Іран з часів Хомейні та його революції... Маска опору «Ізраїлю» пала, і обнажилось істинне обличчя іранського режиму

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

У минулому, коли розгорявся колоніальний конфлікт між Америкою, Британією і СРСР, Іран займав стратегічне розташування у регіоні.

Найбільший вплив у формуванні нового стратегічного балансу сил в Ірані було у Америки завдяки Хомейні та його релігійної революції, а влив Британії в Ірані впав разом з падінням режиму Рези Пехлеві, якого привела до трону Британія після окупації цієї країни у 1941 р. під час Другої світової війни. Режим шаха правив в Ірані, доки його не скинули у 1979 г., після чого Америка зробила із Ірану перешкоду проти радянської ідеологічної експансії, переставши мирно співіснувати з СРСР, хоча до цього підписала відповідну угоду у Відні у 1961 р. Америка злякалась окупації Радянським Союзом Афганістану, у якому до цього у 1978 р. до влади прийшла Народно-демократична партія Афганістану (НДПА) при політичній і матеріально-технічній підтримці Москви. Потім, у 1979 р., СРСР окупував Афганістан, тобто руський ведмідь опинився у лічених кілометрах від Перської затоки з її величезними нафтовими багатствами.

Для шукача правди не секрет, що одного разу сніг потане, і те, що було приховано, стане очевидним. З перших же днів т.з. «революції мулл» в Ірані між Тегераном і Вашингтоном почастішали переписки і підписання документів. До числу таких документів відносяться і ті, що були представлені агентством «BBC» після того, як з них був знятий гриф секретності. Згідно цим документам, особи, які фігурують в них, набувають зовсім іншого виду і опиняються не тими, ким позиціонували себе у ті часи, а отож, і відносини між Іраном і США насправді були іншими. Офіційно Хомейні завжди проводив жорстку політику на адресу США, завжди піддавав Америку нападкам, називаючи її «найбільшим дияволом». Тому, коли сплили подробиці співпраці Хомейні з Америкою, іранці були шоковані до такої міри, що вищий керівник Ірану Алі Хаменеі був вимушений об’явити ці документи брехливими і заперечувати будь-які колишні зв’язки Тегерану з Вашингтоном, заявляючи, що ці звіти самі по собі суперечливі і не мають обґрунтування.

У 2005 р. був розсекречений іще один секретний документ, у якому згадані деякі абзаци із листа аятоли Хомейні, а інші були заштриховані. У 2008 р. бібліотека ім. президента Джиммі Картера опублікувала цифрову копію цього ж листа без заштрихованих уривків. Згідно опублікованому листу, Хомейні заявляв, що він не проти присутності американських інтересів в Ірані. Навпаки, він вважав обов’язковою американську присутність в Ірану для створення балансу сил проти СРСР і потенційного впливу Британії. Також Хомені заявив у цьому документі про свою віру у тісне співробітництво Ісламу з іншими світовими релігіями, особливо з християнами. Цей лист був направлений у Вашингтон іще 06.11.1963.

Потім, згідно документу, 19.01.1979 Хомейні направив другого листа адміністрації президента Джиммі Картера — тобто за лічені тижні до початку іранської революції, — у якому обіцяв американському президенту не відрізати іранську нафту від західних держав, не експортувати свою майбутню революцію у сусідні регіональні держави і встановити дружні відносини з Америкою. У другому листі Хомейні запевняв Картера, що ніколи не буде ворогувати з Америкою, заявивши: «Ви побачите, що немає ворожнечі між нами і Америкою. Ви бачите, що ісламська республіка, зведена на філософії і законах Ісламу, буде усього лише людським правлінням, яке прагне до миру і допомоги людству...» (akhbar-alkhaleej.com, 04.06.2016).

Якщо звітів і документів з риторикою і змістом, які повторюються, не досить для розкриття усієї правди для багатьох, хто впав у ширк політичної омани, то вчинки Ірану, зроблені ним відкрито перед обличчями що сліпих, що зрячих, не залишають ніяких сумнівів у його співпраці з Америкою, що стала явною як сонце на зеніті. Як тільки почалась революція мусульман Сирії проти правлячого режиму як проти другого крила т.з. «боротьби і опору «Ізраїлю», Іран поквапцем скерував зброю і солдатів проти повстанців, тому що їх революція погрожувала встановленням Халіфату у Шамі і відновленням величі серед мусульман. Іран зробив це, щоб допомоги режиму Асадів, який продав Голанські висоти євреям і захищав їх державне утворення більше 40 років, хоча вони готово було рухнути під натиском жителів Шаму.

Іран вступив у злочинний трикутник «Іран-Туреччина-Росія», координуючи з цими державами боротьбу проти революції у Шамі. Іран допоміг вижити помираючому злочинному режиму Асада, зробивши усе, що у його силах, аби тільки залишити Шам під впливом Америки. Хіба посеред цих злочинів іще є місце іранським гаслам «смерть «Ізраїлю» і «найбільший диявол — Америка»? Або ж Америка прийняла Іслам і тепер має право разом з Іраном щось вирішувати у Сирії Або ж сирійці стали віровідступниками, і тепер з ними потрібно воювати і виганяти мільйонами з рідних земель?

Постійні показові голосіння Америки про ядерне озброєння Ірану і розробках урану не виходять за межі тих або інших американських планів, незалежно від того, яка нова адміністрація приходить до влади. Іноді Америка вживає дії по зближенню з Іраном і знімає з нього, іноді навпаки — нав’язує йому ізоляцію і вводить проти нього санкції, проте у будь-якому випадку усе це відбувається згідно угод і є нормальним видом відносин між ними.

Прикладів тому не зрахувати. Так адміністрація Обами прийняла рішення іти на зближення з Іраном, привівши його до підписання ядерної угоди з шістьма крупними державами 14.07.2015. Після вступу Ірану у ядерну угоду Барак Обама заявив: «Дипломатичний бойкот Ірану не відповідає інтересам США». Потім він додав: «відсутність діалогу з Іраном на протязі десятиріч не приносить користі інтересам Америки», — вказуючи на те, що ядерна угода з Іраном підтвердила дипломатичну міць США без розв’язування війни у регіоні. Він заявив, що згідно з ядерною угодою 14.07.2015, укладеною між Іраном і шістьма наддержавами, Іран не буде створювати ядерне озброєння, підкресливши, що саме ядерна угода з Іраном зробила світ більш безпечним... (alwatanvoice.com, 07.01.2016).

У відповідь Іран також привітав подібне ставлення до нього, і президент Ірану Хасан Рухані закликав американських (і взагалі західних) інвесторів вкладати свої засоби в економіку його країни. Америка підписала дану угоду з Іраном, побоюючись падіння режиму Асада у Сирії, що призвело до солідарності сил, які співпрацюють між собою у Сирії для захисту режиму Асада, серед яких Іран грає найактивнішу роль. До цього Іран не міг це робити у повну силу, будучи зв’язаний оковами міжнародної ізоляції і санкцій, введених проти нього раніше. Отож, Америці необхідно було розв’язати його руки, звільнити від оков, щоб Іран міг без зайвих зволікань виконувати свою роль. Так і трапилось на практиці.

Підписання ядерної угоди з Іраном співпало по часу з закликом Америкою Росії втрутитись у сирійський конфлікт, після чого Іран, Росія і Туреччина змогли офіційно зблизитись між собою і координувати дії місцями відкрито, місцями приховано на військово-політичному рівні для боротьби роти революції у Шамі. Злагодженість їх спільних дій призвела до втрати повстанцями Алеппо, який був нібито символ революції, після чого режим Асада почав віднімати у повстанців один район за іншим з жахаючими наслідками! Врешті решт, режим Асада зміг встати на ноги і зітхнути з повними грудьми після того як був готовий замертво рухнути на землю.

Сьогодні ж, у часи правління адміністрації Трампа, політичні обставини змінились, як і змінилась обстановка у Сирії на користь злочинного режиму Башара. Америка порахувала, що попередня угода з Іраном іде на користь європейській економіці, тому що збільшився експорт європейських держав в Іран. Трамп, як людина з економічним складом розуму, побачивши подібне, вирішив знов накласти окови на Іран і ввести проти нього санкції, повернувши його у колишню ізоляцію.

Ти мне менш, не залежно від того, чи потрапив Іран під санкції і був повернутий в ізоляцію або був виведений із неї, звільнений від санкцій і наближений до Європи, у якому б стані він не був, усе одно він залишиться головною опорою Америки у регіоні доти, доки Аллах не дасть Ісламській Уммі встановити Праведний Халіфат за методом пророцтва, який відрубає руку Америки, протягнуту до земель мусульман, і приєднає їх до свого тіла Ісламської Держави. З відрубаною кінцівкою Америка повернеться назад на свою територію, якщо їй буде куди повертатись, а зрадники понесуть заслужене справедливе покарання згідно законам Аллаха.

وَسَيَعْلَمُ الَّذِينَ ظَلَمُوا أَيَّ مُنقَلَبٍ يَنقَلِبُونَ

«А ті, які вчиняють несправедливо, скоро дізнаються, куди вони повернуться».


Газета «Ар-Рая»
Абдуллах Абу Ханіфа
20 Раджаба 1440 р.х.
27.03.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая