По завершенні Другої світової війни Америка почала працювати над формуванням нового світового порядку, політично через Раду Безпеки ООН і міжнародні альянси, і економічно через Бреттон-Вудську угоду, Міжнародний валютний фонд і Всесвітній банк.
Потім Америка переконала свого найбільшого конкурента, Радянський Союз, вивести Францію і Британію із зайнятих ними колоній у Старому Світі на користь Америки, тоді як Росії дістануться країни Східної Європи.
Трохи пізніше, у 1971 році Америка зрозуміла, що їй треба позбавлятись від Бреттон-Вудської угоди , нав’язати доларовий стандарт на міжнародному рівні замість золота і зробити свою валюту головною одиницею розрахунку у торгівлі нафтою. Потім Америка звільнила долар від будь-яких обмежень і умов , включаючи економічний ріст, за допомогою президентського рішення, прийнятого Рейганом у 1983 році. Фінансовий добробут Сполучених Штатів став багаторазово перевищувати темпи економічного росту. У той час як економіка росла темпами від 3 до 8%, грошове багатство росло зі швидкістю 50% і більше.
Звільнення долару від золота, з одного боку, і від економічного росту — з іншого, привело до появи так званої «віртуальної економіки», що означає наявність грошей, нерівнозначних товарам, виробництву і послугам. Завдяки цим заходам Америка зуміла взяти під контроль глобальний грошовий ринок і міжнародну торгівлю, оскільки для усіх країн світу стало обов’язковим зберігати велику кількість доларів для проведення торгових операцій, особливо пов’язаних з енергетикою і нафтою. Америці вдалось також встановити контроль над курсами валют багатьох країн світу, контролюючи там кількість доларів , які друкуються Федеральним резервним банком США.
Окрім того, Америка встановила контроль над Організацією країн-експортерів нафти (ОПЕК) через Саудівську Аравію і компанію «Aramco», яка має в ній великий вплив. Через цю організацію Америка може контролювати ринок нафти з точки зору кількості, доступної у світі для торгівлі, з точки зору ціні і збуту.
Під час нинішньої пандемії коронавірусу попит на нафту знизився, особливо у Китаї, який вважається найбільшим імпортером нафти у світі. Деякий час Америка разом зі своїм слугою, Саудівською Аравією, намагалась підтримувати ціни на нафту, шляхом скорочення добування, але Росія, яка не є членом ОПЕК, відмовилась скорочувати добування, вважаючи, що нарощування добування компенсує її втрати, які трапились у результаті зниження цін. Потім Саудівська Аравія навмисно підняла стелю нафтодобування у однобічному порядку, знизивши ціни до такої міри, щоб це стало тягарем для Росії. Ми говоримо «по угоді з Америкою» тому, що Трамп навмисно уникав втручання у конфлікт, стверджуючи, що «зараз не зручний час для втручання у суперечку між Саудівською Аравією і Росією». Спочатку Росія об’явила , що їй не нашкодить підвищення добування нафти у Саудівській Аравії, але через міністра енергетики вона звернулась з проханням зупинити зниження цін на нафту.
З іншого боку, у ЗМІ усе частіше почали з’являтись повідомлення про те, що Америка прагне створити новий нафтовий альянс з Саудівською Аравією поклавши край системі ОПЕК. Завдяки такому альянсу Америка зможе контролювати ринок нафти напряму, а не через ОПЕК, яку очолює Саудівська Аравія.
Америка хоче здійснити стратегічні кроки у сфері нафти , скориставшись нинішніми умовами з декількох сторін:
1 — Вона хоче повністю підкорити своїм інструкціям і бажанням Саудівську Аравію на чолі з наслідним принцом Мухаммадом ібн Сальманом.
2 — Нинішня криза з цінами на нафту, яка загрожує крахом усього нафтового ринку і примушує інші нафтові країни погодитись з таким альянсом, якщо він допоможе підтримувати розумні ціни.
3 — Страх усього світу, особливо європейських країн , перед коронавірусом примушує їх погодитись з будь-якими політичними і економічними заходами, які можуть допомогти у стримуванні пандемії.
Дії Америки нагадують те, що вона зробила разом з королем Фейсалом під час Війни Судного дня 1973 року між Єгиптом і Сирією, з одного боку, і єврейським утворенням — з іншого. Тоді Фейсал навмисно припинив експорт нафти в європейські країни, що привело до значного підвищення її цін. Америка ж використала це як виправдання звільнення долара від золота, а потім використання долара в операціях по торгівлі нафтою. Проте цього разу справа обстоїть інакше: замість збільшення цін на нафту вони знизили їх до такої міри, що країни - експортери чекають будь-якого рішення, аби тільки зберегти свої гроші.
Всупереч тому, чого хоче Трамп, нинішні міжнародні обставини можуть перешкоджати глибоким зміненням у глобальній нафтовій політиці. Пандемія коронавірусу може привести фінансову і економічну систему до повного краху. За цим, як визнають самі світові лідери , може відбутись змінення усього світового порядку. При такому значному зниженні попиту на нафту, будь то через припинення виробництва у Китаї, припинення транспортування нафти по усьому світу чи через інші обставини , не очікується, що ціни на неї виростуть і компенсують усі втрати.
Як би там не було, нафта, яку зробив ставку Трамп і наслідний принц Саудівської Аравії Ібн Сальман, це, у першу чергу, власність Ісламської Умми, і вона ніяким чином не може бути використана для підтримання глобальної системи. Нинішній світовий порядок є несправедливим, і він несе ненависть до Ісламу і мусульманам з миті своєї появи і по сьогоднішній день. Він об’явив війну проти Ісламу. Він працював і продовжує працювати над тим, щоб виключити Іслам із управління і перешкоджати йому у виконані головної задачі — виведення людства із темряви до світла. Неможна займати сторону нинішньої світової системи і підтримувати її яким-небудь чином. Замість цього необхідно використовувати усі можливі засоби, щоб позбавити світ від її зла.
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Джіляні
1 Шабана 1441 р.х.
25.03.2020 р.
