Міністр іноземних справ Вірменії Арарат Мірзоян заявив, що його країна розглядає можливість подачі заявки на вступ до Європейського Союзу. Європейська газета «Politico» цитує його слова: «Вірменія прагне до більш тісної співпраці з Заходом на тлі погіршення відносин з Росією і обговорює можливості подачі заявки про членство в Європейському Союзі».
Ці заяви послідували за повідомленнями вірменських ЗМІ про те, що прем’єр-міністр Нікол Пашинян планує к кінцю 2024 року почати процес подачі заявки на вступ до Європейського Союзу.
Пашинян і раніше очолював зусилля Вірменії по налагодженню більш тісних зв’язків з Заходом, особливо після російського вторгнення в Україну в 2022 році, а потім, на тлі відмови Росії від підтримки Вірменії, коли вона залишила Вірменію один на один у війні з Азербайджаном, що привело до перемоги останнього і відновленню його контролю над територіями, окупованими Вірменією понад тридцяти років назад.
13 березня Європейський парламент прийняв резолюцію, яка закликає підтримати заявку Вірменії на отримання статусу кандидата в Європейський Союз. Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Європейський Союз і Вірменія домовились почати роботу над розширенням партнерства, включаючи сферу безпеки.
Через руйнівну поразку у війні з Азербайджаном, Вірменія повністю втратила довіру до Росії. В результаті цього Вірменія втратила контроль над Нагірним Карабахом, після чого звідти були переселені усі жителі вірменської національності, які вважали Нагірний Карабах своєю батьківщиною. У цілому, біля 100 000 людей були вимушені втікати на вірменську територію.
Протягом останніх трьох десятиріч Росія грала роль гаранта у збереженні за вірменами окупованих територій і захищала їх кордони від атак Азербайджану на основі підписаної між двома країнами угоди про взаємну оборону. Проте Росія, через свою залученість у війну в Україні, відмовилась від захисту Вірменії, що стало головною причиною поразки Вірменії у війні з Азербайджаном. Вірменія вкусила гіркоту поразки і вважає Росію винною в цьому.
Безперечно, Росія має значний вплив на Вірменію, який триває понад сімдесят років, з миті її приєднання до Радянському Союзу. Для Вірменії не так-то просто позбутись від цього впливу, тим більше, що зв’язок з Росією досі приносить Вірменії значні економічні вигоди. В 2023 році частка Росії в обсязі зовнішньої торгівлі Вірменії склала 43%, у той час як частка Європейського Союзу у зовнішній торгівлі з нею була менше 13%.
Вірменія є членом Євразійського економічного союзу, лідером якого є Росія, і вона не може відмовитись від членства в цьому союзі, оскільки у неї дуже тісні економічні зв’язки з Росією та іншими країнами-учасницями «ЄврАзЕС».
Щодо цілей Європейського Союзу в розширенні відносин з Вірменією, то вони не доходять до рівня включення її до свого складу. Максимум, що може запропонувати ЄС Вірменії — це надання деяких торгово-економічних преференцій, в обмін на які Європейський Союз хоче проникнути у вірменську систему безпеки, пов’язану з російською системою безпеки, тобто Європа прагне розширити свій вплив у Вірменії, конкуруючи з Росією і послаблюючи там її вплив.
З практичної точки зору, Вірменії неможливо приєднатись ані до Європейському Союзу, ані до будь-якому іншому, поки вона є членом російського Євразійського економічного союзу.
Враховуючи складність виходу Вірменії із Євразійського союзу з причини переплетіння відносин, інтересів і вигід між ними, це робить також складним для неї приєднання до Євросоюзу, оскільки вона скута домовленостями і зв’язками з Росією і «ЄврАзЕС».
Зі свого боку Росія спричиняє тиск на Вірменію за допомогою економічного впливу, щоб запобігти її інтеграції в будь-який економічний союз за межами Євразійського. Росія контролює значні сектори вірменської економіки і погрожує Вірменії жорсткими санкціями у випадку, якщо та просунеться у напрямку інтеграції з Європою і розірве зв’язки з Росією.
Обмеженість можливостей Вірменії вийти з-під російського впливу обумовлена її малим розміром, бідністю і слабкістю в усіх відносинах. Населення країни не перевищує трьох мільйонів людей, економічно вона є бідною країною, яка не має ані нафти, ані газу, а також вона не володіє значними природними багатствами або розвинутим сільським господарством. Вірменія залежить від Росії в плані імпорту енергетичних ресурсів і продовольства. До того ж, ця держава не має виходу до морю.
Також на Вірменію спричиняє вплив сусідній Азербайджан, який отримав над нею перемогу в останній війні, повернувши собі усі території в Нагірному Карабаху, тим самим принизивши і підірвавши її гордість. До того ж, Азербайджан є союзником Туреччини і єврейського утворення і має високу економічну значущість для американців, росіян і європейців однаково, завдяки своїм запасам газу і нафти, а також транспортним маршрутам. У Азербайджану також є підтримка з боку сусідніх країн. Інакше кажучи, економічні можливості Азербайджану роблять його більш переважним партнером для міжнародних держав, для яких Вірменія, порівняно з Азербайджаном — країна, яка позбавлена яких-небудь привабливих сторін для співпраці.
Газета «Ар-Рая»
Абу Хамза аль-Хатавані
27.03.2024 р.
