Лансаротська конвенція, її масштаби і наслідки

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Прозахідні правителі мусульманських країн, як і раніше, прагнуть підкорити свої народи Заходу. Це яскраво проявляється у ратифікації міжнародних конвенцій з боку урядів мусульманських країн.

Це відбувається, незважаючи на те, що влада чудово знає про протиріччя даних конвенцій не лише акиді і просвіті Ісламу, але і реаліям нашого життя. Більше того, подібні конвенції стоять вище будь-якої конституції у мусульманському світі.

На протязі останніх років Туніс звертався до ЄС з проханням дозволити йому приєднатись до Лансаротської конвенції. У результаті у купі зі старими додались іще і нові проблеми, які виникли через поступки наших правителів перед Заходом. За усе це ми платимо дорогу ціну! Правителі мусульман не обмежились тією відсталістю, яка спіткала нас через прийняття поглядів і образу життя Заходу, вони вдались до нового плану, який дозволяє Заходу іще більше віддалити нас від Ісламу. Для цього треба було змінити прийняту стратегію Заходу, оскільки її було недосить для осягнення наміченої цілі. Робота з молоддю і старшим поколінням дозволила Заходу лише частково наблизитись до своєї мети, отож, зараз уся увага прикута до зростаючого покоління. Захід вважає, що зростаюче покоління стане основою, яка гарантує успіх його планів, дозволить впливати на зв’язок мусульман з Ісламом та їх акиду.

Лансаротська конвенція — це договір Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації і сексуального насильства. Однією із найважливіших її цілей є досягнення великої єдності серед членів Ради. Також однією із цілей Європейської Ради є сприяння демократичним реформам у країнах Південного Середземномор’я. Так про яку єдність Тунісу з ЄС чи демократичному переході ми підіймаємо розмову сьогодні?

За допомогою цих цілей стає зрозумілим, що ЄС є одним із колонізаторів, які бажають розширити свій вплив у наших країнах, зокрема — вони хочуть підсилити контроль над нашим мисленням за допомогою дітей під приводом їх захисту від сексуальної експлуатації і сексуального насильства. Усе це дозволяє ЄС просувати і нав’язувати свої рекомендації дітям. Однією із рекомендацій є «статеве виховання», які заохочується міністерством освіти, оскільки з його слів це дозволить зменшити кількість домагань в освітньому просторі.

Так у 6 статті Лансаротської конвенції говориться, що кожна держава-учасник «приймає необхідні законодавчі чи інші заходи, скеровані на забезпечення включення у програми навчальної і середньої шкільної освіти інформацій для дітей про небезпеки, пов’язаних з сексуальною експлуатацією, сексуальним насильством, а також інформації про способи захисту себе, адаптованої до їх здібностей, що розвиваються. Така інформація, яка надається при необхідності, у взаємодії з батьками, дається у більш широкому контексту статевого виховання, і у ній особлива увага приділяється ситуаціям підвищеної небезпеки, особливо зв’язаної з використанням нових інформаційних і комунікаційних технологій».

Після того, як ЄС погодився на приєднання Тунісу до угоди, нашій країні не залишилось нічого, окрім як прийняти необхідні заходи для її реалізації. І тут немає місця словам «хочу — дотримуюсь, хочу — ні», оскільки усі міжнародні конвенції мають головування над конституцією. З цієї причини у туніських ЗМІ був запущений наклеп про випадки домагань у низці шкіл, щоб мобілізувати громадську думку проти подібних явищ, і це робиться лише з однією метою: ми повинні своїми руками відкрити двері для пошуку рішення подібного явища, при цьому рішення вже підготовлене заздалегідь у 6 статті Лансаротської конвенції.

Таким чином, людей вводять в оману, що нібито держава займається рішенням проблем населення. Також люди почали вважати, що подібні пригоди — щось нове, чого не було раніше. Насправді подібні явища мали місце і раніше, але вони приховувались, і тому ніхто не піддавався покаранню. Проте приписи міжнародних конвенцій примушують нас змінити взаємодію з подібним злочином. У будь-якому випадку, по факту наш уряд не займається рішенням даної проблеми, він лише піклується про інтереси свого хазяїна.

Згідно з Лансаротською конвенцією управління по боротьбі з торгівлею людьми під головуванням судді Равди аль-Абіді випустило свій перший звіт за 2018–19 рр. У результаті дане управління отримало нагороду за кращий звіт у сфері боротьби з торгівлею людьми. Управління порахувало цю нагороду, отриману за усвідомлення кількості жертв і за співпрацю з міжнародними громадськими організаціями, перемогою усього Тунісу.

Управління по боротьбі з торгівлею людьми не зможе покласти край цьому огидному явищу, але при цьому воно заслужило нагороду, оскільки виконало свою задачу: дати Заходу можливість навчати мусульман тому, як протистояти подібним огидним явищам. Ця нагорода знімає покров з істинного призначення управління по боротьбі з торгівлею людьми і ясно показує, що вона є вратами для Заходу, щоб той якомога більше транслював свої погляди та ідеї мусульманам через так звані «дні освіти» та учбові курси.

Отримання подібної нагороди сприймається політиками як успіх, оскільки для них найважливішим є вдоволення Заходу. Тому вони без вагань готові прийняти будь-який закон чи конвенцію, готові піти на будь-які поступки, навіть якщо питання стосується долі цілого народу.

Будь-яка людина зі здоровим глуздом задасться питаннями: чи відповідає торгівля людьми у Тунісе реаліям, масштабам проблеми торгівлі людьми у західних суспільствах? Чому Туніс повинен приєднуватись до західних конвенцій?

Здається, відповідь буде одна: ми живемо у часи поступок перед Заходом, незважаючи на наслідки!

 

Газета «Ар-Рая»
Сіхам Арус
1 Шабана 1441 р.х.
25.03.2020 р

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая