Конституція вважається основним законом держави, який визначає систему правління, його форму і апарати, а також права і обов’язки уряду і громадян.
З руйнуванням Халіфату, після того, як система правління у мусульман змінилась з ісламської на капіталістичну в різних її проявах (королівську, демократичну, військову диктатуру), для мусульман виникла необхідність в прийнятті Конституції, яка відновить ісламський образ життя в Уммі. Видно, як невірний колонізатор прагне окупувати Умму через запровадження своїх порочних конституцій для кожної мусульманської країни окремо, укорінюючи на місцях систему капіталізму, порядки, закон і сам режим, щоб ця система могла іще довго існувати. Дії колонізаторів гарантують їм, що Умма продовжить залишатись вдалині від ісламської системи правління і ісламського образу життя. Саме це сьогодні і відбувається в Судані, як до, такі і після скинення згубного режиму при «Уряді Порятунку».
Усе ж таки сьогодні нас більше цікавить суперечливе питання, а саме — протиборство конфліктуючих сторін, військових і цивільних сил, коли вони прийняли «конституційний документ» в 2019 році, але незабаром цей документ не прижився, тому вони відмовились від нього. Згодом Абд аль-Фаттах Бурхан виступив проти своїх суперників із числа цивільних сил, об’явивши так звану «реформу» і внісши поправки в документ. Потім він повернув Абдуллаха Хамдука на колишній пост, призначивши його прем’єр-міністром, після чого співпраця між ними знов припинилась у січні 2022 року. Таким чином, Бурхан монополізував владу, взявши під контроль багатства країни зі своїми людьми із озброєних сил, при цьому усе ж таки намагаючись відновити на пост Хамдука іще з часів перевороту, проте останній відмовляється іти на компроміс.
Оскільки конституція є одним із інструментів боротьби між військовими і цивільними, Хамдук скористався нею як дубинкою для монополізації влади на користь своїх хазяїв-британців, щоб змінити структуру армії і набути контроль над політичними рішеннями, віддаливши від влади вірних Америці військових . Проте такі кроки привели лише до відстороненню Хамдука від влади внаслідок перевороту.
З миті останнього перевороту Бурхана події почали стрімко розвиватись . Опозиційні комітети представили у січні так звану «Хартію народної влади», в яку у березні 2022 року внесли поправки, проте це не викликало широкого відгуку у суспільстві.
Потім колегія адвокатів, за якими стоять «Сили свободи і змін», надала тимчасовий конституційний документ на 2022 рік, який складається із 77 статей. Найбільш яскраво в ньому виражено визначення Судану у якості федеративної демократичної держави, яка є світським утворенням, що визнає в рівній ступені усі релігії і вірування. Цей документ був визнаний послами колоніальних країн, зокрема — Америкою і Британією.
Тоді прибічники Бурхана під гаслом «Звернення громадян Судану» представили проект тимчасової конституції на 2022 рік, яка складається із 108 статей, визначивши форму держави як республіку децентралізованої влади . Вони заявили, що законодавчим джерелом даної конституції є Ісламський Шаріат і його цінності, а також звичаї і традиції суданського народу.
Обидві конституції визнають федералізм держави, заснованої на «Джуббській мирній угоді», в якій регламентуються рішення питань громадян, попередньо розподіливши їх по п’яти регіональним ознакам і розділивши жителів країни на різні культури і етноси (хоча 98% громадян Судану мусульманами). Для кожного регіону вони визначили свій шлях, не враховуючи інтереси людей і те, що вони є громадянами однієї країни. Так країна була підготовлена до федералізму, який неминуче веде до розколу, що у трапилось при «Уряді Порятунку», що відокремив південний Судан.
Обидві конституції визнають проведення виборів в кінці перехідного періоду для утвердження нового президента, який стане фараоном з законодавчим зібранням і правом видання законів, нібито він володіє правом Всемогутнього Аллаха, окрім Якого ніхто не має права на законотворчість . Великий Аллах сказав:
إِنِ ٱ لۡحُكۡمُ إِلَّا لِلَّهِ أَمَرَ أَلَّا تَعۡبُدُوٓاْ إِلَّآ إِيَّاهُۚ ذَٰلِكَ ٱ لدِّينُ ٱ لۡقَيِّمُ وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَ ٱ لنَّاسِ لَا يَعۡلَمُونَ
«Рішення приймає тільки Аллах. Він велів, щоб ви не поклонялись нікому, окрім Нього. Це і є права віра, але більша частина людей не знає цього» (12:40).
Усе це заради вдоволення своїх хазяїв — послів Америки і Британії та їх прибічників.
Обидві конституції також знаходяться в повній відповідності з вимогами МВФ і Всесвітнього банку — двох інструментів колонізатора, — щоб взяти під контроль багатство Судану і управляти його економічною системою, а потім підкорити і політичну, що згодом вимусить правителя стати агентом-зрадником, коли громадяни відчують наслідки диктату Міжнародного валютного фонду і Всесвітнього банку.
Інакше кажучи, представлені для вирішення проблем Судану конституції фактично слугують для досягнення цілей колонізатора і його підступних планів по Судану, і вони такі:
1. Кожна протиборча сторона (громадянських і військових сил) прагне за допомогою конституції зміцнити вплив своїх хазяїв і дати їм можливість колонізувати Судан, контролювати його багатства у благо трансконтинентальних корпорацій.
2. Кожна сторона прагне прийняти демократичну систему капіталізму, не виходячи за межі боротьби з Ісламом, його постановами і законодавством в усіх сферах життя.
3. Кожна сторона прагне запевнити свого хазяїна в готовності слідувати плану розділення Судану на декілька федеральних держав, щоб полегшити контроль над ними і дозволить використовувати громадян як рабів крупних капіталістичних компаній.
На завершення для народу Судану варто зазначити, що проект Конституції Праведного Халіфату за методом пророцтва, проект Ісламської Держави, наданий Хізб ут-Тахрір, є цілющим бальзамом для ран Умми. Це метод позбавлення від залежності від невірного Заходу, метод величі і захисту честі мусульман і збереження гідності, а також гарант повернення правління і влади Аллаху і Його Посланцю ﷺ з істиною і справедливістю, а не з брехнею і обманом. Хізб вимагає зробити тільки ісламську акиду основою управління, держави, конституції, прав і обов’язків так,що ніщо не може запроваджуватись в державі інакше, окрім як на її основі. Про це усе детально говориться в 191 статті, де дослідник знайде задовільну відповідь, а докази статей і їх обґрунтування наведені в книзі «Введення в Конституцію». Ця праця була здійснена для усіх мусульман в усьому світі,як чоловіків, так і жінок. Хіба може залишитись після цього привід заклику до систем куфру, будь то демократичним чи військовим?
Газета «Ар-Рая»
Насир Ріда
4 Джумада ас-сані 1444 р.х.
28 грудня 2022 р.
