Вихід із Афганістану — причини і наслідки

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Ухід із Афганістану не є ініціативою адміністрації нинішнього президента США Джо Байдена. Навпаки, про це говорили іще в епоху попереднього президента Барака Обами.

В статті газети «Vox» повідомлялось, що нова адміністрація Обами в 2009 році обговорювала, чи варто збільшувати чисельність військ в Афганістані після восьми років війни,яка так і не змогла придушити повстанський рух «Талібан», що пішов у підпілля? Тоді Байден заявив на одному із засідань, що безвідповідально вводити додаткові війська в Афганістан, і додав: «Ми тільки продовжуємо свою поразку».

В 2015 році багато американських політиків писали, що Америка вже багато років назад програла війну в Афганістані і що єдиною задачею, яка залишилась, залишається «тимчасово запобігти неминучому краху в Афганістані» («Аль-Кудс аль-Арабі»).

Перш ніж говорити про наслідки уходу, необхідно обговорити найбільш важливі його причини:

По-перше: ухід американців із Афганістану був обумовлений характером нової американської стратегії, яка відрізняється від стратегії консерваторів — прямого американського втручання в війни в мусульманських країнах. Це втручання призвело до серйозному порушенню здатності Америки вживати заходи і рухатись уперед під тяжкістю небезпечних криз і проблем, найбільш примітними із яких є:

1 — Кризі принциповості, яка виникла з причини відходу держави від прихильності своїм ідейним принципам у зовнішній політиці. Колоніалізм став метою, а не методом. На додаток до цьому, трапилось введення законів всередині країни, які суперечать ідеології.

2 — Кризі світового лідерства і початок обговорень занепаду американського лідерства в світі, оживлення ідеї багатополярності.

3 — Криза цілісності суспільства в Америці і початок розколу цього суспільства.

4 — Криза єдності політичного рішення: політичний антагонізм між закладами, партіями і компаніями в США.

5 — Виклики глобальної і навіть внутрішньої боротьби з тероризмом (внутрішній тероризм), як зізнався Байден.

6 — Протистояння інтенсивному росту нових держав в результаті поразки теорії глобального лідерства, а також необхідність для Америки вдатись до стратегії лідерства «за спиною» після того, як її виснажила політика прямого втручання. Тобто, Америці тепер необхідно головувати за рахунок використання міжнародних організацій, агентів та інших країн, які перебувають на передньому краї конфліктів і війн, діючих за порукою Америки і обслуговуючих її інтереси. До цієї політики також відноситься відновлення стратегії співпраці, партнерства і співучасті після періоду правління Трампа.

Актуалізація ролі опосередкованої політики через організації, союзи, країни і агентів з’явилась з причини неможливості запровадження теорії глобального одноосібного лідерства. Ця актуалізація — усього лише спроба приборкати таким чином ймовірні небезпеки, які насуваються, якими є підйом інших світових держав, враховуючи те, що у випадку відкладання цієї проблеми у зв’язку з положенням Америки, що похитнулось в результаті криз, буде неможливо приборкати їх після упущеного моменту.

По-друге: ціна війни. Ми згадуємо те, що згадувалось в новинах, що Америка витратила більше 2 трильйонів доларів на війну в Афганістані на протязі 20 років, починаючи з 11 вересня 2001 року. Обнародувані американські документи показали, що бюджет витрат в Афганістані перевищував 300 мільйонів доларів в день. Ці цифри включають 800 мільярдів доларів прямих витрат на бойові дії і 85 мільярдів доларів на навчання афганської армії.

Війна в Афганістане коштувала Америці величезних людських втрат, тому що число загиблих американських солдатів наблизилось до 2500, а також загинуло 4000 американських громадянських підрядників.

Війна в Афганістані також унесла життя біля 69000 афганських військових і поліцейських, а також 47000 громадянських осіб на додаток до 51000 бійців опозиції, а вартість по догляду за 20000 постраждалими американцями до сьогоднішнього дня досягла 300 мільярдів доларів.

Дослідники із Університету Брауна порахували, що більше аніж 500 мільярдів доларів із загальної суми в 2,26 трильйони доларів витрат на війну було взято під відсотки. Вони прогнозують, що до 2050 року вартість одного тільки лихварського боргу по афганській війні може досягнути 6,5 трильйони доларів («Euro News»).

Ми робимо дуже важливий висновок: Америка зазнала поразки у військовому змісті, і вона знає, що Ісламська Умма є нацією джихаду і не терпить поразок в цій області, але, на жаль, вона усе іще слабка в області політичної свідомості, оскільки її обманюють і вводять в оману. Це те, що розуміє Америка (і Захід в цілому), тому США переключились від військової поразки до сфери переговорів, в яких вони майстерні, після того, як здійснили кілька кроків, що включають вбивство усіх лідерів, які відкидають шлях переговорів, і виявлення нових лідерів, які вірять в переговори як в діалог і як в метод. З іншого боку, таліби успадкували від пакистанської школи ідейний пробіл, яким є прийняття ідеї регіональної держави.

Точніше, їх затьмила ідея емірату, і ця ідея небезпечна для Ісламу, вона є ударом по ньому, тому що Іслам не обмежений окремою територією і не зачинений для зовнішнього світу. Якщо ми гіпотетично приймемо аргумент хорошого застосування Шаріату всередині країни, то хіба можна скасувати закони поширення Ісламу та їх реалізацію зовні, такі як здійснення джихаду і міжнародні відносини, ведення війни і укладання договорів, закони Дар уль-Іслям і Дар уль-куфр?!

Невже таліби забули про те, що мулла Омар визнав свою помилку, яка полягала в тому, що він в свій час відмовився від проголошення Халіфату?!

Хіба таліби не вилучили уроки із тієї позиції, яку зіграв Пакистан і його розвідка в роботі на благо Америки? Хіба ви не бачили його позицію в Кашмірі, в підтримці відносин з Індією і в зрадництві кашмірських муджахідів?! Невже ви довіряєте Ірану, який уразив вас в північному регіоні?! Хіба лідери Ірану не визнали своєї ролі в окупації Афганістану і Іраку — що без них Америка захлинулась би там? А яка довіра може бути Туреччині, другій по величині силі в НАТО, коли її роль в окупації очевидна, як і її співучасть з невірними країнами у спробах встановити маріонетковий режим, а також її неодноразові пропозиції «захистити» аеропорт?!

Що це за відносини з кримінальною Росією, яка вторгалась в Афганістан раніше і встановила над вами злочинний комуністичний режим?! Як ви можете довіряти Америці, обіцяючи не шкодити їй на час виходу, не викривати її інтереси і контролювати рух муджахідів і це після цього, як ви стали прикладом джихаду?! Ви влаштували для Америки вихід із поразки, яким Байден міг би пишатись, і ви ідете їй на поступки за поступками! Час щирим мусульманам в «Талібані» взяти за руку тих, хто пішов по шляху переговорів в цьому темному лабіринті.

І на завершення: Аллаху належить влада і до і після цього, а Іслам отримає перемогу руками групи мусульман, яка дотримується Ісламу як самостійного політичного проекту, знає про ненависть Заходу, його злочинах і брудних методах, усвідомлює шлях істини і дотримується його.

 

Газета «Ар-Рая»
Хасан Хамдан
01.09.2021

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню