«Смерть і голод, але не підкоримось» – ось що на вустах людей в пораненій і страждаючій сьогодні Газі, яка утопає в крові народу. Газа відмовляється погоджуватись з планами її ліквідації, які будують тирани Америки зі своїми прихвоснями. Газа плює в обличчя своєю кров’ю зрадницьким правителям мусульман, скаржачись Аллаху на віроломство тих, хто відвернувся від неї, а також на бездіяльність володіючих силою зупинити цю несправедливість.
Багато хто навмисно намагаються представити ситуацію в Палестині як гуманітарну катастрофу, акцентуючи увагу на необхідності гуманітарної допомоги, продуктів харчування і медикаментів. Цим вони явно прагнуть увести питання від суті справи. У той же час, ми не хочемо сказати, що катастрофічне положення, зубожіння і бідність, з якою і стикаються жителі Гази, відсутні. Проте акцентування уваги на гуманітарній катастрофі робиться з метою відволікання і введення в оману Умми і решти усього світу відносно палестинської проблеми, що вона залишається політичним питанням. В основі проблеми лежить факт існування окупаційного сіоністського утворення і захоплення ним Благословенної землі, а також послідовні злочини цього огидного режиму проти народу Палестини. Рішення полягає у позбавленні від цього ракового утворення. Розглядати це питання якось інакше — обман і хитрість, подібні спроби категорично повинні бути відкинуті.
С першого дня агресії проти Гази деякі намагались звести питання до рівня потреб жителів Гази в гуманітарій допомозі і підтримці. Ми бачили, як маріонеткові правителі змагались, пропонуючи різні види гуманітарної допомоги, намагаючись пустити пил у вічі розгніваній масі, яка прагне підтримати своїх братів. У той же час, через упертість і зарозумілість євреїв, доставка гуманітарної допомоги через прикордонний перехід Рафах була дозволена тільки на їх умовах, а тиран Єгипту ас-Сісі підкорився цим умовам і правилам, будучи нездатним їх порушити не через слабкість і відсутність сили, а через змову і зрадництва.
Через сто п’ятдесят днів вбивств і винищення жителів Гази, народ як і раніше залишається непохитним як скеля, об яку розбиваються усі плани монстрів колоніалізму та їх слуг із числа правителів-зрадників. Стало ясно, що порятунок Палестини та її народу можливі тільки при мобілізації армій Умми, які оточують єврейське утворення з усіх боків і володіють матеріальними і людськими ресурсами, достатніми для знищення євреїв протягом декількох годин. Оскільки настирливий заклик до армій почав доходити до солдатів, на тлі упертості єврейського утворення, бажаючого виселити людей з їх землі або безпосередньо шляхом скоєння вбивств, або піддаючи їх голоду, як це ми спостерігаємо, маріонеткові правителі, будучи в страху втратити контроль над своїми арміями, послідували заклику свого хазяїна Америки і взяли участь в театральних постановках скидання гуманітарної допомоги з повітря, фотографуючись і демонструючи картинку своєї участі у вирішенні проблеми, тим самим бажаючи відволікти армії мусульман від їх істинного обов’язку по захисту країни і честі народу.
О, леви і герої наших озброєних сил, чи введе вас в оману ця брехня і ці театральні постановки?!
Питання звернуто конкретно до вас, о, чоловіки Йорданії, учасники битви при Карамі, в якій ви змішали з брудом сіоністів, як ви можете погодитись з цією брехнею яка виходить від вашого керівництва?! Невже ви будете діяти з дозволу і в координації з євреями для надання допомоги і підтримки вашому народу?! Чи погодиться той, у кого в руках є зброя на роль волонтера, який роздає декілька десятків порцій їжі, які не наситять і не позбавлять від голоду?! Візьміть приклад з генерала Машхура аль-Джазі і порвіть зв’язок зі своїм зрадницьким керівництвом, виберіть для себе щирого і гідного керівника і атакуйте єврейське утворення, звільнивши Палестину з волі Аллаха!
Питання до вас, о, кращі воїни і герої єгипетської армії, коли ми вдихаємо благословення місяця Рамадан і згадуємо велику перемогу в десятий день Рамадану, як ви можете змиритись з тим, що ваші брати в Газі піддаються усіляким можливим мукам, вбивствам і голоду, чуючи кожен постріл і вибух бомби, скинутої на їх голови?! Як ви можете вірити в те, що у вас немає сили підтримати своїх братів?! Де ваша самостійність? Де ваша незалежність? Де ваша честь мундиру? Розірвіть зв’язок з вашим зрадницьким керівництвом, підніміть гасло перемоги «Аллаху Акбар!», атакуйте єврейське утворенні і звільніть Палестину з волі Аллаха!
Тепер питання до вас, о, нащадки султанів, і воїни-завойовники в Туреччині, як ви можете погодитись з тим, щоб ваша зброя надавалась усім поспіль, але тільки не вашим братам, які її сьогодні потребують?! Невже участь в міжнародних конфліктах в інтересах Америки і заради її цілей важливіша для вас, аніж звільнення Палестини, захист святинь аль-Кудса і порятунок її народу від єврейської тиранії?! Як ви можете погодитись з тим, що найбільші обсяги торгівлі з єврейським утворенням і забезпечення його армії провізією і паливом, по сей день, під час ведення цієї жорстокої війни надходять із вашої країни?! Розірвіть зв’язок з вашим зрадницьким керівництвом, атакуйте єврейське утворення і звільніть Палестину з волі Аллаха!
В цю особливу мить, в цей історично критичний період, через який проходить наша Умма, вірні і щирі чоловіки наших озброєних сил, яких немало, повинні сказати своє слово. Вони повинні об’єднатись з Уммою і встати на її бік. Наші армії не є благодійними організаціями або гуманітарними закладами. Палестина та її народ чекають свого звільнення. Аллах з вами, Аллах ваш помічник і Він є вашим покровителем — кращим покровителем і кращим помічником.
Газета «Ар-Райя»
Халід Саід
член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Палестина
06.03.2024 р.
