Буд-який рух, який прагне не бути черговим гвинтиком у політичній системі, стикається з протистоянням з боку правлячих політичних кіл, оскільки вони бачать у ньому загрозу і небезпеку для себе.
Буде природним, що політичні кола перед загрозою свого зникнення задіють усі свої сили і можливості,щоб спричиняти опір перетворенням, які ведуть до цього.
Спочатку усі зусилля будуть скеровані на стримування руху і спроби взяти його під контроль, що дозволить направляти його по потрібному курсу і управляти ним. Так стара політична система зможе захистити себе і контролювати процес перетворення, а у випадку необхідності — покласти йому край.
Ідея про висунення політичних представників, створення різного роду рад, проведення конференцій, заклики до переговорів — ніщо інше, як діяльність, скерована на захист інтересів правлячої еліти.
Будь-яка колоніальна держава прагне зберегти свої колонії, незалежно від того, чи є відповідна її інтересам політична альтернатива,чи є агент, здатний сісти у крісло при владі.
Що стосується революції у Шамі, то причина, по якій вона продовжується і яка може сприяти тому, що революція повернеться до свого початкового курсу (скиненню режиму), є відсутність підходящої альтернативи Башару Асаду. Причиною такого положення стало те, що у свій час батько Башара повністю усунув політичну еліту у Шамі.
Сьогодні країни Заходу на чолі з Америкою намагаються знайти підходящу альтернативу, але безуспішно. Вони також не змогли нав’язати свої політичні рішення і свої плани народу Шаму. По цій причині постійно лунають заклики до того, щоб вивести Асада із дипломатичної ізоляції, зробити його головою перехідного уряду і т.п. нісенітниці. Усе це вказує на те, що справи у західних країн проходять не так, як вони хочуть. Причиною такого положення стала обізнаність народу Шаму про плани Заходу.
Як ми вже загадали, на початку 70-х Хафез Асад, прийшовши до влади, зайнявся скасуванням усього, що могло б взяти на себе правління суспільством, тому усі політичні партії і рухи були поставлені перед вибором: приєднання до «Національному прогресивному фронту» або зникнення з політичної арени. Також був спричинений на різні профспілки і відбувалось формування нових під патронажем «Національного прогресивного фронту». На систему племен у Шамі так само був спричинений тиск, оскільки антиурядові повстання були підтримані головами цих племен, і потім система племінних відносин стала піддаватись демонтажу. Так тривало, поки мислення голів племен не стало утилітарним. Але залишились і ті, хто дотримувався своїх початкових позицій і цінностей.
Такою була діяльність по руйнуванню структури суспільства і його розкладу. Усе це робилось для того, щоб правитель залишався у кріслі влади тривалий час.
Саме цю систему і успадкував Башар від свого батька, яка по західним оцінкам, дозволяла йому сидіти у кріслі влади. Проте Аллах вирішив по-іншому, адже у Шамі спалахнула революція, і вона скерувалась у бік здійснення своєї мети. Більше того, вона почала виправляти наслідки попередніх лих, виправляти не тільки ідеї, погляди, але і формувати нове суспільство, його лідерів. Те, що відбувалось на протязі тривалого часу у Шамі, стало першою перешкодою перед будь-яким західним проектом, перед будь-якою західною ідеєю. Адже не було тих правил у розумах людей і тих партій, які дозволили б запровадити нові проекти і ідеї. Таким чином, перед Заходом встала одна задача: постаратись проштовхнути своїх огидних агентів у лідери революції, щоб з’явилась чергова світська держава.
Захід доклав усіх зусиль для того, щоб довести людей до відчаю, щоб вони порахували революцію нездатною досягти своїх цілей. Так Захід бажає приборкати народну підтримку революції Шаму.
На додаток до усього, з’явились так звані «представники» революції, які прийняли активну участь у конференціях у Женеві, Астані, Сочі, Відні, Стамбулі. Цим Захід прагнув підштовхнути народ до прийняття прапору про капітуляцію, прийняттю тієї долі, яку предопределив йому Захід, навіть якщо злочинець Башар залишиться у кріслі.
Проведена у 2012 році конференція «Женева-1» наглядно показала міжнародну позицію по революції у Шамі. Міжнародна позиція не виходила за рамки згаданого раніше: або поглинути революцію, або довести народ до відчаю, а отож, підштовхнути до прийняття західних політичних рішень, підкоренню і капітуляції.
Женевська конференція проходила у тяжких для Заходу умовах, оскільки революція Шаму усе набирала і набирала своїх обертів, а отож, не було і мови про торги і переговори. Перед Заходом стало питання зниження активності протестного руху, тому брудні політичні гроші ніби ріки скерувались на територію Шаму. Внаслідок цього слабкі душі почали потрапляти в обійми Заходу. Саме тоді на революції обрушились лиха і страждання, проте це дозволило зірвати маски зі зрадників і лицемірів. Простий народ зміг побачити те, як на тлі зубожіння і страждань з’явились ті, хто почав купатись у розкоші, хоча до цього народ був про них хорошої думки.
Те, що трапилось з Національною коаліцією сирійських революційних і опозиційних сил, є незаперечним фактом того, що Захід поставив на меті знищити революцію і повернути режим Асада. Адже її проголошення про створення «Вищої виборчої комісії» для участі у будь-яких майбутніх виборах у Сирії, зокрема — для участі у президентських виборах 2021 троку, тому явний доказ. Таким чином, так звана «опозиція» в ім’я вдоволення свого хазяїна нав’язує народу Шаму американський політичний проект. Багато хто, які позиціонували себе у якості революціонерів, муджахідів, втратили розум від брудних політичних грошей. Вони почали розглядати революцію як джерело заробітку, вигоди, досягнення своїх корисних цілей.
Проте революція Шаму зірвала з них останнє фігове листя, показала їх утилітарну сутність і те, що вони не відрізняються від режиму Асада. Раніше не було можливості розкрити усе це, але революція дала можливість зробити це, тому вони предстали у своєму істинному вигляді.
Америка прагне покласти край революції Шаму, для цього вона використовує усілякі можливі засоби і способи. Саме тому народ Шаму повинен бути стійким у своєму русі, повинен бути пильним відносно того, що відбувається, повинен іти по стопам свого Посланця ﷺ. Лише тоді Аллах надасть Свою допомогу і дарує перемогу.
Народ Шаму повинен бути переконаний у тому, що американське політичне рішення — це формальні змінення світського режиму Асада. Іншими словами, не буде ніяких структурних і корінних змінень, зокрема — в службі безпеки, армії і т.д.
Єдина можливість вийти із плачевного положення і припинити змову Заходу — це завдати удару по діяльності Заходу за допомогою припинення його спроб по стримуванню протестних рухів і взяттю їх під свій контроль. Але для цього народ Шаму повинен прийняти політичний проект Ісламу.
Відсутність свого політичного проекту робить нас уразливими перед іншими проектами, скерованими на те, щоб повернути нас у лещата світського режиму. Так чи не час нам усвідомити те, що відбувається, поки не стало занадто пізно?!
Газета «Ар-Рая»
Абду ад-Далі
1 Джумада аль-уля 1442 р.х.
16.12.2020 р.
