بسم الله الرحمن الرحيم
Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон об’явив в четвер 16.09.2021 про розірвання крупного контракту на суму 65 мільярдів доларів, який Австралія уклала з Францією у 2016 році на покупку звичайних підводних човнів, мотивуючи це тим, що Австралія віддає перевагу будувати атомні підводні човни за допомогою Америки і Великобританії.
Незважаючи на збиток, завданий Франції трибічною угодою по підводним човнам між Америкою, Великобританією і Австралією після підписання останніми договору про оборону «AUKUS», Франція іде на безпрецедентний крок — відзиває своїх послів із двох країн. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан назвав те, що трапилось, «ударом в спину». Ця угода тільки зміцнила сили США та її союзників проти Китаю.
З іншого боку, Китай виступив проти угоди «трибічного ядерного альянсу», яка дозволяє Австралії мати і виробляти атомні підводні човни на місцевому рівні при підтримці США і Великобританії, і попередив, що гонка озброєнь в регіоні буде іти прискореними темпами, підкресливши, що Америка і Великобританія працюють над використанням ядерної зброї для досягнення геополітичних інтересів.
У Китаю — третя по величині армія в світі, але його військовий флот займає перше місце у світі по числу кораблів, як і китайські підводні човни кількістю в 79 одиниць. Китай володіє 123 патрульними кораблями і 36 військово-морськими тральщиками. На додаток до військово-морських частин китайський флот має ескадрильї бойових літаків, які можуть приземлятись і злітати на авіаносцях.
Отож, побоювання Америки та її союзників перед зростаючою міццю Китаю підштовхують її до тому, щоб протистояти Китаю і проводити по відношенню до ньому більш агресивну політику. Швидше усього, ця угода по створенню атомних підводних човнів за допомогою альянсу підсилить Америку перед Китаєм, який намагається повністю контролювати Південно-Китайське море і з усіх сил намагається зробити його чисто китайським морем.
В середині 90-х років ХХ ст. зовнішня політика США класифікувала Китай як свого суперника і прийняла політику по стримуванню його росту. У часи Клінтона і Обами Америка слідувала політиці м’якого стримування Китаю, а в епоху республіканських адміністрацій Буша-молодшого і Трампа вона проводила більш агресивну політику по стримуванню Китаю. Трамп мобілізувався на відкриту торгову війну з ним. На протязі усього цього періоду Америка дотримувалась політики стримування з невеликими зміненнями в деяких мірах по приборканню амбіцій Китаю. Після глобальної фінансової кризи 2008 року, катастрофічних війн Америки в Афганістані і Іраку і її принизливого уходу із Афганістану президент Байден продовжив іти по стопам Трампа в протистоянні Китаю. Проте адміністрація нинішнього президента усвідомила, що політика стримування Китаю показала свою неспроможність, і американці вирішили її змінити.
Південно-Китайське море і Малаккська протока важливі для Китаю, тому що більше 60% його потреб в енергії проходить саме через них. Це вузол, який загрожує енергетичній безпеці Китаю; як говориться: «Той, хто контролює Малаккську протоку, може контролювати китайські енергетичні коридори і шляхи». Тому Америка не припиняє спроби ізолювати Китай в Південно-Китайському морі за допомогою крупномасштабного військового розгортання в Індо-Тихоокеанському регіоні, озброюючи Тайвань, Японію і Південну Корею, підтримуючи конфлікт між Китаєм і прибережними країнами і зміцнюючи військово-морську міць Австралії через атомні підводні човни, які характеризуються здатністю маневрувати, відстежувати цілі і перебувати на протязі тривалого часу під водою без необхідності дозаправки.
У свою чергу, Китай намагається розірвати цю ізоляцію, розширюючи свою військову присутність в Південно-Китайському морі, будуючи порти і укладаючи торгові угоди з сусідніми країнами поблизу своїх морських кордонів. Він також планує мілітаризувати острова і рифи в регіоні, розробляти родовища нафти і корисних копалин і будувати там ядерні реактори.
У Китаю є і інші козирі, які він може використовувати в цій боротьбі; зокрема, боргові облігації США, компанія «Huawei» і Шовковий шлях. За допомогою цих козирів Китай намагається протистояти агресивній політиці Америки і заявляє, що готовий почати війну, якщо під загрозу попадуть його інтереси. Але чи здатні ці козирі, які є у Китаю, позбавити Америку статусу наддержави, або вони рятують Китай тільки від американських санкцій чи думок про військове вторгнення?
Сьогодні Америка може перебувати в стані хвороби і занепаду, особливо після принизливого уходу із Афганістану, але це не означає, що Китай застрахований від власних внутрішніх хвороб, які можуть виявитись більш смертоносними для нього. Китай — це країна, де середній клас населення нараховує біля двохсот мільйонів, у той час як майже мільярд утопає в бідності і зубожінні. Як же вона може панувати над світом, якщо зайнята шпигунством за своїм народом?
Єдиною альтернативою, здатною вести боротьбу за свої інтереси, є ідеологічна держава, масштабами з державу Халіфат, яка у минулому була здатна вести боротьбу в інтересах Умми, яка була сходячим сонцем над усім людством, і вона вивела людей із пітьми невір’я, невігластва і правління тиранів до світлу божественної справедливості. Вона звільнила людей від мирських оков, вказавши їм шлях до щастя в обох світах. Але невір’я ніколи не зникало, і боротьба бушувала сторіччями як в матеріальному, так і в інтелектуальному плані. І хоча Ісламська Держава і зазнала декілька поразок в деяких битвах, завдяки силі віри і великим думкам, якими володіє, вона незабаром переможно повернеться, сокрушаючи держави і знищуючи невір’я.
Коли невірні зруйнували Ісламську Державу, у світі запанувало невір’я, знов повернувши людство у пітьму невігластва, і сьогодні, після того, як Умма піддалась приниженням від рук в тому числі своїх режимів, які були утворені колоніалізмом після руйнування держави Халіфат, вона усвідомила, що позбавилась честі і гідності, які у неї були при Ісламській Державі. Тільки Халіфат здатен протистояти зарозумілим країнам Заходу і Сходу. Світ, який сьогодні згорає від вогню капіталізму і його боротьби за гегемонію і вплив, з нетерпінням очікує тієї справедливості, яку несе в собі єдина правильна ідеологія, і тільки вона може врятувати цей світ від загибелі.
Тільки ісламський образ життя, досконалий і чистий, здатен вказати людству, як правильно розставити пріоритети в цінностях, як вирішити основні людські проблеми і як досягти миру і безпеки в усьому світі.
Ми просимо Всевишнього Аллаха, щоб Він незабаром встановив Ісламську Державу, яка буде вести людство до того, в чому є благо.
Газета «Ар-Рая»
Хамід Абдульазіз
03.10.2021
