Всевишній Аллах сказав:
الَّذِينَ إِن مَّكَّنَّاهُمْ فِي الْأَرْضِ أَقَامُواْ الصَّلَاةَ وَآتَوُاْ الزَّكَاةَ وَأَمَرُواْ بِالْمَعْرُوفِ وَنَهَوْاْ عَنِ الْمُنكَرِ وَلِلَّهِ عَاقِبَةُ الْأُمُورِ
«Якщо Ми обдаруємо їх владою на землі, вони будуть робити намаз, виплачувати закят, веліти робити схвалюване і забороняти засуджуване. А ісход усіх справ у Аллаха» (22:41).
Даххак сказав: «Це є вимогою, яку Аллах обумовив у відношенні тих, хто отримав владу». Ібн Ашур сказав: «Що стосується здійснення намазу, то це є вказівкою на запровадження релігії і натхненням в серцях людей. Що ж стосується виплати закяту, то це служить зближенням для людей в сфері набуття засобів до існування. Що ж стосується здійснення схвалюваного і заборони засуджуваного, то це необхідно для запровадження законів Ісламу індивідами у відносинах між собою. Сабах ібн Савада аль-Кінді передав, що він чув, як Умар ібн Абдулязіз під час проповіді говорив:
الَّذِينَ إِن مَّكَّنَّاهُمْ فِي الْأَرْضِ
«Якщо Ми обдаруємо їх владою на землі»; цей аят стосується не тільки правителів, але й підлеглих в тому числі. Чи не повідомити вам, які ви маєте права у відношенні правителів, а які вони мають у відношенні вас? Ви можете піддавати звіту правителів за дані Аллахом вам права і стягувати за допомогою правителів ваші права з інших, а також вимагати, щоб він докладав усі свої зусилля у правлінні. Ви ж повинні бездоганно підкоритись, не ослухуючись ані явно, ані приховано».
На протязі минулих сторіч факіхи не виділили окремого розділу в своїх працях відносно питання про метод встановлення Ісламської Держави, тому що виросли і жили в цій сильній і непохитній державі; нікому і на думку не спадало, що вона коли-небудь зникне. Проте вона була зруйнована після Першої світової війни, сто з гаком років назад, після тринадцяти сторіч свого існування. Одразу після її руйнування багато вчених засудили це, наприклад, Шейх уль-Іслям Мустафа Сабрі в Стамбулі, деякі вчені із Університету Девабанд в Індії, а поети, такі як Ахмед Шаукі, висловлювали про неї жалкування. Мустафа Кемаль і його оточення виступили проти них при підтримці британців, заглушили їх голоси і вигнали, нехай помилує їх усіх Аллах. Що ж стосується ісламських вчених, партій, груп, рухів і ісламських мислителів, які прийшли після цих часів, то вони зайнялись рішенням наслідків руйнування Халіфату через проведення реформ, а не кардинальних змінень ситуації. Хто мав здатність до іджтіхаду, той не роз’яснив метод створення Ісламської Держави згідно Шаріату, за винятком вченого шейха Такиюддіна ан-Набхані, нехай помилує його Аллах, який заснував Хізб ут-Тахрір. Ця партія не вводить в оману народ і є путівником для решти інших, рухається згідно тому ж методу, що й Посланець Аллаха ﷺ зі своїм згуртуванням сподвижників (р.а.).
Метод встановлення Ісламської держави полягає в законах Шаріату, слідуючих один за другим, починаючи з ниспослання слів Аллаха «Читай», далі слідують слова «Застерігай», потім «Звеличуй», «Очищай», «Схили», «Сторонись», «Терпи», «Читай розміреним читанням», «Поминай», «Присвяти себе повністю», «Уповай», «Проголоси», «Відвернись», «Розсуди», «Уходь», «Нагадуй», «Переселись» (наказ про переселення із Мекки в Медину).
Ці слова можна узагальнити наступним чином:
1. Формування на основі Ісламу політичного згуртування згідно словам Всевишнього Аллаха:
وَلْتَكُن مِّنكُمْ أُمَّةٌ يَدْعُونَ إِلَى الْخَيْرِ وَيَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَأُوْلَئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Нехай серед вас буде група людей, які будуть закликати до добру, веліти схвалюване і забороняти засуджуване. Саме вони будуть тими, хто набув успіху» (3:104), — подібно згуртуванню сподвижників, яке сформувалось в Мецці навколо Посланця Аллаха ﷺ після початку ниспослання Одкровення. Діяльність цього згуртування тривала, поки не прийшов дозвіл про переселення до Медини згідно пунктам домовленостей Другої присяги при Акабі між згуртуванням Пророка ﷺ і ансарами.
2. Концентрована просвіта членів згуртування і формування із них ісламських особистостей, сформувавши їх аклію і нафсію, щоб вони змогли винести тягар ісламського заклику, чому супроводжує політика батога і пряника з боку правителів, політиків, еліт, вчених, і громадськості, працюючих в суспільстві з метою створення громадської думки, яка виходить із громадської свідомості, заснованої на ісламських думках. На додаток до цьому, проведення діяльності по пошуку допомоги для релігії серед володарів сили, щоб об’єднати силу з закликом, що в ітозі приведе до усуненню сьогоднішніх правителів і до присяги (байату) першому правителю мусульман у другий раз подібно тому, як у свій час була дана присяга Абу Бакру, першому наміснику (халіфу) Посланця Аллаха ﷺ, у перший раз.
3. Зі встановленням держави халіф береться за запровадження Ісламу всередині Халіфату і його донесення за межі країни за допомогою джихаду на шляху Аллаха, використовуючи увесь потенціал Умми. Таким чином, діяльність згуртування переходить із етапу встановлення держави до діяльності, яка відповідає наступному етапу.
Устаз Ахмад Махмуд в своїй книзі «Заклик до Ісламу» вкрай ясно виклав: «Ми повинні знати, що метод Посланця ﷺ є законом Шаріату, від якого він ﷺ не відходив ані на йоту, і ми також не повинні відходити. Зміненням схильні лише засоби, форми і способи, оскільки вони необхідні для виконання закону Шаріату, і вони залишені на наш розсуд, як і в минулому були залишені на розсуд Посланця ﷺ. Таким чином, встановлення Ісламської Держави є законом Шаріату, а протиріччя цьому методу, або зовсім його ігнорування вважається протиріччям Шаріату, тому вибирати який-небудь метод ми не маємо права, адже він один. Шаріат визначив для нас ціль і визначив метод її досягнення, і у нас немає вибору, окрім як підкоритись цьому. Звідси слідує, що недоречно визначати метод, виходячи із своїх міркувань, існуючих умов або користі, тому що цей метод вже визначений Кораном і Сунною. Шаріатський текст необхідно розуміти згідно до вказівки його виразів, а не згідно до бажань людей та їх схильностей. Навпаки, наші схильності повинні відповідати Шаріату, і ми повинні слідувати тому, що приводить нас до довольству Аллаха. Таким чином, необхідно розуміти метод Посланця Аллаха ﷺ і неухильно слідувати йому так само, як він ﷺ йому слідував. Необхідно визначити етапи, яким слідував Посланець ﷺ, і те, які саме дії здійснювались на кожному етапі».
Виходячи із цього, необхідно слідувати мекканському періоду Посланця ﷺ (що є джерелом Шаріату, у відношенні якого здійснюється іджтіхад), щоб здійснилась обіцянка Аллаха у відношенні віруючих, працюючих для втілення блага і законів, що приведе до намісництву і безпеки у затишку Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, Всевишній сказав:
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَىٰ لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْناً، يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئاً، وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَٰلِكَ فَأُولَٰئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).
О, Аллах, зроби нас із числа тих, хто щиро і старанно працює для встановлення Халіфату, а також тих, хто побачить його і стане його воїнами! О, Аллах, зроби цей день близьким!
Газета «Ар-Рая»
Ісам Аміра
16 Шабана 1444 р.х.
08.03.2023 р.
