Народження Пророка ﷺ — народження Умми і держави

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Промінь осяяв небеса і розсіяв пітьму, осяяв землю і усіх, хто на ній. Господь показав людям вірний шлях. Хто відвернувся і відмовився прийняти, той заслужив покарання, а хто увірував і прийняв, той заслужив райські сади.

Народження Пророка Мухаммада ﷺ стало великою подією, яка змінила хід історії. Разом з ним народилась на світ найблагородніша Умма. Разом з ним народилась найвеличніша держава. Він вивів людей із мороків до світлу, із невігластва — до вищих ступенів в знаннях, думках і нравах. Він створив піднесену культуру, зробив великий внесок в цивілізацію і почав справжній підйом, досягнувши прогресу і творчості в усіх областях.

Як усе це вдалось неграмотному сироті? Раніше він не вивчав думку і філософію, не знав релігії і просвіти, навіть не вмів читати і писати. Як така людина досягла усього цього? Відповідь проста: немає іншої причини, окрім пророцтва і Одкровення . Ніхто із людей, будучи в такому ж положенні, як він, не зміг би досягти усього цього.

Беззбройна особистість, і немає у нього ані помічника, ані захисника. Він не займав ніякої посади,що дозволило б йому збирати навколо себе людей. У нього не було грошей, щоб притягти прибічників і підкупити ворогів . В нього увірували слабкі і бідні, які не мали сили і міці, приховували свою релігію, побоюючись шкоди від людей. Як разом з такими він встановив державу?

Він утворив згуртування серед людей, які прийняли Іслам з усім прагненням і щирістю. Він почав вчити і просвіщати їх з любов’ю і терпінням. І розходились вони тільки з причини сну і нужд своїх родин. Він підготував їх до наступному етапу — етапу взаємодії і боротьби з думками джахілії і ватажками курайшитів. На них чекали випробування і труднощі. Вони піддавались найжорстокішим тортурам від рук невірних. Вони були терплячі і непохитні, але ніяк не зраджували своїй справі. Вони стали повноцінним згуртуванням, готовим очолити державу.

Аллах знав про їх щирість, вірність, стійкість і готовність жертвувати. Аллах велів їх лідеру звертатись до племен за допомогою і захистом, обіцявши завершити пошук перемогою і можливістю сповідувати свою релігію. Але Аллах вимагав від нього самому проявити старання і створити причини. Перемога ніколи не подавалась на золотому блюдці, а завжди досягалась через випробування і труднощі. Пророк стукав у двері і говорив з вождями племен. Одні відвернулись, а інші висували умови . Але він хотів лише чистої допомоги релігії Аллаха, обіцявши в обмін Рай. Врешті решт, Аллах привів його до тих, хто був готовий допомогти Ісламу, встановити державу, підняти стяг і виступити з джихадом на шляху Аллаха.

Десять років Пророк ﷺ правив державою і вів джихад. Він сам керував 29-ма битвами і походами і посилав на різні завдання біля 100 загонів, як про це написав Ібн Хаджар аль-Аскаляні. Такою була держава, всередині якої він правив законами Ісламу, а ззовні вів джихад.

Звідки Пророк ﷺ дізнався шлях до досягненню усього цього? Він створив партію і згуртування, організував і просвіщав, вступив ідейну і політичну боротьбу, приступив до пошуку допомоги (нусра), вимагав принести присягу і заснував державу. Потім він встановив правила для внутрішньої і зовнішньої політики, політики освіти і війни, встановив систему правління, економіки і соціальну систему. Звідки він усе це взяв? Немає сумнівів, що це прийшло йому Одкровенням. Неможливо уявити, що на думку чоловіка в такому положенні могло б спасти усе це. Тим більше, що він виріс в народі, який був далекий від думок, знань, філософій, просвіти і релігій . Проте він заснував з цими людьми Умму і встановив державу, яка завдала поразки найбільшим імперіям того часу і управляла світом довгі сторіччя.

Якщо підходити розумно, тоді його шлях просто необхідно повторити. Але чи є категоричні докази тому, що ми повинні брати приклад з нього в цій справі?

Хто любить Пророка ﷺ, нехай слідує йому і бере з нього приклад. Нехай працює над встановленням держави, яка була зруйновна невірними біля ста років назад. Святкувати народження Пророка ﷺ треба не вечірками і фестивалями, не читанням віршів і співом пісень, не роздачею солодощів з танцями, а слідуванням його шляху крок за кроком, не відхиляючись ані на йоту.

Пророк ﷺ не тільки виконав місію донесення, але і був правителем і главою держави,управляючи згідно тому, що ниспослав Аллах. Він очолював армію, що б’ється на шляху Аллаха. Він був великим політиком, розробником планів, укладаючим угоди і перемир’я. Він об’являв війну і вів військо на битву, а також призначав керівника в битві, передаючи йому стяг. Він призначав муавінів, валіїв, держслужбовців і знімав їх з посад. Він приймав послів, а іноді відмовляв їм у зустрічі.

Пророк ﷺ доніс Іслам і навчав людей, але не як академічний шкільний вчитель, . Він не тільки передавав інформацію і не тільки виступав з проповідями, від яких із очей текли сльози. Поряд з цим він втілював у життя усе, чому вчив, він вирішував проблеми людей згідно тому, чому навчав. Цими знаннями він досягав інтересів суспільства і запобігав злу. Він вів людей до добру в цьому світі і Наступному. Він вчив людей релігії, щоб ті дотримувались її, а не для того, щоб вони були подібні ходячим книгам або подібні вченим, які не вчиняють згідно своїм знанням.

Пророк ﷺ приніс досконалу універсальну релігію. В Корані міститься роз’яснення усілякої речі. Пророк ﷺ же роз’яснив, що в Книзі Аллаха, уточнивши деякі закони (тахсіс), обмеживши (такйід) те, що було в загальній (амм) чи абсолютній (мутлак) формі, додавши подробиці до основи повідомивши закони, які не згадуються в Корані. І усе це — Одкровення від Аллаха. Передавши людям Коран і Сунну, він довів до досконалості Шаріат Аллаха.

Хіба люблячий Пророка ﷺ проігнорує усе це?! Чи не будуть серця відчувати страх при поминанні Аллаха?! Чи не повернуться мусульмани на правильний шлях, вчиняючи так, як вчиняв їх Пророк ﷺ?! Хіба Пророк ﷺ не відкинув співучасть в правлінні під системою невір’я?! Чи не прагнув він отримати владу повністю?! Хіба не йому належать великі слова: «Поки не завершить його Аллах повністю або поки я не загину на цьому шляху»?! Це і є ідеологічна позиція — або панування Ісламу, або смерть на цьому шляху.

Чи просив би Пророк ﷺ святкувати його день народження співами пісень, віршами, танцями, барабанами і бубнами? Чи хотів би він цього?Або він хотів би, щоб мусульмани святкували перемогами і відкриттями, застосуванням аятів в своєму житті, рішенням проблем згідно з Ісламом? Хіба один іудей не сказав праведному халіфу Умару: «Ви читаєте цей аят із своєї Книги, але якщо б нам було ниспослано щось подібне, ми зробили б цей день святом», і зачитав аят:

ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ وَأَتۡمَمۡتُ عَلَيۡكُمۡ نِعۡمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ ٱلۡإِسۡلَٰمَ دِينٗاۚ

«Сьогодні Я заради вас вдосконалив вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас і схвалив для вас у якості релігії Іслам» (5:3)?

Невірні, як і раніше, та і сьогодні, розуміють цінність такої релігії, її велич, повноцінність і досконалість, і те, що вона представляє собою універсальну ідеологію. Але вони не вірять в неї через свою впертість, або заздрість, або для захисту своїх інтересів, або для збереження своєї влади, або через підкорення своїм бажанням і пристрастям. Тому невірні ведуть боротьбу з цією релігією і з тими, хто хоче відновити її державу, яка все одно з’явиться, як передвіщав Пророк ﷺ: «Потім буде Халіфат за методом пророцтва». Так, це держава неодмінно з’явиться, але тільки по бажанню Аллаха. Обіцянка Аллаха — істина, адже це Одкровення від Того, Хто знає явне і таємне.

 

Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
16 Рабі аль-авваль 1444 р.х.
12.10.2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая