Починаючи з 19.12.2018 Умар Башир протистоїть хвилі протестів, які вважаються найбільш довгими і сильними за усі 30 років його правління.
Протести почались у виді гнівних демонстрацій проти економічного положення у країні, а потім швидко переросли у вимогу відставки президента і зміщення усього правлячого режиму, продовжуючись у такому форматі там і тут по усім міста Судану.
Це правда, що інтенсивність мітингів спала з причини деяких чинників, таких як неясні гасла, відсутність єдиної цілі серед мітингуючих і спроби деяких секуляристів скористатись народним гнівом, щоб скинути режим, самим прийти до влади і встановити іще один світський режим.
Широкі, не окреслені ясно гасла, такі як «свобода», «мир» і «справедливість», не вказують на якісь конкретні цілі, через що одразу виникають зустрічні питання: що ви маєте на увазі під свободою? Як ви збираєтесь її досягнути? І як Іслам дивиться на свободу, до якої ви закликаєте? Тобто ви закликаєте до свободи від поклоніння Аллаху? Або ж ви маєте на увазі свободу західного зразка, як, наприклад, «свобода віросповідання», при якій дозволено віровідступництво (і неможна карати за нього смертною карою)? Або ви закликаєте до «свободи особистості», згідно якої можна вільно займатись проституцією і розпустою? Або ви маєте на увазі «свободу вираження думки», згідно якої можна ображати релігію і Аллаха? Тому необхідно та мітингах висувати ясні гасла, а не просторі, що несуть нерізноманітні змісти, частина із яких суперечить Ісламу та його законам. Іслам багатий, і у ньому досить слів з необхідними шаріатськими змістами, тому що Іслам пояснив усі речі і деталізував їх, як сказав Аллах Всевишній:
وَنَزَّلْنَا عَلَيْكَ الْكِتَابَ تِبْيَانًا لِّكُلِّ شَيْءٍ وَهُدًى وَرَحْمَةً وَبُشْرَىٰ لِلْمُسْلِمِينَ
«Ми ниспослали тобі Писання для роз’яснення усілякої речі, як керівництво до прямого шляху, милість і благу звістку для мусульман» (16:89).
Таким чином, треба зрозуміти і визнати, що деякі елементарно намагаються увести революцію суданського народу у бік від Ісламу. Це видно, дивлячись на їх гасла, що означають відокремлення релігії від політики і правління. 14.02.2019 сайт «KushNews» опублікував наступне: «Представник Суданської асоціації профспілок д-р Мухаммад Юсуф аль-Мустафа підкреслив важливість рішення історичних помилок і зв’язку релігії з державою. Він заявив, що релігія є основною спадщиною суданців, а тому ми не говоримо про відокремлення релігії від держави або світськості, а говоримо про звільнення релігії від держави у сенсі надання свободи Ісламу, щоб він зміг зайняти свою роль у суспільстві». Мета таких вивертів полягає у послабленні революції або її уведенні убік, тому що уряд Умара Башира і без того світський, і таким він залишався на протязі усього свого існування з 1989 р. Увесь цей час він займався тим, що підіймав низку ісламських гасел для спалахування почуттів суданців та їх підтримки правлячому режиму.
Проте врешті решт істина відкрилась людям, вони усвідомили, що за режим ними править, адже уряд докотився до того, що почав забороняти говорити людям про Іслам на ринках і громадських місцях, заарештувавши величезну кількість імамів мечетей, говорити істину з мінбарів і т.д. Нинішній уряд Судану — світський, він тримає у країні режим демократичної республіки, в економіці керується наказами МВФ та ВБ, не говорячи вже про дозволяння відсоткових кредитів (ріба). У соціальній сфері Судан у багатьох питаннях реалізував проекти CEDAW, які втрутились у громадське життя, що відобразилось на проведеннях весіль і поведінці у громадських парках. Суданський уряд зрікся від т.з «закону про громадський порядок», не маючого ісламського походження, а вигаданого і встановленого деякими можновладцями у країні згідно їх фантазіям, тому що цей закон не має ніяких підґрунть у Шаріаті, ніяких доказів. Тому, коли американський посол почав атакувати цей закон як волаюче порушення прав, суданський уряд тут же поквапився його замінити. Але в Ісламі закони Шаріату не змінюються. Сказав Всевишній:
وَمَا كَانَ لِمُؤْمِنٍ وَلَا مُؤْمِنَةٍ إِذَا قَضَى اللَّـهُ وَرَسُولُهُ أَمْرًا أَن يَكُونَ لَهُمُ الْخِيَرَةُ مِنْ أَمْرِهِمْ ۗوَمَن يَعْصِ اللَّـهَ وَرَسُولَهُ فَقَدْ ضَلَّ ضَلَالًا مُّبِينًا
«Для віруючого чоловіка і віруючої жінки немає вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах та Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха і Його Посланця, той впав в явну оману» (33:36).
Деякі лідери опозиції спробували передати революцію у Судані у руки міжнародної спільноти, як зазвичай і вчиняють місцеві сили, пов’язані з колонізаторами. З одного боку, уряд Судану налагоджує діалог з Америкою у форматі «5+1», а з іншого боку, опозиція налагоджує зв’язки з Європою і закликає її втрутитись у конфлікт з режимом і допомогти скинути його. Делегація від суданської опозиції зустрілась 14.02.2019 з британським законодавцем лордом Елтоном, що раніше обіймав посаду голови парламентської групи по Судану і Південному Судану. До цього відповідальний за зовнішньополітичні зв’язки в альянсі «Поклик Судану» зустрівся зі спеціальним посланцем Британії у Судані і Півдні Судану Крісом Трутом. Голова суданської опозиційної делегації заявив про надію, що при підтримці Британії і Франції буде створена міжнародна комісія по розслідуванню вбивств демонстрантів під час наступної 40-ї сесії Ради по правам людини, початок якої заплановано на 25 лютого (sudantribune.net, 16.02.2019).
Проте причини, по яким люди вийшли на вулиці, не зникли. Люди усе так само стоять у чергах біля автозаправок, банків, обмінників, пекарень при тому, що ціни злітають усе вище, а суданський фунт падає усе нижче, досягнувши позначки 70 фунтів за 1 долар при готівкових операціях і 83 фунти за 1 долар при виписці чеку. Це означає, що причини протестів нікуди не ділись, але цілі їх як і раніше неясні, через що секуляристи знаходять можливість втручатись у процес і намагаються відрізати Іслам від народного руху при тому, що Іслам є основним стимулом, що спонукає суданців до дії. Протестуючі повинні визначитись з ясними цілями, щоб їх революція була міцною і свідомою, щоб вона була зрозумілою для усіх, а для цього у революції повинна бути ідея, що об’єднує усіх демонстрантів так, щоб вони були готові заради неї до кінця.
Суданці — мусульмани, а отож, єдиною ідеєю, здатною їх об’єднати, є Іслам та його закони. У той же час уряд Умара Башира — світський та огидний, відокремлює релігію від правління, утискає спроби Ісламу проявити себе, забороняє обговорення на площах і ринках, забороняє проводити зібрання у конференц-залах. Зовсім нещодавно повинно була бути зібрана велика кількість імамів мечетей і релігійних лідерів на конференції під назвою «Майбутнє Судану між світськістю і Ісламським Шаріатом», проведення якої було заплановано у залі «мученика аз-Зубейра», проте уряд заборонив проводить її там, тим самим іще раз підкресливши свою боротьбу з Ісламом по вказівці Америки у межах її «боротьби з тероризмом».
Врешті решт конференція була проведена у будівлі інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Судані, на якій були присутні вчені, ісламські лідери Судану і звичайні люди, пролунали чудові та сильні слова про обов’язковість Халіфату і необхідності розгортати діяльність для його встановлення, про обов’язковість вироблення ясної ідеї для революції у Судані, щоб усі рухалися згідно цій ідеї, знаючи, що робити, подібно тому, як усі квапляться на молитву у мечеть, почувши голос муедзина з мінарету, а вставши на молитву, говорять і рухаються так, як треба, і ніхто не виходить за межі встановленого порядку, тому що усі ясно знають, навіщо їм це потрібно і як необхідно вчиняти. Такою ж ідеєю повинна володіти і революція. Ідея ця повинна бути ясною та такою, що об’єднує народ, як, наприклад, ідея скинення демократичного режиму з подальшим встановленням ісламського режиму через побудову Праведного Халіфату за методом пророцтва. Така ясна ідея одразу ж зірве маску з правлячого режиму і не дасть ніяких шансів колонізаторам та їх прибічникам вкрасти революцію у Судані, а демонстранти будуть ясно усвідомлювати свої вимоги і цілі.
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Джамі (Абу Айман)
Помічник офіційного представника Хізб ут-Тахрір у Судані
20 Раджаба 1440 р.х.
27.03.2019 р.