В останні роки правлячі тиранічні режими включили у свій арсенал новий спосіб припинення ісламської діяльності, щоб збити Умму з правильного курсу.
Причиною тому послужили:
— ідейне пробудження Умми;
— поява ісламських рухів на політичній арені;
— революції, які супроводжували ідейне пробудження;
— повстання проти політичних кіл у наших країнах.
Адже Умма побажала позбавлення від несправедливості і поневолення.
Даний спосіб полягає у просуненні режимами ідеї про вибори, особливо у мусульманських країнах, де не припиняються революційні рухи. Так відбувалось в Єгипті і Тунісі, а сьогодні — в Алжирі, де вимоги протестуючих скеровані проти правлячого режиму і корупції. У ці дні влада Алжиру намагається підняти питання про національний діалог і про вибори. Звідси виникає раціональне питання: хіба вибори допоможуть позбавити від тиранів, які сидять на шиї народу, і як мусульмани можуть обманутись цією брехнею?
Щоб відповісти на це питання, ми скажемо, що в основі вибори — це вибір кращого серед кращих. У тлумачному словнику «Муджам ас-Сиххах» (автор Ісмаіл аль-Джаухарі) приводиться: «Вибір … коли говориться про вибір, то мається на увазі вибір серед своїх друзів, тобто кращого із їх числа». Вибори у розділі «правління і управління» — це процес відбору найкращого із групи людей (які повинні діяти від імені народу у мить запровадження законів) у цій сфері (правління і управління). Іншими словами, вони повинні проявляти турботу про людей згідно з прийнятою людьми ідеєю і відповідно з законами, які опираються на цю ідею. Шаріат має свої окремі закони, які стосуються виборів і виборчого процесу. При цьому закони Шаріату відрізняються від законів західної системи і від законів і систем, які застосовуються у мусульманських країнах сьогодні. Ісламські закони у цій області засновані на вільному виборі, без якого-небудь примушення, тому кожен має право голосувати і балотуватись, якщо вважає себе компетентним або гідним для цього. Проте існує умова для усього цього: ідеї Ісламу і його закони повинні лежати в основі політичної діяльності.
Що стосується способу протидії, процесу дезорієнтації, збивання з правильного шляху, зміцнення старого режиму, проведення парламентських виборів — усе це робиться на основі обману, брехні і т.п. речей. Давайте згадаємо яскраві приклади із їх числа:
1) Зайняти людей і приборкати їх розлюченість проти правлячої хунти через проведення чергових виборів. Таким чином, люди будуть відволікатись від основної причини зіпсованості режиму темою виборів. Більше того, правила, закони і метод проведення виборів розробить сама правляча хунта.
2) Сіяння фітни (смути) серед людей. Коли рухи конкурують за крісла і посади, спецслужби розпалюють вогонь фітни між ними. Для цього вони використовують або злісну пропаганду, або підривну діяльність, вбивства або штучні загрози.
3) Участь прошарків суспільства у виборах у правлячу хунту, що дозволяє хунті залишатись при владі як і раніше. Це зміцнює і продовжує життя порочності і корупції. А також продовжує життя керівництву армії, яке близько до правлячого режиму. А порочність і корупція не можуть вести діяльність, скеровану на самовикорінення.
4) Зміцнення старих, світських законів і додавання до них нових. Також за допомогою новообраних кандидатів країни занурюються в іще більшу залежність від Заходу, використовуючи міжнародні позики. Більше того, правлячий режим надає легітимності грабіжництву народних засобів через різного роду узаконенні програми і проекти. Що стосується нових законів, то вони бувають зазвичай скеровані на:
— боротьбу з «тероризмом» та ісламськими цінностями;
— схвалення розпивання спиртних напоїв і гомосексуалізму.
5) Створення та званої «опозиції» через парламентські вибори, щоб зміцнити порочність і корупцію. Вибори дозволяють правлячому режиму отримати підтримку і легітимність. Що стосується тих, хто тільки прийшов до влади і корупції, то навіть при їх правлінні корупція і порочність як і раніше залишаються, тільки зараз вже нові обличчя продовжують політику корупції і дотриманні злочинних міжнародних законів.
6) Сіяння відчаю, створення недовіри до народних рухів і революцій, скерованих проти правлячих режимів. Таке вдається втілити, коли народ бачить, як їх представники, потрапивши у тенета корупції, стають її частино. Так, нові лідери партій (який прийшли до влади) стають черговою мішенню революційних протестів. Саме таке коло корупції і порочності розширюється і охоплює вже більш широкий прошарок суспільства, не обмежуючись лише режимом. А це наприкінці знижує громадський тиск і обурення, тому що суспільство теж починає потопати у цьому.
Це були речі, які використовують у відволіканні людей від основної мети — усування корупції і порочності у владі. Тому вибори — це інструмент для співучасті у корупції і приховування злочинів замість того, щоб з усім цим покінчити.
Так 09.11.2012 в Єгипті мільйони людей зібрались на п’ятничний намаз і заявили про запровадження Шаріату. А після уходу Хосні Мубарака запровадження Шаріату стало вимогою людей. Проте злочинний режим, вдавшись до використання виборів як інструменту обману, зміг поглинути розлюченість народних мас. Режим зміг збити протестуючих з правильного курсу, а їх представників зробив співучасниками у порочності і корупції. Потім сталась фітна (смута), вбивство людей і настав кінець народної революції, яка з самого початку бажала усунути порочність під корінь. У Тунісі трапилось те ж саме, і у результаті ісламські рухи потрапили в обман під назвою «вибори», після яких вони стали партнером режиму і його опорою, покриваючи нові злочини і грабіжництво, виправдовуючи його залежність від МВФ і т.д.
Сьогодні вони також хочуть обманути народ Алжиру, як обманули народ Єгипту і Тунісу. Саме для цього вони піднімають питання про національний діалог і висунення представників народу. Це є передмовою до наступного етапу виборів, що також є черговим вивертом, щоб зберегти порочність і її закони у владі.
О, народ Алжиру, будьте обережні, адже ви повстали проти несправедливості, зла, порочності, корупції, тому будьте у курсі того, чого бажає добитись злочинний режим. Зробіть своєю основною метою:
— скинення режиму ;
— відмову від співпраці з ним;
— відмову від виборів під затишком порочності.
Не наступайте на ті ж самі граблі, на які наступили народ Єгипту і Тунісу, адже Посланець ﷺ сказав:
لَا يُلْدَغُ الْمُؤْمِنُ مِنْ جُحْرٍ وَاحِدٍ مَرَّتَيْنِ
«Мусульманин не буде вкушений двічі із однієї нори (тобто не буде обманюватись двічі)».
Також Умар ібн аль-Хаттаб сказав:
لَسْتُ بِالْخِبِّ وَلَا الْخِبُّ يَخْدَعُنِي
«Я не обманюю, і обманщик не може обманути мене».
І на завершення ми хотіли б звернутись до Умми, щоб вона не обманювалась брехливими виборами, не брала участь в них, бо на кону стоїть вища мета: скинення правлячого режиму та його політичних кіл. А якщо увійти у парламент або правління під егідою цих режимів, то це лише продовжить життя порочності і корупції, надасть їм підтримку і допоможе їм утримати останнє фігове листя.
Наша Умма повинна прагнути до повного перетворення за допомогою скинення правлячого режиму і встановлення на його місці законів Ісламу,тому вона повинна згуртуватись навколо щирих носіїв заклику.
قُلۡ هَٰذِهِۦ سَبِيلِيٓ أَدۡعُوٓاْ إِلَى ٱللَّهِۚ عَلَىٰ بَصِيرَةٍ أَنَا۠ وَمَنِ ٱتَّبَعَنِيۖ وَسُبۡحَٰنَ ٱللَّهِ وَمَآ أَنَا۠ مِنَ ٱلۡمُشۡرِكِينَ
«Скажи: «Такий мій шлях. Я і мої послідовники закликаємо до Аллаху згідно переконанню. Пречист Аллах, і я не є одним із многобожників»» (12:108).
Ми просимо Аллаха, щоб Він вшанував Умму корінним перетворенням, захистив від хитрощів і вивертів правителів.
Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб — Єрусалим
11 Шабана 1440 р.х.
17.04.2019 р.
