Одним із способів дезінформації та поличної містифікації є відволікання уваги на зовнішні прояви, приховання суті проблеми і реального положення речей.
Подібне часто спостерігається з боку наддержав та їх приспішників у взаємодії з діями, які можуть заподіяти серйозної шкоди по їх впливу, якщо нічого не здійснити. Як, наприклад, вони можуть дестабілізувати порядок, який склався, або змінити реальність і тому подібне. Іноді вони, нібито хірурги, жертвують одним органом і ампутують його, щоб врятувати решту частин тіла.
Це чітко простежувалось у ході революцій так званої «Арабської весни». Наддержави та їх приспішники осідлали хвилю революції і взялись внушати повсталим народам, що проблема останніх полягає лише у їх правителях, зі зміщенням яких вирішаться усі проблеми водночас. Це у певній мірі сприяло у деяких країнах обману людей і охолодженню їх імпульсу — нехай навіть тимчасово,— поки ці держави не встановили свій контроль над важливими секторами, які вибудовувались ворогами Умми на протязі десятиріч, а сьогодні піддались коливанням. Таким чином, революції перетворюються у контрреволюції і підсилюють стовпи цих злочинних режимів. Аналогічне трапилось в Єгипті, коли Америка відволікла мусульман на деякий час, доки не зміцнила свої стовпи і не загладила тріщину, а потім випустила своїх скаженим псів, щоб відродити традицію фараонів.
Я говорю «тимчасово», тому що рух політичної свідомості росте на рівні усієї Умми, а не лише в епіцентрах подій. Найяскравішим підтвердженням тому служить народний рух у Судані та Алжирі, де державна машина вживає відчайдушні спроби обдурити людей і придушити їх запал.
Наприклад, під час Сирійської революції Америка представила людям таку картину, нібито проблема останніх полягає у голові режиму, а не у самому режимі правління. Проамериканські агенти на чолі з Ердоганом поспіхом почали робити акцент на персоналії Башара і говорити про перехідний період без Башара або з дворічним чи піврічним тимчасовим перебуванням його при владі згідно з резолюціями Віденської конференції. Таким чином, вони просували найголовнішу мету, яка стоїть на чолі поставлених задач, а саме — збереження режиму правління, його служб безпеки і військових закладів.
Іще одним прикладом політичної містифікації служать дії світського режиму правління Туреччини у контексті Сочинської змови, яка реалізує поетапну політику (по словам міжнародного злочинця Лаврова). Ця поетапна політика передбачає введення російського патрулювання після бомбардувань, вбивств і депортації населення у ті райони, які раніше знаходились під контролем турецького патрулювання. У більшості випадків це стосується міжнародних магістралей, які спеціально відкривались перед злочинним правлячим режимом Сирії, щоб реанімувати його і відрізати звільнені території одна від одної, щоб можна було згодом осадити їх і нав’язати їм американське політичне рішення. Проте коли турецький світський режим зрозумів, що сирійський народ не погодиться з патрулями Росії, і злякався поразки Сочинської змови, він звернувся до своїх прибічників з закликом відмовитись від російських патрулів. Таким чином, турецький режим продовжив перебування турецьких патрулів у Сирії до розробки нової змови, як, наприклад, виведення бойовиків на всеспалення біля Східного Євфрату.
Скільки б конференцій не проводились, усі подальші конференції не будуть виходити за межі цілі, поставленої на першій Женевській конференції — політичне рішення, яке передбачає відновлення колишнього режиму правління.
Своїми вигаданими поетапними кроками ці змови привели до здачі територій поруч з масовими вбивствами і тиском на людей, щоб останні прийняли будь-яке рішення, нав’язуване цими державами у співпраці з командирами загонів, які були утворені при отруйній підтримці виключно для виконання цього злощасного плану.
По сей день вони намагаються внушити жителям Шаму, що проблема полягає у персоналії голови правлячого режиму, який по факту є маріонеткою у руках хазяїв. Ця заокеанські хазяї намагаються виставити Башара у цьому огидному образі поруч з безпрецедентним тиском на людей, щоб очорнити його образ перед його прибічниками і примусити їх відмовитись від нього. І усе це робиться для того, щоб приготувати політичне блюдо без Асада і нагодувати ним людей, які будуть наївно думати, що їм вдалось позбутися від злочинної матриці і бомбардувань, що тепер їх чекає стабільне благополучне життя. І тоді відбудеться возз’єднання між урядом і опозицією під крилом коаліції, а також об’єднання озброєних сил режиму з опозицією в одній армії.
Таким чином, вороги Аллаха намагаються перегородити шлях перед великим проектом Умми, який є бажаним ісламським проектом переважної більшості мусульман, чиї душі сьогодні, на превеликий жаль, опиняються жертвою у потоці безбожного світського демократичного проекту.
Якими б масштабними не були виверти невіруючих та їх приспішників, усе одно Аллах — найкращий вершитель справ. Всевишній Аллах говорить:
فَلاَتَحْسَبَنَّاللّهَمُخْلِفَوَعْدِهِرُسُلَهُ
«Не думай, що Аллах порушує обіцянки, дані Своїм посланцям. Воістину, Аллах — Могутній, Здатний на відплату» (14:47).
Господь світів обіцяв нам намісництво і безпеку. Всевишній Аллах говорить:
وَعَدَاللَّهُالَّذِينَآمَنُوامِنكُمْوَعَمِلُواالصَّالِحَاتِلَيَسْتَخْلِفَنَّهُمفِيالْأَرْضِكَمَااسْتَخْلَفَالَّذِينَمِنقَبْلِهِمْوَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُم مِّن بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَن كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُوْلَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).
І для здійснення цієї обіцянки нам не залишається нічого, окрім як тільки оновити свій заповіт з Аллахом і бути упевненими у вірності свого шляху і неминучості перемоги, уповаючи лише на Нього одного і просячи Його по допомогу, а також згуртуватись навколо великого проекту Ісламу — проекту Халіфату за методом пророцтва, про який сповістив нас Пророк Мухаммад ﷺ у хадісі: «... потім буде Халіфат за методом пророцтва...» (передав Ахмад).
Так давайте візьмемо ініціативу у свої руки, поки ми не зазнали поразки! Давайте підемо по шляху Пророка Мухаммада ﷺ та його благородних сподвижників, щоб удостоїтись того, чого удостоїлись вони — слави в обох світах, і встановити неприступну цитадель Ісламської Умми з дозволу Аллаха.
لَايَسْتَوِيمِنكُممَّنْأَنفَقَمِنقَبْلِالْفَتْحِوَقَاتَلَأُوْلَئِكَأَعْظَمُدَرَجَةًمِّنَالَّذِينَأَنفَقُوامِنبَعْدُوَقَاتَلُوا
«Не зрівняються люди з тими із вас, хто витрачав і бився до перемоги над Меккою. Ці вище ступенем, аніж ті, які витрачали і бились після цього» (57:10),
وَيَقُولُونَمَتَىهُوَقُلْعَسَىأَنيَكُونَقَرِيبًا
«І скажуть: «Коли ж це станеться?». Скажи: «Можливо, це станеться дуже скоро!» (17:51)
Професор Амерас-Салем
Газета «Ар-Рая»
17 Рамадану 1440 р.х.
22.05.2019 р.
