25 лютого Киргизстан відвідала перший заступник помічника держсекретаря США з питань Південної та Центральної Азії Еліс Уеллс, повернувши 4,6 млн. доларів, вкрадених із країни родиною Бакієвих.
Наступного дня вона нанесла візит в Узбекистан і нагадала, що за останні два роки США збільшили обсяг фінансової допомоги Узбекистану у три рази.
Трохи раніше у Ташкенті пройшла міжнародна конференція «Взаємопов’язаність у Центральній Азії: виклики і нові можливості» за участю експертів із 36 країн, дев’яти міжнародних і регіональних організацій, 71 аналітичної структури, 18 державних організацій і парламентів.
Отім, 21 лютого, у готелі «HyattRegencyTashkent» відбулась зустріч начальників Генеральних штабів країн Центральної і Південної Азії. У конференції взяли участь начальники Генштабів озброєних сил Узбекистану, Казахстану, Пакистану, Туркменістану, Таджикистану та Афганістану, перший заступник начальника Генерального штабу озброєних сил Киргизстану, а також голова Центрального командування озброєних сил США.
До кінця березня очікується офіційний візит Володимира Путіна у Киргизстан. Вже зараз ідуть підготовчі роботи до цього візиту. На початку березня пройде 21-я сесія киргизько-російської міжурядової конференції. Про це повідомила киргизька служба «Радіо Азаттик».
Центральна Азія перетворюється у регіон, де схрещуються інтереси таких великих держав, як США, Росія і Китай. Кожна зі сторін, використовуючи усі свої можливості і спричиняючи тиск на країни регіону, намагається направити їх по курсу своїх інтересів. Якщо усі конференції, вказані вище, організовуються колонізаторами Заходу, то Росія на півдні Киргизстану планує створити іще одну свою військову базу. Вони спочатку нагнітають паніку у виді усіляких брехливих загроз, а потім організовують конференції, присвячені ліквідації цих самих тривожних ситуацій, або ж створюють свої військові бази. І за усім цим лежить мета захвату наших природних багатств або таких стратегічних сфер, як залізниці та аеропорти.
В результаті оскарження політичних інтересів великими державами у регіоні знов холонуть узбецько - киргизькі відносини. Киргизстан безсилий, щоб звільнитись з-під російського впливу. Узбекистан же, у силу своїх багатих природних ресурсів та геополітичного значення, при активній підтримці Заходу почав віддалятись від Росії. Він зараз у співробітництві з США підсилено працює у реалізації проекту мирної та стабільної обстановки в Афганістані. У випадку реалізації цього проекту Узбекистан, згідно обіцянки Заходу, візьме під свій контроль транзитний коридор через Афганістан. Очікується навіть перетворення його на впливову державу Центральної Азії.
Проте, оскільки цей проект суперечить життєвим інтересам руських у Середній Азії, Росія почала вимушувати Киргизстан до різких відносин з Узбекистаном. Так, органи безпеки Киргизстану поширили звістку про затримання «терориста» із Узбекистану, тим самим намагаючись створити паніку брехливої загрози, яка нібито виходить із сусідньої республіки. А які Росія вживе заходи для нейтралізації цієї «проблеми» і до яких наслідків вони можуть призвести — доки іще невідомо. Проте ясно одне — Росія пустить у хід усі свої можливості, у тому числі — організацію у регіоні військових або інших підривних інтриг, тому що інших можливостей у неї і не залишилось.
Киргизстан, хоча і знаючи фальшивість загроз з боку Ісламу і те, що усілякі дії проти них безглузді і не нешкідливі для країни, проте через свій трепіт перед Росією буде сприяти їй у створенні будь-якої панічної обстановки. Він чудово знає, що для досягнення своєї мети Росія сама цілком може влаштувати підривні дії у нас у країні. До того ж, у Киргизстану велика потреба в Росії з поличної і, особливо, з економічної сторін (у питанні трудових мігрантів). Тому Киргизстан буде з Росією до кінця, так що через обстановку у міжнародні політиці вище очікується загострення відносин між сусідніми країнами регіону!
Від процесів, які відбуваються у регіоні, немає користі ані Уммі, ані народу Центральної Азії. Міжнародна політика, що проводиться світовою системою куфру, жодну республіку регіону не випустить із своїх «лап». Отож, нерозумно очікувати надання нам незалежності або безтурботності з їх сторони. Наприклад, якщо взяти Близький Схід, то західні колонізатори, роками обіцяючи курдам незалежність, використовують їх у реалізації своїх інтересів. Кожного разу, у надії нарешті отримати свою державу, курди, допомагаючи куфру, завдають величезну шкоду інтересам Ісламу і мусульман! Жодна колонізаторська держава іще не надавала незалежності жодній із своїх колоній. Свобода не надається, вона віднімається!
Якщо виходити із цих понять, то центральноазіатські країни знов опинились у пастці інтриг і каверз. Наші керівники віроломно об’єднались з куфром у справі завдання шкоди інтересам Умми. Вони при сприянні з куфарськими окупаційними державами, обманюючи свій народ, ведуть віроломну політику. Наприклад, заради особистих інтересів, отримуючи від Китаю кредити на непотрібні країн проекти, в обмін на це передаючи йому наземні і підземні багатства Умми.
Політична обстановка вище може довести центральноазіатські країни до політичної боротьби між собою, навіть до війн одна з одною. Якщо ми — мусульмани — не будемо пильними, то колонізатори готові посіяти насіння міжнаціональних, міждержавних або між міжрегіональних війн! Від політичних інтриг куфру нас може врятувати лише братерське єднання на основі ідеологічного Ісламу!
Нам треба триматись подалі від інтриг, які затіваються урядом та силовими органами на основі підступів невірних. Найпідступніша із інтриг — це організація підривних дій представниками однієї національності проти іншої національності. Будьмо ж пильними, адже усе це — небезпеки, які очікуються внаслідок оскарження великими невірними державами своїх інтересів у наших країнах!
Газета «Ар-Рая»
Абдураззак аль-Киргизі
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Киргизстані
20 Раджаба 1440 р.х.
27.03.2019 р.
