Гарячі події у мусульманських країнах, зокрема — у Лівії, Алжирі і Судані, продовжують відображати стан неприйняття і невдоволення у відношенні правлячих прозахідних режимів.
Проте це супроводжується зловмисною реакцією з боку агентів Америки, Англії і Франції; вони прагнуть стримати гнів народу.
Так у Лівії підсилюється боротьба між Америкою та її агентом Хафтаром, з одного боку, і Європою та Урядом національної згоди — з іншого. У зв’язку з цим Америка наказала своєму агенту Абдуль-Фаттаху ас-Сісі провести в Єгипті саміт серед країн-членів Африканського союзу, де порядком денним були ситуації у Лівії,Судані та Алжирі. Також 9 травня поточного року Хафтар відвідав Єгипет, де зустрівся з ас-Сісі; метою візиту стало обговорення подальших дій.
Що стосується Судану, то там схожа ситуація — продовження боротьби між Америкою і Англією. Перехідна військова рада відмовляється від низки постів, які не мають впливу на уряд, на користь нових облич. У той же час вона отримає схвалення народу, коли заарештувала Умара аль-Башира, Авада ібн Ауфа, Салаха Коша та інших осіб із числа старої гвардії, замінивши їх на нові фігури, зокрема — на Абдель Фаттаха аль-Бурхані. Триваючий тиск з вулиць призвів до формування спільної ради громадянських і військових осіб. Що стосується тиску з боку партій, то, наприклад, рух «Аль-Іхван аль-Муслімун» закликав Перехідну раду досягти консенсусу з усіма політичними компонентами. Також протестні сили Судану в обличчі альянсу «За свободу і зміни» заявили, що політичний комітет Військової ради виступає проти досягнення революцією своїх цілей. Це підштовхнуло Англію до спричинення тиску на Америку у надії вигнати її із Судану, або, принаймні, вибити собі деякі крісла у владі, що дозволить їй брати співучасть у правлінні країною. На тлі цього президент Єгипту ас-Сісі та його начальник служби загальної розвідки зустрілись з головою національної служби розвідки і безпеки Судану. Також послідувала заява ас-Сісі, у якій підтверджується повна готовність Єгипту надати усіляку можливу підтримку Судану. У цих же межах КСА надає свою допомогу.
Що стосується Алжиру, то конфлікт там відбувається між Англією і Францією, і він підсилюється, проте по ступені напруження уступає конфлікту у Лівії і Судані. Франція, у якої є свої люди в армії, використовує слабкість країни, тиск вулиць і деяких осіб із керівництва армії проти впливу Англії. Під час правління Абдель-Азіза Бутефлікі Англія намагалась видалити із керівництва армії профранцузьких військових. Сьогодні Франція намагається зберегти своїх прихвоснів в армії, ЗМІ, адміністрації та інших органах, а також зберегти пов’язані з нею партії, такі як «Об’єднання за культуру і демократію» і «Авангард свобод», щоб мати можливість зберегти вплив і спричиняти тиск з метою проникнути у владу. Що стосується Америки, то вона використовує виниклий політичний вакуум в Алжирі, який підтримує Фаіза Сараджа, щоб зміцнити позиції свого агента Хафтара, що повинно допомогти їм у захваті влади.
Боротьба між силами Заходу за вплив у мусульманських країнах триває, і кожен намагається урвати свій шматок влади, вдаючись для цього до різного політичних рішень, угод, хитрощів, зміні облич в уряді, змінень низки законів, фальшивим арештам і показовим судам над представниками режиму. Проте згодом тиранів та їх соратників виправдовують. Як, наприклад, це трапилось в Єгипті з Мубараком та його подільниками. Усе це робиться з метою заглушити і заспокоїти гнів народу. Також режими часто вдаються до актів насильства під керівництвом служб безпеки з метою придушити революції, які спалахують. Проте це використовується, коли політичні зусилля не приносять плодів. Тому голова Військової ради Судану Мухаммад Хамдан пригрозив, що рада не потерпить хаосу та анархії у країні, адже його місія — забезпечити безпеку громадян.
Тому сьогодні Умма повинна зрозуміти і прийняти шаріатський метод перетворення, щоб досягти безпеки і не допустити рецидиву злоякісної пухлини у виді приходу до влади старих правлячих режимів, що дозволить припинити крадіжку революції. Сьогодні Умма повинна здійснити низку дій, який гарантують ухід колишнього режиму. Ці дії полягають у наступному:
1) Повинні бути озвучені вимоги по корінному зміненню режиму, а саме — усього старого політичного кола, конституції, законів. Іншими словами, необхідно відрубати гадюці голову, а не кінчик хвосту. Самі мітинги не покінчать з режимом, вони — лише голос громадськості. Якщо ці мітинги очолить щире політичне керівництво, у якого є проект відродження Умми, де Іслам викладений як акида (світогляд) і система законів, то лише тоді буде досягнутий успіх. А якщо протестуючі досягнуть лише одного правильного усвідомлення правильної свідомості, то реальність не зміниться, бо самі сили режиму не дозволять цього, адже режим відреагує на ці хвилювання усіма силами безпеки. Саме сили безпеки вважаються каменем зіткнення у питання перетворення, тому вони також повинні володіти усвідомленням, розумінням і переконаністю в ідеях Ісламу, його Конституції та у прийнятті проекту відродження. Також необхідна наявність громадської думки, яке витікає із громадського усвідомлення. Це дозволить нам повернути шлях перетворення Посланця ﷺ, але треба розуміти, що даний шлях полягає у наступному:
а) Необхідно наявність групи, яка розуміє закони Ісламу належним чином.
б) Необхідний вступ групи в ідейну і політичну боротьбу з неправильними ідеями в оточенні Умми і правителів, щоб сформувати правильну громадську думку.
в) Необхідно отримати владу через володарів сили із числа військових і поліцейських, які вірять у великий проект Ісламу.
2) Наявність перетворювального погляду на те, що проблема полягає у відсутності влади Ісламу на землі, а не лише у їжі та спокійному житті, хоча Іслам і забезпечує цим Умму, коли знаходиться при владі:
وَأَلَّوِ ٱسۡتَقَٰمُواْ عَلَى ٱلطَّرِيقَةِ لَأَسۡقَيۡنَٰهُم مَّآءً غَدَقٗا
«Якщо б вони устояли на прямому шляху, то Ми напоїли б їх водою вволю» (72:16).
Треба розуміти, що проблема полягає не в уряді технократів, не у світському правлінні,не у перехідній раді, які правлять законами капіталізму, що заслуговує гніву Аллаха, а проблема полягає у відсутності правління на основі законів Аллаха. Всевишній сказав:
وَمَا خَلَقۡتُ ٱلۡجِنَّ وَٱلۡإِنسَ إِلَّا لِيَعۡبُدُونِ
«Я створив джинів і людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Посланець ﷺ сказав:
مَوْتٌ فِي طَاعَةِ اللهِ خَيْرٌ مِنْ حَيَاةٍ فِي مَعْصِيَةِ اللهِ
«Смерть у підкоренні Аллаху краще, аніж життя у непокорі Йому!».
Лише правління законами Аллаха дарує велич у цьому світі і Наступному!
Гарячі події і криваві конфлікти попереджають Умму про те, що ситуація буде погіршуватись, якщо вона не візьметься за їх вирішення на основі політичного проекту Ісламу. Інакше Умма залишиться паливом для вогню, який слугує в ім’я Заходу та його агентів. Нехай наше наступне питання продовжить будоражити розуми протестуючих та решти усіх інших: хто той гарант, який дозволить здійснити перетворення у житті, а не на папері? Друге питання: як ми зможемо досягти корінного перетворення, при цьому уникнувши змов? Відповідь полягає у наступному: це здійсниться, якщо ми повернемось до Аллаху належним чином, тобто повернемось до Нього через запровадження законів Ісламу під затишком Другого Праведного Халіфату. З дозволу Аллаха, його поява не за горами.
Газета «Ар-Рая»
Абдуррахман аль-Амірій — Ємен
10 Рамадану 1440 р.х
15.05.2019 р.
