Близькосхідна проблема вважається однією із головних проблем у світі, тому що у цьому регіоні відбуваються політичні дії, тісно пов’язані зі старим колонізатором — Європою, — яка поклала руку на цей регіон більше ста років назад, і між новим колонізатором — Америкою, — яка прагне встановити у ньому своє панування, вигнавши старого колонізатора.
Ємен займає важливе значення на Близькому Сході, що робить його об’єктом суперництва між старим і новим колонізаторами. Британія тримає під контролем південний Ємен ось вже 129 років, що давало врешті решт можливість її солдатам повертатись туди для захисту британського впливу на півдні країни і просуваючи його на півночі, безпосередньо і за допомогою династії Саудів, тому що північний Ємен так і не був окупований Британією. Тим самим Британія зводила нанівець усі військово-політичні плани Америки по встановленню останньою свого контролю над Єменом або над якою-небудь його частиною.
Америка є новим колонізатором на Близькому Сході, і як новий колонізатор вона не могла видавити із регіону Британію — старого колонізатора, — яка не бажала віддавати регіон під вплив нового колонізатора, доки у 1950 р. не була проведена Стамбульська конференція, на якій Америка окреслила власну політику у регіоні, відокремлену від політики Британії.
Америка прийняла для себе вектор політики на Близькому Сході згідно з головними складниками регіону:
- Іслам;
- стратегічне розташування;
- нафта і мінеральні ресурси;
- моря і океани ;
- плодючі землі, придатні для сільського господарства.
Спочатку вона двояко ставилась до правителів мусульман на Близькому Сході, проте під кінець почала боротися проти Ісламу, почала намагатись спотворити його і відокремити від поличного життя країни, розташовувати свої військові бази і накладати руку на близькосхідну нафту, як і на його природні ресурси, одночасно приводячи у непридатність сільське господарство за допомогою запровадження своїх програм по поширенню добрива і пестицидів для землі, придушуючи розвиток стратегічних програм по вирощуванню сільськогосподарських культур, таких як зернові культури різноманітних видів, переорієнтовуючи місцеве сільське господарство на товарні культури. Знищивши плодючість землі і переорієнтувавши місцеве сільське господарство, Америка зробила регіон повністю залежним від імпорту зерна.
У цій статті ми обговоримо політичні дії Америки в Ємені, починаючи з 1990 р. аж до інших днів.
Америка була здивована об’єднанням Ємену 22 травня 1990 р., як і були тому здивовані прибічники Салеха і партія «Бейд». Америка одразу ж після цього застосувала дипломатичні зусилля і направила посла в Ємені Артура Хьюза для підсилення протиріч між двома — Північним і Південним Єменом, — що призвело до громадянської війни у 1994 р. Тоді Америка зайняла сторону Соціалістичної партії, генеральний секретар, який прибув з візитом у Вашингтон на початку 1994 р. і заявив про відокремлення південного Ємену 19 червня 1994 р. Америка направила свою людину із ООН Лахдара Брахімі для надання легітимності відокремлення Півдня Ємену від Півночі, але він не справився з цією задачею... Війна завершилась 7 липня 1994 р.
Коли план розділення Ємену провалився, Америка вирішила проштовхнути в Ємені діяльність Всесвітнього Банку у 1995 р., який нібито почав економічні процедури по відновленню економіки країни. Процедури ці полягали у наступному:
- були зняті субсидії з нафтопродуктів і продуктів харчування для населення;
- були видані казначейські векселя;
- були вироблена нова стратегія оплат роботи найманих і бюджетних працівників.
Останні два пункти були зв’язані з тим, щоб примусити Ємен виплачувати відсотки по кредитам, але ніяк не для покращення економіки цієї країни. Усе це повинно було у майбутньому одного разу дестабілізувати обстановку у країні і призвести до падіння діючого режиму, що і трапилось під час повстання хоусітів, які заявили про бажання скинути режим 21 вересня 2014 р.
Америка використала інцидент з атакою на її есмінець «Cole» недалеко від Адена у жовтні 2000р., щоб під цим приводом спробувати висадити свої війська в Адені. Вона відкрила офіси FBI в Ємені (а потім і CIA) з причини атаки на вежі-близнюки у Нью-Йорку 11 вересня 2001 р. Вона сформувала в Ємені антитерористичні сили і заявила про початок їх підготовки і озброєння з метою роздобути вплив всередині єменської армії. Потім вона розгорнула в Ємені програму атак позицій «терористів» з використанням БПЛА, вбивши без суду і слідства Сінана Харісі у Марібі у 2004р. і одночасно викликавши гнів населення на Алі Салеха. Також Америка реалізувала проект по розмінуванню околиць провінції Аден, як і змогла провести вчення по розмінуванню мін, закладених у часи сепаратистської війни. У 2006р. вона заснувала створення агентства національної безпеки Ємену за власним зразком і методиці для протидії сомалійським піратам. У 2007р. Америка організувала і навчила берегову охорону в Адені. Потім вона взяла на себе ініціативу по реструктуризації складу армії у Перській затоці, яка по сьогоднішній день веде таємні дії.
Щоб роздобути вплив в уряді Ємену, Америка почала діяти за допомогою надання допомоги міністерствам охорони здоров’я, інформації і вакфів, проводячи семінари і конференції на тему охорони здоров’я і контролю над народжуваністю, закликаючи до застосування усіх необхідних для цього засобів, таких як пропаганда більш пізніх шлюбів, введення офіційної заборони для жінок народжувати при досягненні віку вище 40 років, забезпечення населення таблетками, презервативами та іншими засобами контрацепції для запобігання вагітності, закликаючи людей за допомогою ЗМІ (радіо і телебачення) і мечетей, щоб вони підтримували дану ініціативу і не противились їй, аж до того, щоб люди надихались такими методами і стали лояльні Америці. У справи міністерств сільського господарства і освіти Америка втрутилась також методом введення своїх програм.
Через своє посольство в Ємені у 2009р. Америка почала формувати у цій країні світські організації, допомагаючи їм адміністративно, фінансово і ідейно, згідно своїм принципам. Врешті решт ці організації поширились по усі країні уздовж і упоперек. З того року і по сьогоднішній день Америка проштовхує ці організації, щоб вони стали частиною нового політичного центру в Ємені.
Коли у лютому 2011р. спалахнула революція, Америка потурбувалась про те, щоб позбавити Алі Салеха влади, адже він стояв як камінь спотикання перед усіма американськими планами в Ємені. Коли ж він не піддався їй, вона спробувала вбити його за допомогою фугасу у президентській мечеті 6 червня 2011р.
У 2014р. Америка спричинила тиск на Алі Салеха, почавши вимагати від нього перестановки в уряді Мухаммада Басіндви, після чого підштовхнула у цей уряд двох своїх людей у статусі міністрів: Мухаммада Замама, міністра фінансів, і Джамаля Саляма, міністра закордонних справ.
Як зазвичай, Америка прагне знайти прибічників у місцевих партіях, щоб примусити ці партії потім працювати у її інтересах і здати владу в Ємені. Так вона проводила роботу всередині партій «Іслах» і Соціалістичної партії, які стали врешті решт співпрацювати з нассерітською партією «Аль-Вахдавій». У партії «Іслах» на її бік перейшли такі політики, як Мухаммад Кахтан, Тукаль Караман, Шаукі аль-Каді, Халід аль-Ансі та Альфат Дабі. У цей же час вона прихована допомагала хоусітам за допомогою Ірану, штовхаючи їх до того, щоб руйнувати економіку Ємену на протязі усіх шести війн, які прокотились по країні з 2004 по 2011рр. Увесь цей час Америка допомагала хоусітам, обмінюючись з ними стратегічними відомостями під ширмою боротьби з «терористами».
Далі буде...
Газета «Ар-Рая»
Шафік Хаміс — Ємен
11 Шабана 1440 р.х.
17.04.2019 р.
