بسم الله الرحمن الرحيم
Восьмого вересня цього року в Марокко пройшли парламентські вибори, на яких правляча «Партія справедливості і розвитку» зазнала руйнівної поразки.
Ця партія вважає себе ісламською партією. Після того, як на протязі останніх десятиріч партія займала перше місце і була правлячою партією, вона зайняла останнє, восьме місце на нинішніх виборах.
На минулих виборах, які відбулись п’ять років назад, партія отримала 125 місць в парламенті, на нинішніх же виборах її випередили усі ліберальні і консервативні партії, і вона вшанувалась отримати лише 12 місць із 395!
Її випередили не тільки відомі марокканські партії, такі як «Партія Національного Зібрання», «Партія Автентичності» і «Партія Незалежності», але і невеликі, маловідомі соціалістичні партії, а також конституційний союз. Голова партії «Справедливості і Розвитку» Саадеддін Отмані, навіть не зміг отримати місце в виборчому комітеті, за яке боровся з невідомим молодим опонентом. Падіння партії на цих виборах було шокуючим і гучним, усі виборці до такої міри карально проголосували проти «Партії Справедливості і Розвитку », що це стало несподіванкою для більшості спостерігачів.
Які ж причини такого раптового падіння і руйнівної поразки цієї партії?
Причини тільки дві, і не більше:
1. Віддалення від Ісламу.
2. Догоджання королю.
Вивчаючи решту причин цього падіння, окрім вищевказаних двох, стає очевидним, що усі вони так чи інакше підпадають під ці дві чи є їх наслідком і проявом.
Серед інших причин важливими є чотири, які і були тією самою останньою краплею, що потопила цю партію, а саме:
1. Прийняття партією жорсткої ліберальної економічної політики, яка ґрунтується на двох згубних аспектах: а) приватизація; б) скасування субсидій на товари першої необхідності. Найм вчителів став приватним контрактом, а не державним. Скасування субсидій, зокрема — субсидій на паливо, обурило широкі маси населення.
2. Схвалення партією французького закону про освіту: був прийнятий закон про зміну мови навчання з арабського на французький, що привело до люті людей, які на дух не переносять панування західного колонізатора і Францію, що замахнулись на мову Корану.
3. Згода партії прийняти угоду про нормалізацію відносин з єврейським утворенням, в результаті чого «Партія Справедливості» упала в очах її виборців, які не очікували від неї мовчання відносно нормалізації, не говорячи вже про те, щоб прийняти його і передати в парламент.
4. Партія прийняла закон про легалізацію каннабіса (медичної марихуани), що означає дозвіл поширення каннабіса серед населення.
Ці чотири очевидні другорядні причини і віддалили партію від ісламської прихильності, виставивши її перед людьми світською партією, яка не відповідає Ісламу.
Вони також виявили для усіх, що ця партія — усього лише дешевий інструмент, який король використовує як йому угодно в своїй антиісламській і прозахідній політиці.
«Партія Справедливості», яка ухилялась від Ісламу під гаслами справедливості і розвитку, за десять лет свого правління не змогла добитись якої-небудь справедливості і розвитку. За роки її правління бідні стали тільки іще бідніше, а багаті — багатше, ціни злетіли, зросло безробіття і загострилась економічна ситуація. Невірні змогли запровадити свою просвіту і свою мову, щоб похитнути просвіту Умми та її шаріатські закони, поставити під сумнів її культуру, критерії і цінності.
Падіння цієї партії — це не просто падіння окремої партії, а, швидше, падіння моделі подібних партій, які широко розповсюджені в Уммі в цей занепадницький період. Це падіння — падіння самих думок і поглядів партії, яка ґрунтувалась на наближенні і догоджанні правителям-тиранам, отримуючи від них різноманітні посади, вирішуючи власні і партійні вузькі питання.
Це падіння ідеї регіональних реформ, прибічники яких вважали їх альтернативою корінному зміненню.
Це падіння ідеї використання партій, які вважаються ісламістськими, заради встановлення тиранічних режимів. На це вказує той факт, що вони були приведені до влади після початку арабських революцій з метою приборкати і зупинити хвилю цих революцій.
Це падіння ідеї поступовості в запровадженні Ісламу, тому що запровадження Ісламу можливо здійснити тільки повним, революційним і корінним чином.
Це падіння ідеї об’єднання Ісламу з західною культурою, Одкровення — з винаходом, Шаріату — з розумом.
Змінення в системі починається з її верхівки і основи, а не з її збереження і захисту. «Партія Справедливості» опустилась до того, що вона порахувала короля запорукою стабільності в Марокко замість того, щоб таким вважати Іслам!
Прийшов час цій та подібній партіям згинути геть з політичної арени. Ця партія продемонструвала найгірший приклад в захисті правителів-тиранів, прикриваючись брехливими гаслами свободи, справедливості і розвитку.
Ахмад Хатавані
Газета «Ар-Рая»
29.09.2021
