Мечеть аль-Акса і проект євреїзації. Що є ваджибом для мусульман?! 2 ч.

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

В даній частині ми підійшли до другому аспекту: радісна звістка про перше завоювання мечеті аль-Акса та її здійснення.

Перше завоювання відбулось у часи правління Умара ібн аль-Хаттаба. Але для початку хотілось би зупинитись на статусі мечеті аль-Акса в акиді Умми і законах Ісламу. Наприклад, за 17 років до завоювання аль-Акси Посланець Аллаха ﷺ об’явив про це під час ісра і мірадж (нічна подорож Пророка Мухаммада ﷺ в аль-Кудс і його піднесення на небеса). Радісна звістка про перше завоювання мечеті аль-Акса згадується у зв’язку з радісною звісткою про завоювання мечеті Масджид аль-Харам в Мецці. Статус аль-Акси підкреслюється її згадуванням у зв’язку з двома іншими мечетями:

لَا تُشَدُّ الرِّحَالُ إِلَّا إِلَى ثَلَاثَةِ مَسَاجِدَ الْمَسْجِدِ الْحَرَامِ وَمَسْجِدِي هَذَا وَالْمَسْجِدِ الْأَقْصَى

«[Цілеспрямовано] вирушати у дорогу можна тільки для відвідування однієї із трьох мечетей: Масджид аль-Харам [в Мецці], моєї мечеті [в Медині] і мечеті аль-Акса» (Бухарі),

اَلصَّلَاةُ فِي الْمَسْجِدِ الْحَرَامِ بِمِائَةِ أَلْفِ صَلَاةٍ وَالصَّلَاةُ فِي مَسْجِدِي بِأَلْفِ صَلَاةٍ وَالصَّلَاةُ فِي بَيْتِ الْمَقْدِسِ بِخَمْسِ مِائَةِ صَلَاةٍ

«Намаз [здійснений] в Масджид аль-Харам [в Мецці, по нагороді рівний] ста тисячам [звичайних] намазів. Намаз [здійснений] в мої мечеті [в Медині, по нагороді рівний] тисячі [звичайних] намазів. Намаз [здійснений] в мечеті аль-Акса [по нагороді рівний] п’ятистам [звичайних] намазів» (ат-Табарані). Заява про вирушення у дорогу для відвідування і здійснення намазів в цих трьох мечетях означає, що серця мусульман повинні бути прив’язані до них. Проте це також означає, що влада Ісламу і мусульман повинна бути присутня на цих територіях, щоб відвідування мечетей проходило під затишком миру і безпеки.

Перед своєю смертю, лежачи у ліжку, Посланець Аллаха ﷺ заповідав, щоб армія мусульман вирушила у землі Шаму. На чолі цього війська він ﷺ призначив Усаму ібн Зайда, щоб той зміг завершити шлях свого батька Зайда ібн Харіси, який став шахідом в битві при Муті. Посланець ﷺ наказав Усамі вести кінноту до кордонів Ель-Балкі і Дарума, розташованих в Палестині. Більше того, лежачи при смерті, Посланець ﷺ говорив:

أَنْفِذُوا بَعْثَ أُسَامَةَ بْنَ زَيْدٍ

«Відправте військо Усами ібн Зайда!». Заповіт Посланця ﷺ втілив у життя Абу Бакр, незважаючи на важке положення всередині Ісламської Держави — повстання віровідступників. Потім для нових завоювань були відправлені чотири армії мусульман. Так для завоювання Шаму були відправлені Абу Убайда, Шурахбіль ібн Хасана, Язід ібн Абу Суфьян; Амр ібн аль-Ас був відправлений для завоювання Байт аль-Макдіса (Єрусалиму); Халід ібн аль-Валід був відправлений в землі персів і Іраку.

Коли Абу Бакр помер, то велике завоювання (завоювання аль-Акси) не було завершено, незважаючи на інші численні завоювання і перемоги в Шамі і Іраку. Вінцем цих перемог — перед завоюванням Байт аль-Макдіса — стала перемога в битві при Ярмуку 5 Раджаба 15 р.х. (636 р.), тобто приблизно за два місяці до завоювання Байт аль-Макдіса. Битва при Ярмуку не тільки морально зломила візантійців, але і відкрила шлях до решти районів Шаму, а також відкрила шлях до Байт аль-Макдісу.

Ісламська армія на чолі з Амром ібн аль-Асом вирушила в Палестину. В цій армії, окрім звичайних мусульман було чотири тисячі сподвижників. Після завоювання більшої частини палестинського узбережжя Амр осадив місто Байт аль-Макдіс. Сама осада тривала майже чотири місяці. У ту мить Умар пише листа Абу Убайді, в якому закликає його вирушити в Байт аль-Макдіс: «Від раба Аллаха Умара ібн аль-Хаттаба своєму амілу в Шамі Абу Убайді! Я воздаю хвалу Аллаху — Єдиному Богу, Який гідний поклоніння, і взиваю про благословення нашому Пророку. Твій лист дійшов до мене, де ти питаєш поради про те, у якому напрямі іти. Син1 дядька Посланця ﷺ радить вирушати до Байт аль-Макдісу, оскільки твоїми руками Аллах завоює його. На цьому усе!».

Після прибуття Абу Убайди і взяття в свої руки командування армією мусульман християни Байт аль-Макдіс здались, адже вони розуміли, що після поразки візантійців при Ярмуку місту не буде надана підтримка. Таким чином, Байт аль-Макдіс був завойований 13 Рамадана 15 р.х. (18 жовтня 636 р.). Ключі від міста Умару ібн аль-Хаттабу особисто вручив патріарх Софроній I, більше того, з християнами міста був укладений договір.

Ат-Табарі наводить його текст: «З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного! Раб Аллаха Умар, амір уль-мумінін, гарантує жителям Ілійі (Єрусалиму) недоторканість їх життів, майна, храмів, хрестів і усього, що відноситься до їх релігії, а також недоторканість їх хворим і здоровим і усій общині. Мусульманам заборонено вселитись в їх храмах, руйнувати їх, брати із них що-небудь, виносити із них убранство і хрести. Майно християн так само недоторкане для мусульман, і вони не мають права примушувати їх до прийняття Ісламу або завдавати їм шкоду, і ніхто із іудеїв не буде жити з християнами Ілійі (Єрусалиму). Жителі Ілійі повинні платити джизью подібно тому, як її виплачують жителі інших міст …».

Таким чином, велика звістка про завоювання Байт аль-Макдіса здійснилась, ставши недоторканою частиною Ісламу, а заради відвідування аль-Акси мусульмани з усіх регіонів можуть вирушати у дорогу. Після завоювання Байт аль-Макдіса мусульмани побудували мечеть аль-Акса, видаливши з її території усі прояви невір’я, многобожжя та іншої гидоти. Таким чином, Умар вшанувався честі побудувати мечеть аль-Акса. Варто зазначити, що в Байт аль-Макдісі кращі із сподвижників Посланця ﷺ стали шахідами чи померли, живучи в ньому, серед них: Шаддад ібн Аус, Убада ібн ас-Саміт (займавший посаду судді), Усама ібн Зайд (але похований він був в Рамлі), Васіля ібн аль-Аскаа, Файруз ад-Дайламі, Діхья аль-Кальбі (помер в селі Аль-Дахьі, названого на його честь), Абдур-Рахман ібн Ганм аль-Ашъарі, Алькама аль-Кінані, Аус ібн ас-Саміт, Масъуд ібн Аус, Салям ібн Кайс аль-Хадрамі, Малік ібн Абдуллах аль-Хасъамі, Абу Райхана аль-Ансарі і багато інших.

Мусульмани жили в Байт аль-Макдісі у часи сподвижників, тобто у перші роки після завоювання, тобто вони жили у місті, земля якого була обагрена кров’ю шахідів. До мусульман Байт аль-Макдіса приїздили мусульмани з інших регіонів, щоб відвідати мечеть аль-Аксу у відповідь на заклик Посланця ﷺ: «[Цілеспрямовано] вирушати у дорогу можна тільки для відвідування однієї із трьох мечетей…». Так тривало, поки мусульмани не зазнали першої невдачі у часи навали хрестоносців. Про це ми згадаємо в наступній частині.

 

Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб
Єрусалим
18 Джумада аль-уля 1443 р.х.
22.12.2021 р.

_____________

1. Мається на увазі Алі ібн Абу Таліб.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая