Суть секуляризму і хукм Ісламу у відношенні нього

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Деякі намагаються уявити секуляризм у кращому світлі, говорячи, що це система, яка гарантує рівноправність, що люди, які живуть у її затишку, живуть у пошані. Також вони наполягають на тому,що секуляризм не суперечить релігії, звідси називаючи себе світськими мусульманами!

Що таке секуляризм і який погляд Ісламу на нього?

Пізнання будь-якого терміну повертається до тих, хто його висунув, щоб нікому не спадало на думку претендувати на трактовку терміну на особистий розсуд і по бажанню. Тому ми будемо опиратись на визначення терміну «секуляризм» у словниках секуляристів, які на правах засновників даного слова і явища більше за інших обізнані у його суті.

Наприклад, «Британська енциклопедія» про секуляризм гласить наступне: «Це соціальний рух, який прагне відволікти людей і направити їх від турботи про майбутнє життя до турботи про цей світ». «Оксфордський словник» роз’яснює секуляризм таким чином: «Мирське і матеріальне не відноситься до релігії чи духовності подібно нерелігійній освіті, мистецтву, нерелігійній музиці, нерелігійній владі. Правління несумісне з Церквою». «Третій новий міжнародний словник англійської мови Вебстера» говорить, що секуляризм — це «вектор життя чи будь-якого приватного питання, який заснований на принципі, що релігія чи релігійні міркування не повинні втручатись у правління. Іншими словами, дані релігійні міркування повинні бути навмисно виключені, щоб «політика в уряді була виключно нерелігійною».

Британський сходознавець Джон Артур Арберрв у своїй книзі «Релігія на Близькому Сході» пише: «Науковий матеріалізм, гуманізм, натуралізм і позитивізм — усе це форми нерелігійності4, а нерелігійність є відмітною рисою Європи і Америки, і хоча її прояви присутні на Близькому Сході, вона не прийняла якого-небудь конкретного філософського чи літературного характеру, і її основною моделлю є відокремлення релігії від держави у Турецькій республіці». Примітним є те, що у працях сучасників мусульманського походження визначення секуляризму обмежується «відокремленням релігії від держави».

Фактично, подібне визначення не відображає правильного і повного значення секуляризму, що застосовується до окремих осіб та їх поведінки, які можуть не мати прямого відношення до держави. Тому правильним буде сказати, що секуляризм означає відокремлення релігії від життя (!),оскільки секуляризм означає налагодження життя не на релігії — як на державному рівні, так і у суспільстві. Ми прояснили реальність і суть секуляризму. Яким же є хукм (рішення) Ісламу у відношенні секуляризму?

Секуляризм означає правління не по тому, що ниспослав Аллах, іншими словами,будувати життя не згідно релігії. Отож, це невігласна (джахілійська) система, якій немає місця поруч з Ісламом. Невігластво не є конкретним періодом часу, а, швидше, є атрибутом, притаманним кожній нації чи поколінню, які ідуть проти послуху Аллаху і Його Шаріату на користь послуху своїм господам і закону забаганок і бажань. Ат-Табарані передав у «Аль-Муъджам аль-Кабір» від Ібн Аббаса (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

أَبْغَضُ النَّاسِ إِلَى اللهِ مُبْتَغٍ فِي الْإِسْلَامِ سُنَّةَ الْجَاهِلِيَّةِ

«Найненависнішим для Аллаха із людей є людина, яка прагне до збереження законів (сунни) джахілії в Ісламі».

Із даного хадісу слідує, що невігластво є не історичним періодом, а якістю, притаманною усім, хто править не по тому, що ниспослав Аллах. Мусульманину велено підкорятись Аллаху і Його Посланцю ﷺ в усіх життєвих справах. Це витлумачив імам ібн Касір у тафсірі аяту:

فَلَا وَرَبِّكَ لَا يُؤۡمِنُونَ حَتَّىٰ يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيۡنَهُمۡ

«Але ні — клянусь твоїм Господом! — вони не увірують, поки вони не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними…» (4:65), —

сказав: «Всевишній Аллах клянеться Собою, що ніхто не увірує, поки Посланець Аллаха ﷺ не стане суддею в усіх питаннях, і даному суддівству (правлінню) треба підкорятись таємно і явно, про що говориться у продовженні аяту:

ثُمَّ لَا يَجِدُواْ فِيٓ أَنفُسِهِمۡ حَرَجٗا مِّمَّا قَضَيۡتَ وَيُسَلِّمُواْ تَسۡلِيمٗا

«…і поки не перестануть відчувати у душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65), —

Тобто, якщо вони обрали тебе (Посланця) суддею, то вони підкоряються твоєму рішенню усім серцем і не знаходять в собі збентеження від того, що ти виступив суддею, підкоряючись цілком без заперечень і суперечок».

У деяких закрадається сумнів на інтуїтивному рівні, що секуляризм не має нічого спільного з Ісламом і знаходиться у протиріччі з ним. Звідси існує вираз, що демократичний секуляризм не заперечує існування Бога і не заперечує проти здійснення ритуалів поклоніння. Деякі секуляристи говорять слова шахади, роблять намаз і хадж, тримають пост. Як же тоді ми називаємо їх невігласами?! Ті, хто допускає подібні висловлювання, не усвідомлюють істинної ісламської акиди — того факту, що немає іншого божества (гідного підкорення і поклоніння) окрім Аллаха і що Мухаммад ﷺ є Посланцем Аллаха («ля іляхаіллялах, МухаммаданРасулюллах»).

Вони також не усвідомлюють істинної суті секуляризму, це у кращому випадку. Можливо, історія і тернистий шлях ісламського заклику зможуть пролити світло і повести тих, хто висловлює подібну підозру. Нехай ці люди дадуть відповідь, чи переносив Посланець ﷺ зі своїми благородними сахабами (р.а.) позбавлення, тяготи, війну і джихад на протязі двадцяти трьох безперервних років? Хіба Священний Коран ниспосилався лише для того, щоб джахілі обмежились шахадою і ритуалами?! У чому різниця між словами курайшитів: «О Мухаммад, давай рік поклонятись нашим богам, а рік — твоєму Богу», — і словами секуляристів: «У мечеті ми поклоняємось Аллаху, а в уряді і парламенті підкоряємось іншим»?! Чи є тут паралель між джахілією і секуляризмом?!

Всевишній Аллах говорить:

يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ ٱدۡخُلُواْ فِي ٱلسِّلۡمِ كَآفَّةٗ

«О ті, які увірували! Приймайте Іслам цілком» (2:208).

Мається на увазі всеохоплююче прийняття Ісламу разом з його системами і нормами.

І на завершення хочеться зазначити, що секуляризм, як і демократія є системою невір’я, яка заборонена Ісламом (харам) для запровадження і поширення.

 


Газета «Ар-Рая»
Ібрахім Усман (Абу Халіль)
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Судані
01.01.2020

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню