Ймовірно, сьогодні Туреччина намагається іще більше розпалити єменську кризу, бо підштовхує свого союзника — іхванітську партію «Іслах» — до підняття проблем Ємену.
Так нещодавно активістка Тавакуль Карман (один із лідерів іхванітського керівництва, яка нещодавно отримала турецьке громадянство) закликала до формування єдиного військового керівництва, яке зможе виступити проти арабської коаліції. 07.03.2020 у Стамбулі пройшла конференція під назвою «Післявійськовий Ємен …Перспективне бачення». Згідно повідомленням преси, Катар надав значні засоби через благодійний фонд «Тавакуль Карман» для проведення даної конференції.
У свій вступній промові Тавакуль Карман у присутності лідерів «Братів-мусульман» із різноманітних арабських країн закликала до нової революції проти «законного» уряду Хаді, який став інструментом, узаконюючим закордонну окупацію країни. Також іхванітське керівництво скоїло напад на Південну перехідну раду (ППС), сили Тарека Аффаша (племінника вбитого Алі Салеха), а також звинуватила їх у залежності від керівництва арабської коаліції. При цьому іхванітське керівництво усіляко ігнорувало розмови про хусітів. Раніше виконавчий й директор фонду «Тавакуль Карман» Миск аль-Джунайд заявила, що сама конференція буде проходить у трьох робочих засіданнях:
1) можливі сценарії завершення війни, форма держави і система правління з урахуванням припускаємого завершення існуючого конфлікту;
2) майбутнє регіонального і міжнародного впливу у післявійськовому Ємені;
3) післявійськові пріоритети (правосуддя перехідного періоду як відправна точка для припинення конфлікту і відновлення між політичною і юридичною відповідальністю).
Агресивне налаштування «Братів-мусульман» проти арабської коаліції викликане бажанням Америки мати таку військову присутність в Ємені, яка дозволить контролювати Баб-ель-Мандебську протоку. Саме для цього Америка долучає Туреччину, скориставшись слабкістю Англії та її зайнятістю своїми внутрішніми проблемами після виходу із ЄС. Більше того, військова присутність Туреччини у Сомалі полегшує цю задачу. Очікується, що деякі лідери партії «Іслах» (проамериканське крило) будуть вимагати від Туреччини втрутитись у справи Ємену. Ймовірно,усе буде проходити по лівійському сценарію.
Отож, утискання партії «Іслах» в Марібі та Ель-Джауфі є лише одним із приводів для втручання Туреччини, оскільки простежується марність коаліції у підтримці «легітимного» уряду Хаді. Згідно турецькому Інтернет - виданню «AhvalNews», низка єменських політичних лідерів, пов’язаних з «Братами-мусульманами», отримала вказівки об’явити про зближення з хусітами, щоб шантажувати арабську коаліцію.
Що стосується нібито випадкових авіаударів КСА по силам Хаді, призупинення подальшого просунення сил Хаді у бік портового міста Ходейди, завершення звільнення решти частини мухафази Таіз від сил Хаді, то усе це свідчить про триваючу зачистку північних районів Ємену для встановлення на їх території влади хусітів.
Після поразки сухопутних сил КСА у південних мухафазах, які були направлені на підтримку Хасана Баума, виникає ймовірність, що саме Туреччині буде відведена роль борця з Південною перехідною радою (ППС) у південних мухафазах. Для цього з боку проамериканського крила партії «Іслах» повинно послідувати запрошення і повинна бути розгорнута діяльність по стримуванню проанглійського крила партії «Іслах», але вже після того, як вона опиниться у лещатах між хусітами і турецькими силами. Оскільки, опинившись у лещатах, проанглійське крило буде вимушено обирати із двох найменше.
Ознаки турецького втручання в Ємен мали місце і раніше. Так у 2011р. єменські політики звинуватили Анкару у контрабанді великої кількості зброї, зокрема — пістолетів з глушителями. Адже, на думку політиків, пістолети з глушителями широко використовувались у вбивствах політичних діячів і осіб, які відносились до служб безпеки. Газета «Al-Arab», яка видається у Лондоні, у своїх статтях вказувала на ознаки активності з боку Туреччини в Ємені. Турецька активність виражалась потоком агентів турецької розвідки через мухафазу Ель-Махра у низку звільнених мухафаз Ємену, і усе це відбувалось під прикриттям організацій гуманітарної допомоги.
Ворожа політична і медійна риторика проти арабської коаліції підпитується інформаційними каналами із Стамбула. Це, у свою чергу, підтверджує американський план по обміну ролями в Ємені між її приспішниками. Ця ж газета («Al-Arab») пролила світло на те, що Анкара прийняла у гості керівництво хусітів після зближення з Тегераном. Зі слів газети, турецька влада іще рік назад уперше дозволила проведення демонстрацій у підтримку хусітів у низці турецьких міст. Така позиція Туреччини говорить про змінення її позицій, хоча вона офіційно заявляла про свою підтримку «легітимного» уряду Хаді. Нещодавній візит міністра транспорту Ємену Салеха аль-Джабвані у Туреччину і його об’явлення про підписання двобічної угоди з представниками турецького уряду про управління єменськими портами і аеропортами викликали хвилю гніву. Ця хвиля гніву спонукала уряд Хаді відмовитись від підписаної угоди, яка, за словами влади, не виражає і не відображає точку зору уряду.
2020р. став свідком раптової зміни військової карти в Ємені. Так хусіти почали атаку на місто Ніхм, розташоване до сходу від столиці Сани. Фронт Ніхм вважається найважливішим фронтом. Далі хусіти розгорнули свій наступ у бік Маріба та Ель-Джауфа через відсутність підтримки з повітря у сил Хаді. Це дозволило хусітам вимусити їх покинути свої позиції, при цьому залишивши своє озброєння. Таке положення речей ясно вказує на те, що американський вплив збільшується, а англійський знижується.
Сумно і боляче бачити, як правителі мусульман є покірними агентами Заходу, а армії мусульман стоять на службі цих агентів. Ердоган, правителі Ірану, правителі Неджда і Хіджаза, Абдуль-Фаттахас-Сісі — усі вони реалізують плани Америки.
Ми хочемо нагадати нашим братам і сестрам у Туреччині, що вони є нащадками Османів, нащадками тих, хто стояв на чолі правління Османського Халіфату, зруйнованого 28 Раджаба 1342 р.х. У свій час армія Османського Халіфату прийшла на допомогу народу Ємену з метою захистити його і святні Ісламу від вторгнення португальців. А сьогодні Ердоган є тим, хто здійснює бажання Америки У Шамі і Лівії. Якою є величезною є різниця між Османами і Ердоганом!
Нещодавні події в Ємені передвіщають тривалість конфлікту між народом однієї країни, оскільки вони не обізнані у своїй релігії, але ж вона забороняє їм воювати один проти одного. Для тривалості конфлікту Захід долучає своїх агентів, яких турбує лише думка про те, як якомога довше всидіти у своїх кріслах. Сьогодні Умма не володіє політичним рішенням, і так буде тривати, поки вона у належній мірі не дізнається про свою релігію. Але ж саме Іслам наказує Уммі об’єднатись, встановити між її синами братські відносини і єдиним цілим боротись проти своїх ворогів, єдиним цілим вирушити на звільнення своїх святинь.
Проте вигнання ворогів і звільнення святинь можливе лише з встановленням Другого Праведного Халіфату. Ось вже на протязі довгих років Хізб ут-Тахрір веде діяльність для встановлення ісламської державності, отож, Умма повинна надати йому допомогу у цій справі!
Газета «Ар-Рая»
Абдуллах аль-Кади — Ємен
1 Шабана 1441 р.х.
25.03.2020р.
