Інформаційне агентство «RT», посилаючись на російську газету «Ізвестія», 28.06.2019 заявило про те, що
«міністр фінансів Росії Антон Сілуанов і голова національного банку Китаю І Ган на початку цього місяця підписали угоду про виключення долара із торгових операцій між Росією і Китаєм і про використання замість нього російського карбованця і китайського юаня. Обидві держави віднині будуть співпрацювати у формуванні каналів платежів (т.з. «шлюзів») між корпораціями Росії і Китаю. Ці канали стануть об’єднуючими ланками у торгівлі нового рівня між двома державами».
Чи почався зворотній відлік часу скинення американського долару з трону світової гегемонії? Чи зможуть ці держави обійтись без нього? Чи зможуть вони кинути виклик зарозумілості і пихатості Америки? Які наслідки може отримати це рішення для світової економіки у найближчий час? Які небезпеки воно тягне для світової економіки?
Спроби позбутися від залежності перед доларом і його розпорядженням світовою економікою не нові. Раніше вже робились спроби скинути ярмо долара, але зарозумілість Америки, її економічно-політична сила перешкоджали успіху цих спроб шляхом загроз і залякувань, або шляхом спокусливої пропозицій, або шляхом міжнародної торгової війни!
Перш ніж згадати деякі із цих спроб, треба сказати, що Америка нав’язала себе як економічну царицю на міжнародній арені після Другої світової війни, нав’язала себе як рятівницю європейських держав від економічного краху, до якого ті скотились внаслідок війни, у той час як Америка вийшла із цієї війни крупним військово-економічним переможцем. На відміну від неї, економіки європейських держав були спустошені і потребували оживлення.
По завершенні Другої світової війни Америка одразу ж встановила нову систему правил глобальної економіки, які отримали оформлення у Бреттон-Вудській угоді трохи раніше у 1944 р. На цій конференції був прийнятий американський план і відхилений план Кейнса, який виражав інтереси Європи. Долар США був обраний у якості грошового покриття усіх торгових операцій поруч з золотом по зафіксованому обмінному курсу 35 доларів за одну унцію.
Так тривало доти, доки Америка не відірвала долар від прив’язки до золоту у 1971р., адже до цього американський долар виріс у ринковій ціні і став дуже затребуваним при купівлі-продажі. Цим самим Америка нав’язала долар як грошове покриття, яке не представляло собою реального покриття, тобто США силою нав’язали свою економічну гегемонію усьому світу. З того часу увесь світ страждає від гегемонії Америки, її панування і амбіцій, від її кровоссальної пащі, у якій вона тримає світ, включаючи такі крупні державні утворення і об’єднання, як Європа, Росія і Китай!
Раніше вже лунали заклики економічних і політичних діячів позбутися від гегемонії долару, у результаті чого деякі підприємці робили слабкі спроби добитися подібного. Але усі ці спроби припинялись під «батогом» і перед «пряником» Америки. Більша частина цих спроб (вони ж — найбільш відомі) були здійснені з метою протистояти економіці США. До числу цих спроб відноситься формування євро як єдиної валюти для країн ЄС, закликаної іще більше згуртувати між собою країни ЄС на економічному та політичному рівнях. Проте Америка опинилась напоготові і вирішила розхитати цю спробу, закликавши лояльні їй країни на сході ЄС створити проблеми євро, а також використавши свої ринки, повні продуктів першої необхідності для ЄС. Потім вона взагалі підбурила Британію вийти із ЄС. По сьогоднішній день Америка ставить перешкоди перед ЄС, заважаючи йому звільнитись з-під її політично-економічної гегемонії.
Ініціатором ж нинішньої спроби став Китай — економічний велетень, який займає друге місце у світі по розміру економіки і перше місце по обсягу зовнішньої торгівлі. Цій спробі іще передувала інша, виражена у заміні частини доларового резерву на золото, що примусило Америку іноді погрожувати Китаю проблемами на американському ринку, а іноді вводити податки на китайський експорт. За те, щоб Китай відступився від задуманого, Америка пропонувала йому низку спокусливих угод.
Проте важливо зрозуміти, що подібні спроби, навіть якщо і впливали на Америку та її економіку, не були достатніми для того, щоб позбутися від залежності перед її економікою. До справжнього позбавлення від американської гегемонії ведуть узгоджені дії крупних держав на економічному рівні, особливо, таких об’єднань, як ЄС, Китай і Японія. Якщо вони приймуть вольове рішення обрати золото чи золотий запас, який реально покриває паперові гроші як валюту для міжнародної торгівлі або торгівлі між цими державами, тоді вони дійсно досягнуть бажаного. Ось тоді долар втратить своє світове панування, його трон розхитається і розвалиться на частини за короткий час, після чого рухне і сама Америка, бо після падіння її економічної сторони паде і військово-політична, вона залишиться без зубів і кігтів, врешті решт кожен штат буде ризикувати відколотись від підкорення Вашингтону на протязі рахованих місяців.
Якщо якась держава бажає звільнитись від залежності перед Америкою, то повинна мати здатність кидати їй виклик і при цьому тримати удар. Відповідно, на таке не здатна слабка держава, яка не вміє приймати самостійних рішень, поводить себе як слуга, який одразу ж повертається під крило свого господина, тільки-но той пригрозить палкою. Правда полягає у тому, що вищезгаданим державам буде нелегко поводити себе так, як належить, тому що вони зв’язали себе принизливими ланцюгами економічної залежності перед Америкою, вони пов’язані з її внутрішніми ринками і експортом, з її валютою і валютними запасами. Для подібного виклику перед Америкою повинна стояти ідеологічна держава, яка не буде рахуватись з нею, буде кидати їй виклик і протистояти їй, навіть якщо для цього на початку доведеться стикнутись з голодом та економічною блокадою. Щоб скинути гегемонію долару у наші дні, повинно відбутись одне із двох:
1. Крупні держави об’єднуються і кидають виклик Америці, випустивши валюту, яка покривається золотом.
2. На світ народжується нова ідеологічна держава, яка реалізує золотовалютну систему, і при цьому у неї буде здатність кидати виклик (на міжнародній арені) і захищати себе. Це можливо, наприклад, у випадку встановлення Ісламської Держави.
Договір між Росією і Китаєм створить плутанину для Америки, вплине на її економічну міць і послабить її міжнародну гегемонію, як і призведе до послаблення долара і розхитування фінансового ринку. Договір між Китаєм та Росією призведе до початку економічного конфлікту, який відіб’ється на усіх сферах світової економіки, як, наприклад, ціни на паливо і вартість акцій різноманітних компаній, товарообмін між різноманітними державами і рівні їх митних зборів. Вельми ймовірно, що світ мало-помалу стикнеться з кризою на кшталт кризи 2008р..
Такі політично-економічні конфлікти і протистояння між державами для будь-якої розумної людини служать доказом тому, що світ стоїть біля провалля, адже він увесь просякнутий занепадницькою і несправедливою політикою, яка зроду у цих держав не була прямою. Подібна ситуація примушує усе людство шукати рятівне рішення, щоб позбавити світ від фінансово-економічних потрясінь і повернути володарям майна їх законні права, щоб серед людей справедливим чином були розподілені ресурси, щоб мільйони біженців могли повернутись назад додому, могли покінчити з життям у зубожінні, голоді і холоді. Цим порятунком є система Ісламу, яку требу втілити у державі Халіфат за методом пророцтва. Ми просимо Всевишнього вшанувати людство справедливістю цієї держави, її світлом і благом якомога швидше. Амінь, о Аллах!
Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб — Єрусалим
21 Зуль-када 1440 р.х.
24.07.2019 р.
