Хоча коронавірус не уніс життя мільйонів людей, як це трапилось з іспанським грипом у першій половині ХХ сторіччя, і хоча рівень смертності від нинішнього вірусу набагато нижче, аніж від інших захворювань, таких як чума, віспа, СНІД і Ебола, усе ж таки серйозність цього захворювання обумовлена масовим поширенням.
Вірус COVID-19 привів до раптовому застою у більшості країн світу, завдаючи руйнівного удару по сфері авіації, туризму, промисловості і світової торгівлі, зупинивши економічний ріст країн, загостривши проблему безробіття і майже повністю перервавши освіту. Є побоювання, що продовження пандемії занурить світ у стан світової депресії.
Швидше поширення коронавірусу і нездатність державних систем охорони здоров’я зупинити це чи хоча б стримувати, перетворили його у глобальну проблему, яка зачепила міжнародні відносини, міжнародну систему і міжнародну ситуацію.
Вірус вже став особливою міжнародною подією, що сприяє підйому одних держав і послабленню інших. Нинішня ситуація у світі — це можливість, якою скористались деякі країни, підвищивши свій статус і вагу на міжнародному рівні. З іншого боку, вірус став важким тягарем для деяких інших держав, і вони почали втрачати свій статус, а їх міжнародний вплив почав слабшати.
COVID-19 практично виявив сильні і слабкі сторони головних держав світу, які стикнулись з пандемією. Наприклад, Китай своєю політичною реакцією на хворобу всередині країни і за її межами добився значної міжнародної переваги. Всередині країни китайське керівництво ввело жорсткі заходи у відношенні своїх громадян, щоб запобігти поширенню хвороби. З іншого боку, влада Китаю досить професійно підійшла до рішення проблеми, використавши усі свої передої наукові можливості. Їм вдалось зупинити поширення вірусу у рекордно короткий період, здивувавши тим самим увесь світ.
За кордоном Китай простягнув руку допомоги Італії, Сербії, Ірану та усім, хто звернувся по допомогу. Його допомога іншим країнам була заснована не на прибутках чи збитках, а на міжнародній відповідальності. Таким чином, він отримав повагу і високу оцінку різних країн, які почали дивитись на Китай як на наддержаву, якої потребує світ. Президент Сербії звернувся до свого народу, подякувавши Китай за його позицію і звинувативши своїх європейських союзників у недостатній підтримці.
З іншого боку, Америка зайняла егоїстичну позицію, захищаючи лише свої інтереси. Президент США Трамп запропонував вченим із Німеччини мільярд доларів за ексклюзивні права на вакцину від коронавірусу. Здавалось, що жадібного капіталіста турбує лише придбання прав на вакцину. Така позиція була не сорозмірна з глобальною кризою, бо Америка вважається першою країною у світі, яка повинна допомагати іншим, коли ті цього потребують.
Що стосується Європи, то на тлі цих подій вона предстала як слабка і не згуртована сила, яка не підійшла серйозно до боротьби з коронавірусом з миті його виникнення. Вона запізнилась у цьому протистоянні і відступила від статусу міжнародної сили. Кожна країна ЄС самоізолювалась, і стала протистояти глобальній пандемії в одиночку. Жодна із країн не отримала допомогу ані від ЄС, ані від НАТО. Здавалось, що в Європі немає глобальних сил. Франція і Німеччина потрапили у пастку італійського, іспанського і сербського випробування. Так само і Британія не відрізнилась від своїх європейських колег, самоізолювавшись і відмовившись від статусу світової держави.
Китай виріс на міжнародному рівні, тоді як в очах світу Європа показала слабкість, а США втратили довіру. Це свідчить про початок змінень у міжнародній обстановці. Але ці змінення обмежені і не приведуть до радикальних змін. Немає ніяких ознак швидкого краху нинішньої міжнародної системи,навіть якщо це потрясіння знаменує собою початок деяких змін у міжнародному житті. Тим не менш, Америка і Європа зайняли слабкі позиці на тлі пандемії, тоді як Китай показав себе сильною державою. Проте знов зазначимо, що це очевидне потрясіння у міжнародній системі залишиться обмеженим і не змінить нинішню розстановку сил, навіть якщо у деякій мірі вплине на неї.
Немає ознак краху міжнародної системи, але є ознаки послаблення, які видні у слабкості світового керівництва і зниженні довіри до нього. Можливо, пошкодження у міжнародній системі у зв’язку з пандемією коронавірусу стане однією із перших ознак майбутнього народження Ісламської Держави, яка усуне несправедливу міжнародну систему і замінить її новим світовим порядком, управляючи світом по справедливості Ісламу.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Хатвані
30 Раджаба 1441 р.х.
25.03.2020р.
