якій конференції, і не знайшлось для них ніякої іншої ролі.
Якщо ми повернемось до історії, то знайдемо, що племена і клани грали важливу роль . Вони також були метою Пророка ﷺ у пошуках нусри (допомоги) для релігії Всемогутнього Аллаха. Вивчаючи біографію Посланця Аллаха ﷺ, розумієш, як він скеровувався до племен під час сезонів паломництва, коли вони розташовувались навколо Мекки. У четвертому році пророцтва він ﷺ вже почав пропонувати себе цим племенам у якості правителя. Увесь цей час, користуючись нагодою зібрання племен, він ﷺ продовжував нести заклик. Племена арабів прибували у Мекку для хаджу, торгівлі та інших справ, і кожен сезон він ﷺ повторював своє звернення до них, заново відвідуючи їх окремо і закликаючи до Ісламу. Серед цих племен були: Бану Амір ібн Сасаа, БануМухаріб, БануФазара, БануГассан, БануМурра, БануХаніфа, БануСуляйм, БануАбс, БануНаср, БануКінда, БануКальб, Бану аль-Харіс ібн Каб і БануУзра.
У сезон паломництва в одинадцятому році пророцтва Посланець Аллаха ﷺ зустрівся з групою людей із Ясрібу племені Хазрадж. Це були мудреці свого племені. Вони відгукнулись і увійшли в Іслам, ставши послами до свого народу. Згодом племена Аус і Хазрадж стали ансарами (помічниками) Аллаха і Його Посланця ﷺ. Яка ж велика різниця між закликом підтримати релігію Аллаха і закликом підтримати світський режим, як це відбувається сьогодні!
Усі ці племена в епоху пророцтва конкурували між собою. Але після завоювання Мекки у восьмому році хіджри, після звершення походу на Табук, падіння останніх оплотів опору Ісламу і появи результатів боротьби між істиною і брехнею — після усього цього племена арабів скерувались до Ісламу, і з усіх сторін до Пророку ﷺ стали прибувати делегації. Всевишній Аллах говорить:
وَرَأَيۡتَ ٱلنَّاسَ يَدۡخُلُونَ فِي دِينِ ٱللَّهِ أَفۡوَاجٗا ٢
«Коли ти побачиш, як люди натовпами обертаються у релігію Аллаха» (110:2).
У тому році число цих делегацій збільшилось до 60, включаючи делегацію Бану Тамім, яка стала однією із найбільш видних делегацій, що прибули у Медину у тому ж році, через їх статус серед арабських племен і репутацію у літературі. Також прибули делегації таких племен, як: БануНаджран, БануАбдуль-Кайс, БануХаніфа, БануХумайрі із Ємену, БануТай, БануАмір, Бану Сад ібн Бакр, БануМураді, БануКінда, БануДжарір ібн Абдуллах аль-Бадажлі, БануСакіф, БануТамім ад-Дарі та багато інших. Усі ці племена прибули, щоб отримати честь захищати цю релігію і носити її стяг.
Іслам підняв статус цих племен, і вони залишились у пам’яті усього ісламського світу. Коли згадуються перші часи Ісламу, обов’язково згадуються ці племена, які прихистили, допомогли і бились на шляху Аллаха. Якщо сьогоднішні племена шукають своє місце, то вони повинні іти по стопам своїх попередників і надати допомогу релігії Аллаха з допомогою прийняття проекту Халіфату,який був запропонований партією Хізб ут-Тахрір. Якщо ви спитаєте: чому Халіфат? — то ми відповімо: тому що це наказ вашого Господа! Якщо спитаєте: чому Хізб ут-Тахрір? — то ми відповімо: тому що цей наказ можна здійснити лише через групу, а не індивідів! Всевишній Аллах говорить:
وَلۡتَكُن مِّنكُمۡ أُمَّةٞ يَدۡعُونَ إِلَى ٱلۡخَيۡرِ وَيَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَيَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِۚ وَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡمُفۡلِحُونَ
«Нехай серед вас буде група людей, які будуть закликати до добру, наказувати схвалюване і забороняти засуджуване. Саме вони є тим, хто набуде успіху» (3:104).
Єдина група, яка працює над відновленням влади Аллаха по шаріатському шляху, це Хізб ут-Тахрір. Якщо хтось скаже, що Халіфат — це лише мрія, ми відповімо словами Аллаха:
وَنُرِيدُ أَن نَّمُنَّ عَلَى ٱلَّذِينَ ٱسۡتُضۡعِفُواْ فِي ٱلۡأَرۡضِ وَنَجۡعَلَهُمۡ أَئِمَّةٗ وَنَجۡعَلَهُمُ ٱلۡوَٰرِثِينَ
«Ми побажали надати милість тим, хто був принижений на землі, зробити їх ватажками і спадкоємцями» (28:5).
Ми просимо Аллаха зробити нас воїнами цього Халіфату!
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Абдульджавад
13 Раджаба 1440 р.х.
20.03.2019 р.
