Поглянувши зверхньо на революцію Шаму і ситуацію, у якій вона опинилась, можна порахувати, що у жителів Шаму немає ніякої можливості протистояти усьому світу і міжнародній системі.
Як вони і муджахіди можуть протистояти російським літакам, їх смертоносній зброї, манері ведення війни і високотехнологічній техніці, адже Росія досі залишається наддержавою, і лише вистояти перед нею і вміти протистояти її агресії — вже велике досягнення і велика честь? Можна також порахувати важким і навіть неможливим добитися змінень міжнародних угод і американських резолюцій, які були прийняті зі схвалення міжнародної спільноти.
Думаючи над проблемами з усіх боків, деякі квапляться стверджувати, що немає ніякої можливості змінити ситуацію. Сьогодні це можна почути навіть від керівника повстанської фракції, яка включає в себе сотні бійців і володіє різноманітними видами зброї, чи лідера клану, думку якого приймають усі, від млада до стара, або від крупного бізнесмена, який обдарований грошима та нерухомістю. Проте питання — не у можливості змінень за допомогою грошей, зброї, лідерства чи молоді, а у переконаннях та мисленні. Всевишній Аллах говорить:
إِنَّ ٱللَّهَ لَا يُغَيِّرُ مَا بِقَوۡمٍ حَتَّىٰ يُغَيِّرُواْ مَا بِأَنفُسِهِمۡۗ
«Воістину, Аллах не змінює положення людей, доки вони не змінять самих себе» (13:11).
Якщо ж поглянути на проблему глибоким і озаряючим поглядом, то можна побачити, що якою б силою не володіла Росія разом з міжнародною спільнотою на чолі з Америкою, вона не зрівняється з міццю і величчю Аллаха, Який сказав:
وَلَا يَحۡسَبَنَّ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ سَبَقُوٓاْۚ إِنَّهُمۡ لَا يُعۡجِزُونَ
«Нехай не думають невіруючі, що вони випередять інших. Воістину, їм не втекти» (8:59).
За допомогою озаряючого погляду можна зрозуміти: Той Хто погубив Фараона і утопив його владу у морі, Хто принизив Німрода і поклав край його тиранії за допомогою комара, Хто примусив землю поглинути Каруна — це Той же, Хто може покласти край гніту і знищити капіталістичну систему, під владою якої знемагає увесь світ, це Той же, Хто здатен дарувати перемогу мусульманам, якщо вони нададуть допомогу Йому. Але як це зробити?
Необхідно знайти відповідь на це питання, тому що озаряючий погляд є всеохоплюючим і не обмежується лише метою, залишаючи без уваги розгляд методу і способу її досягнення.
Хтось може одразу ж відповісти, що допомогти Аллаху означає втілювати Його Шаріат і дотримуватись кордонів Його велінь. Проте і ця відповідь потребує роз’яснення.
Для повної ясності необхідно знати наступне:
1) Допомога Аллаху надається не оснащенням та чисельністю, а заповітом, який ми укладаємо з Ним, даючи клятву іти по прямому шляху, слідуючи за Його Посланцем ﷺ і приймаючи одкровення (вахй) як міру наших дій. Це означає здійснення лише дозволенного (халяль) і заклик до нього, уникнення усього забороненого (харам) і засуджування його, навіть якщо це суперечить нашим інтересам, які ми бачимо; навіть якщо у застосуванні одкровення ми бачимо лихо.
2) Наша прихильність одкровенню вимагає, щоб ми розуміли і застосовували закон Аллаха у відношенні тієї реальності, на яку він був ниспосланий. Отож, ми не повинні посилатись на Худайбійську угоду, дозволяючи перемир’я зі злочинним режимом. Цей закон, який витікає із Худайбійської угоди, застосовуваний лише при наявності держави Ісламу і у випадку наступальних військових дій (джихад-ут-талаб). Але сьогодні у нас немає такої держави, і ми лише намагаємось зупинити наступ агресора, а це здійснюється не за допомогою перемир’їв та переговорів, а за допомогою битви.
3) Ми не хочемо знеболювальних чи заспокійливих засобів, але ми хочемо справжнього повного вилікування, що можна знайти лише у прикладі Пророка ﷺ, який за 30 років перевернув увесь світ. І це трапилось лише тому, що він мав мету і план і не погоджувався на поступки і переговори. Коли ж йому ﷺ почали пропонувати різноманітну розкіш у виді підкупу, він відповів:
يَا عَمُّ، وَاَللَّهِ لَوْ وَضَعُوا الشَّمْسَ فِي يَمِينِي، وَالْقَمَرَ فِي يَسَارِي عَلَى أَنْ أَتْرُكَ هَذَا الْأَمْرَ حَتَّى يُظْهِرَهُ اللَّهُ، أَوْ أَهْلِكَ فِيهِ مَا تَرَكْتُهُ
«О, мій дядько! Якщо вони покладуть Сонце у мою праву руку, а Місяць — у ліву, з умовою залишити цю справу, я не залишу її, доки Аллах не завершить її повністю або доки я не загину на цьому шляху!» (Ібн Ісхак).
4) Усунення західного впливу у наших країнах — це мета, у відношенні якої неприпустимо вести торги, тому що саме злобна політика Заходу послабила мусульман, розділивши їх націоналізмом, патріотизмом і кордонами. Збереження впливу колонізатора у наших країнах означає, що скинення режиму — це лише зміна облич, і не більше.
5) Необхідно припинити усілякі відносини з так званими «друзями», які поставили рішення Умми і повстанських загонів в залежність від бажань своїх хазяїв і зробили отримувачів допомоги інструментами, які слідують їх велінням, а не велінням Господа. По наказу «друзів» вони починають і закінчують битви, сперечаються між собою і утискають власний народ. Всевишній Аллах говорить:
وَلَا تَرۡكَنُوٓاْ إِلَى ٱلَّذِينَ ظَلَمُواْ فَتَمَسَّكُمُ ٱلنَّارُ وَمَا لَكُم مِّن دُونِ ٱللَّهِ مِنۡ أَوۡلِيَآءَ ثُمَّ لَا تُنصَرُونَ
«Не схиляйтесь на бік беззаконників, щоб вас не торкнувся Вогонь. Немає у вас покровителів і помічників, окрім Аллаха, і тоді ніхто вам не надасть підтримки» (11:113).
6) Умма і муджахіди повинні повернути відняту владу. Це означає, що вони повинні повернути своє право приймати рішення, а також право піддавати звіту керівників і посадових осіб, якщо ті припускаються помилки, тому що Умма відповідальна на виконання шаріатських зобов’язань і за прийняття рішень по доленосним питанням. У якості прикладу можна привести слова Посланця Аллаха ﷺ:
إذَا بُويِعَ لِخَلِيفَتَيْنِ، فَاقْتُلُوا الاَخَرَ مِنْهُمَا
«Якщо буде дана присяга двом халіфам, вбийте другого із них» (Муслім).
Об’єднатися навколо одного халіфа і вбити другого, у випадку його появи, повинна саме Умма, тому що влада належить їй.
7) Муджахіди повинні добре розуміти свою мету і не проявляти недбалість у цьому відношенні. Якщо вони вийшли з метою скинути режим, допомогти пригнобленим, звільнити ув’язнених і захистити честь, то повинні звернути увагу, що режим захопив регіони, пригноблених стає більше, ув’язнені гинуть і тюрми заповнюються іншими, і усе це — не через слабкість чи нещирість муджахідів, а тому, що між ними та метою стоять керівники, які зв’язались з «друзями». Тому щирі муджахіди повинні обрати свідоме і ні з ким не пов’язане керівництво, а потім блискавично відкрити фронти, які поставлять режим у важке положення, наприклад, узбережний фронт. Всевишній Аллах говорить:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ ٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَكُونُواْ مَعَ ٱلصَّٰدِقِينَ
«О ті, які увірували! Бійтесь Аллаха і будьте з правдивими» (9:119).
8) У нас не було нестачі у військовій силі. Алеппо, Гута і Дера пали не через військову перевагу ворога і слабкість муджахідів, оскільки ми любимо смерть більше, аніж життя. Але ми вражені слабкістю політичної свідомості і потрапили у пастки: Женева, Астана, Сочі, деескалація, режим припинення вогню, буферна зона, відкриття міжнародних доріг, перемир’я, переговори і т.д.
9) Існує три чинники для змін: свідоме політичне керівництво, народна підтримка разом з впливовими людьми і володарі сили. Втрата одного складника порушує процес змін. Зосередження усіх чинників в одній руці також порушує процес змін і навіть перетворює цю руку у жорстокого тирана подібно фракціям, пов’язаним з «друзями», та їх потворному уряду.
Хізб ут-Тахрір об’явив про свій політичний проект по встановленню Праведного Халіфату і закликає Умму прийняти його, а володарів сили — надати допомогу (нусру), щоб відновити ісламський образ життя. Вже настав час змін, як передвіщав Пророк ﷺ: «… потім прийде Халіфат за методом пророцтва».
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Хадж Мухаммад
24 Рамадану 1440 р.х.
29.05.2019 р.
