Безперечно, виборча кампанія в США — важлива подія для кожного, хто займається політикою, будь то країна чи партія. Це так тому, що Америка з часів Другої світової війни і по сей день поза конкуренції посідає на троні першої країни світу.
Тому спостереження за виборами в Америці диктується не захопленнями і не бажанням витратити час марно, а необхідністю прогнозу їх ісходу для решти країн світу з точки зору характеру їх відносин з нею, і це саме те, що нас цікавить.
Безперечно, можна вважати константою американської політики те, що Америка — зі своїми Республіканською і Демократичною партіями — має фундаментальний зовнішньополітичний курс, який не є предметом суперечок між цими двома силами, і не залежить від темпераменту того, хто живе у Білому домі чи за його межами, і це притаманно кожній ідеологічній країні. Халіфат, наприклад, тримав курс на завоювання країн і поширення Ісламу у світі за допомогою заклику і джихаду. Це — незмінна стратегія Ісламської держави, яка не залежить від особистості халіфа, оскільки ідеологічні країни стверджують фіксований зовнішньополітичний метод, який не трансформується при зміні облич чи партій. США у цьому плані не є винятком серед світових держав.
І з часів Другої світової війни вони утвердили для себе неухильний колоніальний метод, в якому немає ніяких поповзновень, створивши Міжнародний валютний фонд і Всесвітній банк у якості інструментів здійснення контролю над економіками і фінансовими потоками у світі, щоб потім нав’язати своє економічне панування над іншими країнами. Також вони ж заснували НАТО, щоб використовувати його у якості кувалди проти кожного, хто чинить опір американській політиці, а з метою виходу на зовнішні ринки вони заснували Всесвітню торгову організацію.
Таким чином, Америка конструює світовий порядок, щоб нав’язати своє панування над іншими країнами, то під приводом глобалізації, то під приводом боротьби з тероризмом. Вона іноді набуває успіху, а іноді зазнає поразки, але продовжує постійно розробляти плани і не зупиняється на шляху досягнення панування.
Проте з приходом Трампа від керівництва Америки періодично почали проявлятись факти дезорганізації роботи традиційних міжнародних інститутів і закладів, власноруч випестуваних американцями, над якими вони призначили себе начальством і роботі яких вони ж завжди покровительствували. Ви могли помітити, як адміністрація Трампа в лиці її керівника то глузує з НАТО в одному епізоді, то раптом виходить із Всесвітньої організації торгівлі і охорони здоров’я в іншому, а наступного разу накладає мита і податки на зовнішню торгівлю із Європи, Китаю та інших країн. То раптом вона виходить із угоди про змінення клімату... І так далі.
Така непослідовна поведінка Трампа і його однодумців із Республіканської партії, можливо, явилось для американського політикуму тривожним сигналом зміни, які намітились у постійній американській стратегії. І, можливо, це стало однією із причин, яка потребувала повернути усе на свої місця, оскільки Трамп виявився явно непідходящим до посади правителя, бо хоче управляти світовою державою, як нібито вона є комерційним підприємством, працюючим по принципу максимального вилучення прибутку і зменшення збитків.
У силу того, що деякі аналітики не розглядали це питання з принципової точки зору, вони прогнозували успіх Трампу у другому раунді, оскільки він,нібито, добився для Америки того, чого не змогли добитися його попередники. Хоча відчутна реальність повідомляє про те, що американський зовнішній і внутрішній борг невтримно зростає, спостерігається хронічний ріст безробіття, а дефіцит бюджету збільшується із року у рік... Неможна управляти країною так само, як торговою компанією...
І хоча Америка усе іще залишається першою країною у світі, вона стикнулась з внутрішнім ідеологічним викликом, і, швидше за усе, деякі із її політиків це зрозуміли. Тому була усвідомлена необхідність виправлення цього відхилення щоб врятувати країну від дуболома Трампа. На користь цього припущення свідчить позиція багатьох республіканців, які виступили проти переобрання Трампа і навіть привітали Байдена з його перемогою, а також кількість відставок і звільнень за період проживання Трампа у Білому домі, яке ледве не увійшло у Книгу рекордів Гіннеса, останнім із яких стало звільнення міністра оборони Марка Еспера.
Перемога демократичної партії на американських виборах може вказувати на діяльність деяких далекоглядних політиків і глибинної держави, яка приводить президентів до влади. Якщо б ця глибинна держава угледіла користь для державних інтересів у кандидатурі Трампа та його однодумців із Республіканської партії, то вона дозволила б йому залишитись президентом США на другий строк. Поте вони зрозуміли, що це буде мати руйнівні наслідки для існування і єдності американської держави.
Кваплення мусульманських правителів і деяких наївних ісламістів у тому, щоб благословити перемогу Байдена і демократів у президентській гонці, побажавши їм добра — це політична короткозорість і дурість. Демократична партія хижа не меш Республіканської. Ось Рузвельт, президент від Демократичної партії, приймає участь у Другій світовій війні, в якій було вбито від 50 до 70 мільйонів людей. Демократ Трумен був тим, хто вдарив по Японії атомними бомбами, внаслідок чого загинули сотні тисяч людей. А що може пролити світло на особистість Обами?
Обама — це бомбардування з безпілотників і війна з Ісламом під приводом боротьби з тероризмом. Роль Обами і його партії у руйнуванні Шаму і геноциді його народу, як і у введенні Ірану і його ліванської партії поряд з Росією у Сирію заради утримання американського агента Башара Асада при владі — усе це увійде в аннали чорної історії. Таким чином, немає різниці між республіканцем і демократом, оскільки загальна двопартійна стратегія є колоніальною. Ось Байден, американський президент, якого вітають деякі ісламісти, публічно заявляє, що якщо б він не був євреєм, то був би сіоністом. А ось його заступниця, Харріс, яка відчуває не меншу любов і співчуття до сіоністського утворення, аніж її шеф.
Ми звертаємось до деяких глупих ісламістів, які роблять ставку на Демократичну партію та її нового президента: Америка — колоніальна країна, яка не надає ніякого значення ідеалам, релігії, людяності і моралі, усе це не представляє для неї цінності. Її ідея і релігія — це матеріальний інтерес, і вона не є благодійною організацією. Те, що Трамп підписував на столі, Байден підпише під столом, тому що президенти Америки — ніщо інше, як інструменти глибинної держави, яка стоїть за довгостроковими стратегіями США. Тому не кваптесь наввипередки до Америки або до кого-небудь іще, оскільки вона пустила в розход Мубарака і привела ісламістів до влади, щоб трохи пізніше влаштувати проти них переворот,хоча Мубарак вірно служив їй більше трьох десятиріч. Також вона утилізувала Башира, хоча він зробив для неї те, чого не зробили інші — він перетворив Судан у два Судана!
Благословення перемоги Байдена з боку цих правителів недивне. Усі вони визнаються у любові і цілують Америці руку вдень і вночі. Вони об’єднуються з Америкою, щоб боротись з Ісламом і зберегти існування сіоністського утворення.
Що стосується благословення з боку тих, хто відносить себе до Ісламу, читає Коран, встає вночі і поститься удень, то це, клянусь Аллахом, велике лихо!
Я обмежусь у якості нагадування їм словами, які промовив Буш-молодший, сказавши, що «це — хрестовий похід», і що він веде його «проти мусульман по велінню Бога».
Всевишній говорить:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تَتَّخِذُوا بِطَانَةً مِّن دُونِكُمْ لَا يَأْلُونَكُمْ خَبَالاً وَدُّوا مَا عَنِتُّمْ قَدْ بَدَتِ الْبَغْضَاءُ مِنْ أَفْوَاهِهِمْ وَمَا تُخْفِي صُدُورُهُمْ أَكْبَرُ قَدْ بَيَّنَّا لَكُمُ الْآيَاتِ إِن كُنتُمْ تَعْقِلُونَ
«О ті, які увірували! Не беріть своїми помічниками тих, хто не із вас. Вони не упускають нагоди нашкодити вам і радіють вашим труднощам. Ненависть вже проявилась у них на вустах, але у їх серцях криється іще більша ненависть. Ми вже роз’яснили вам знамення, якщо ми тільки розумієте»! (3:118).
Газета «Ар-Райя»
Устаз Халід Ашкар, Абу Му'таз
