У 1 частині ми говорили про складові держави, причинах її сили, тривалості її існування, здатності протистояти потрясінням. Також ми зачепили історію заснування США і деякі їх історичні періоди.
Ми згадали, що цивілізації (культури), побудовані на неправильній основі, існують недовгий час, вони постійно відчувають потрясіння і кризи. І коли основи такої цивілізації руйнуються, то руйнується і її політичне утворення (держава). Така цивілізація вже не може повернутись, не може створити свою державу, вона зникає назавжди.
У цій частині ми поговоримо про виникнення США і їх поточної реальності в області політики, економіки, федералізації і складу населення. Також ми зачепимо чинники, які потрясають політичне утворення, руйнують його основи і ведуть до фрагментації Штатів.
Союз між американськими штатами, з точки зору політичного минулого, історичної атмосфери, зв’язку між штатами, складу населення і різноманіття релігій, говорить нам про те, що він слабше, аніж павутиння павука. Також не варто упускати із виду, що серед американців переважає матеріалістичний погляд і економічна нерівність у рівні життя між штатами. Ми ж зупинимось на найбільш яскравих чинниках, які руйнують узи американського союзу і відносини між штатами, що штовхає союз до дезінтеграції. Отож, цими чинниками служать:
1) Кривава історія виникнення США, різноманіття складу населення і релігій, наявність расистських поглядів і їх вплив на дезінтеграційні чинники.
США були побудовані на грабіжництві, рабстві, вбивствах, винищенні і вигнанні людей, зокрема — мова йде про індейців. Такі погляди були у свідомості американців довгий час, і досі вони мають місце бути. У свій час США пережили війну між Північчю і Півднем, що закріпило націоналістичні і расистські погляди серед американців, у цілому, і між жителями штатів Півночі і Півдня — зокрема. Додайте до цього ненависть перших колоністів до нових колоністів. Неможна забувати, що в США проживають різні раси, об’єднати які може лише та акида, яка сильніше, аніж расові упередження. Окрім того, у США існують різні релігії, серед яких християнство, іудаїзм, Іслам, індуїзм, сикхізм і т.д. Отож, даний чинник (етнічне і релігійне різноманіття, взаємна антипатія між расами і штатами) є одним із сильних чинників, погрожуючих єдності американського союзу. Це відчуття збільшується з кожним днем, викликаючи занепокоєння самих американців.
Один із американських дослідників одного разу сказав наступне: «Події показують, що американці відчувають ламкість свого суспільства, оскільки у ньому переважають моральні протиріччя, етнічні безлади, а також панує расизм». Це також підтверджується нещодавнім визнанням міністра оборони США Марка Еспера: «Расова дискримінація є реальним і існуючим явищем у Сполучених Штатах». Опитування, проведене агентством «Reuters» спільно з компанією «Ipsos» у 2014 р., показав, що майже чверть населення США підтримує ідею відокремлення своїх штатів від Американської федерації. Опитування показало, що республіканці і жителі західних сільськогосподарських штатів більше схильні до цієї ідеї.
Расистський погляд викликав багато хвилювань у США. Останнє хвилювання трапилось після вбивства поліцією афроамериканця Джорджа Флойда у м. Міннеаполіс. Дане вбивство наочно показало усю зневагу до афроамериканців. І це далеко не перший випадок. Так у 1965 р. поліцейські зупинили за небезпечне водіння молодого чоловіка на ім’я Маркетт Фрай. Під час дорожньої перевірки виникла суперечка з його родичами, яка потім переросла у бійку з поліцією, після якої Фрая, його брата і матір заарештували. Ця подія призвела до повстання афроамериканців на півдні Лос-Анджелеса у районі Уоттс.
Через якийсь час масові безлади охопили вже увесь південно-східний Лос-Анджелес. До наведення порядку була підключена тритисячна Національна гвардія, у її розпорядженні були крупнокаліберні кулемети, джипи для патрулювання, а також була введена комендантська година. За підсумками цього повстання були вбиті 34 людини, більше 1000 отримали поранення получили, 3438 людини було заарештовано, 977 будівель (що у більшості належать білим) — пошкоджені чи згоріли. Загальний збиток склав 40 млн. доларів.
У 1968 р. трапилось вбивство священика-афроамериканця Мартіна Лютера Кінга у м. Мемфіс, штату Теннессі. Це вбивство призвело до хвилі безладів на території усієї країни, у більше аніж 120 містах. За підсумками безладів загинуло принаймні 46 людей і 2600 отримали поранення.
У 1980 р. у м. Тампа, штату Флорида, у ході погоні поліцейських загинув мотоцикліст африканського походження. Суд виправдав дії поліцейських, що спровокувало хвилю безладів, у ході яких були вбиті 19 людей і більше 400 отримали поранення.
У 1992 р. американський суд виніс виправдувальне рішення чотирьом білим поліцейським за вбивство афроамериканця Родні Кінга. Причиною його вбивства послужив опір при арешті за перевищення швидкості. Після винесення виправдувального вироку тисячі темношкірих американців, в основному, чоловіків, вийшли на вулиці Лос-Анджелеса і влаштували демонстрації, які переросли незабаром у безлади і погроми. Дані безлади, окрім Лос-Анджелеса, зачепили Сан-Франциско, Лас-Вегас, Атланту и Нью-Йорк. У результаті безладів загинуло 59 людей і 2328 отримали поранення.
У 1991 р. суд виправдав поліцейських Лос-Анджелеса, які незаконно побили темношкірого чоловіка.
Расова дискримінація тягне за собою не тільки смерть і жорстоке обходження в Америці, але й безробіття, бідність, маргіналізацію. Сьогодні 24,7% афроамериканців живуть за рисою бідності, що складає 12,7% від усього американського населення.
Незважаючи на те, що в США на законодавчому рівні скасували расизм і рабство, проте сам погляд ніхто не скасовував, і він простежується в американських законах. Так єгипетський письменник Ріда Хіляль, який деякий час жив у США, у своїй книзі «Демонтаж Америки» пише: «Конституційні поправки і постанови Верховного суду США були направлені і на рівність між темношкірими і білими, але при цьому переслідувалась рівність з розділенням. Це ясно простежується у постановах Верховного суду США у 1896 р., в яких говорилось про розділення між темношкірими і білими, але при цьому повинна дотримуватись рівність.
Таке положення тривало до 1954 р. Цей рік став свідком ліквідації расової дискримінації вже у школах … Рішення Верховного суду про скасування дискримінації у школах не поклало кінець цій дискримінації у решті інших місць. Дискримінація продовжила залишатись в автобусах, ресторанах, барах … Темношкірі громадяни дуже часто наражались на приниження, що вплинуло на виникнення протестів з боку руху за громадянські права під предводительством Мартіна Лютера Кінга. Ці протести продовжували підсилюватись, і у результаті у 1968 р. був прийнятий Закон про громадянські права. У цьому ж році був вбитий Кінг» (кінець цитати).
Расова дискримінація продовжує залишатись серед американців, незважаючи на те, що було прийнято багато законів, створено багато організацій, які вели заклик до рівноправності серед темношкірих і білих. Расова дискримінація продовжує впливати на неоднорідне американське суспільство, час від часу викликаючи потрясіння і дисбаланс. Отож, відносини між штатами, навіть відносини між людьми в одному штаті, в одному місті, в одному районі дуже слабкі і розхитані. Подібний погляд (расова дискримінація) є сильним чинником для дестабілізації, руйнування політичного і структурного зв’язку американського суспільства.
2) Економічна нерівність між штатами, і її вплив на сепаратистські тенденції.
Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб — Єрусалим
8 Зуль-хіджа 1441 р.х.
29.07.2020 р.