Економічна реальність в Туреччині не зміниться в одну мить, як думають деякі. Насправді, президент Ердоган не вирішив проблему, як він сказав, з «нападом на Туреччину».
Швидше, ми спостерігаємо просто черговий раунд боротьби за владу, особливо напередодні майбутніх виборів у 2023 році. Прийнятими заходами Ердоган лише вліпив ляпаса усім своїм опонентам. Із ситуації, яка склалась, він вижав максимум і отримав абсолютну підтримку, яка дозволила йому відреагувати і добитись деяких результатів.
В своїй відповіді на питання про падіння турецької ліри амір Хізб ут-Тахрір Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта 11.12.2021 написав:
«Ердоган як і раніше служить американській політиці в регіоні і захищає її інтереси, рухаючись в орбіті інтересів США, за що Америка різними способами допомагає йому. Тому міжнародні рейтингові компанії, які насправді є американськими, поширюють позитивні доповіді про Ердогана. Так американське рейтингове агентство «Standard & Poor's» 01.12.2021 опублікувало прогноз росту турецької економіки: «Агентство підвищило прогноз росту турецької економіки в цьому році на 1,2 пункти, тобто на 9,8%, і в той же час підвищило прогноз росту в 2022 р. на 0,4 пункти, тобто іще на 3,7%. Агентство опублікувало свою доповідь у вересні 2021 р., заявивши про прогноз росту турецької економіки на 8,6%» (aa.com.tr, 01.12.2021)».
З іншого боку, ми знаходимо інвестиції країн Перської затоки в турецьку економіку, які були раніше і продовжаться у майбутньому, а також спостерігаємо необмежену підтримку з боку США. Усе це вказує на те, що Америка хоче, щоб Ердоган залишився при владі після майбутніх виборів.
Але є питання, яке напрошується при виді того спокою, з яким Ердоган заявив, що турецька валюта втратила більше 45% своєї вартості. Чому він не пустив у хід усі ці фінансові інструменти при позначці 13 лір за долар? Навіщо було чекати, поки курс ліри опуститься до 18,2 за долар? Або ж він вибрав слушну нагоду, щоб завдати смертельного удару по своїм супротивникам? Якщо це так, то яку відповідальність він несе як правитель країни?
Те, що ми сьогодні спостерігаємо у відношенні турецької валюти, пов’язано з діями самого Ердогана, коли він запевнив, що Туреччина не відступить від правил вільної ринкової економіки.
А також ми чули заяву Ердогана про те, що податок з дивідендів, виплачуваний компаніями, буде знижений до 10%. Потім, згідно його плану, Центральний банк Туреччини встановить довгостроковий обмінний курс для компаній-експортерів. У випадку ж виникнення коливань постраждалим компаніям буде виплачена різниця. Президент об’явив, що будь-якому, хто вкладає свої заощадження у місцеву валюту на три місяці, шість місяців, дев’ять місяців чи рік, уряд зобов’язується компенсувати втрати. Це означає, що обмінний курс буде фіксуватись в день вкладення, а вартість вкладу — зберігатись у випадку збитків при зміненні обмінного курсу. Таким чином, в мить вкладення місцева валюта буде прив’язана до долару, що є ідеєю підвищення відсоткової ставки. А оскільки Ердоган працює над зниженням відсоткового рівня, він не може продовжувати в тому ж дусі довгий час.
В одному із своїх виступів Ердоган заявив, що у країни є золотий запас в 5 тисяч тонн вартістю 280 мільярдів доларів, якщо, звичайно, він зможе переконати людей витягти золото з-під подушок і вкласти в фінансову систему.
Президент Туреччини усе іще працює над зниженням рівня відсоткової ставки. Це підтвердиться тим, що обмінний курс турецької ліри не буде стояти на місці, особливо у справжній час, і буде терпіти черговий спад, поки економіка не досягне феноменального успіху за планом Ердогана, якщо, звичайно, такий успіх буде. Він намагається знизити відсоткову ставку, щоб не увійти в стан економічного застою, коли гроші у випадку підвищення відсоткової ставки направляються в банки, а економічний рух зупиняється.
Але якщо Ердоган трохи збереже відсотки, його економіка продовжить жити поруч з інфляцією, як це має місце в крупних економічних країнах. Але сьогодні економіки рухаються по шляху ймовірностей, особливо враховуючи, що на сцену виходить новий штамм Covid-19 «омікрон». В такому випадку немає гарантії, що економічне колесо продовжить рухатись, і в цьому полягає велике лихо.
Таким чином, прогнозувати обмінний курс турецької ліри навіть в короткостроковій перспективі стало важче, аніж раніше, а спроба позбутись від інфляції вимагає тривалого періоду поруч з продовженням політики розширення з низькою відсотковою ставкою.
Довіра була відновлена після росту турецької ліри більше аніж на 25% по відношенню до долару, причому у дуже стислий проміжок часу — на протязі двохгодинного виступу Ердогана, що анонсував нові економічні інструменти. Проте, чи вирішив він проблему, або ж відклав кризу на невизначений строк? Подібне вже робила колишній прем’єр-міністр Туреччини Тансу Чіллер в дев’яностих роках минулого сторіччя. Випустивши пакет заходів від 5 квітня 1994 року, їй вдалось відкласти кризу на інший час, але криза повернулась в більш тяжкій формі.
Турецькій економіці потрібна нова структура, щоб позбутись від тягаря капіталізму. В мусульманських країнах багато блага,але колонізатор не хоче, щоб наші країни знаходились в рядах великих держав, а хоче, щоб вони залишались у підкоренні західних країн, перебуваючи на грані виживання.
Правильне рішення — повністю позбутись від лихварства і прийняти ісламську систему. Частиною цієї системи є ісламська економіка, яка займеться захистом інтересів країни, турботою про справи людей, розподілом державних засобів і отримуваної користі усім членам суспільства. При ісламській економіці основні потреби кожної людини будуть задоволені в обов’язковому порядку, а золото і срібло будуть прийняті за основну валюту країни. Так мусульмани можуть позбутись від залежності.
Ми закликаємо мусульман Туреччини підтримати тих, хто вже веде серед Умми діяльність, скеровану на правильне рішення. Можливо, Аллах незабаром дарує успіх. Мусульмани повинні усвідомити, що ми живемо у часи сумлінної праці і жертви на шляху релігії. Світ страждає під тягарем капіталізму і чекає порятунку від лиха. Так нехай же порятунок прийде від мусульман, коли вони повернуться до правлінню на основі Ісламу, показавши усьому світу велич релігії Аллаха.
Газета «Ар-Рая»
Набіль Абдулькарім
2 Джумада ас-сані 1443 р.х.
05.01.2022 р.
