Погляд на російсько-китайські відносини з Америкою

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Американська ворожнеча по відношенню до Росії і Китаю значно зблизила ці дві країни до такої міри, що вони майже стали союзниками і вирішили усі свої розбіжності. Вони прагнуть очолити організації ШОС і БРІКС з метою протистояння Заходу. Вони зміцнюють свої відносини і збільшують кількість зустрічей на вищому рівні для координації дій.

В ході свого візиту в Росію 21 березня 2023 року, китайський президент Сі Цзіньпін виразив згоду з думкою президента Володимира Путіна: «Оскільки ми дві великі сусідні держави, ми є стратегічними партнерами в усіх сферах». Те ж саме він повторив 20 грудня 2023 року на зустрічі з російським прем’єр-міністром Мішустіним, підкресливши: «Підтримання відносин між Китаєм і Росією — стратегічний вибір обох сторін, заснований на фундаментальних інтересах наших народів. Позитивний ефект наших політичних відносин на високому рівні повинен постійно підсилюватись і ми повинні поглиблювати співпрацю в економічних, торгових, енергетичних, комунікаційних та інших сферах». Так, американська ворожнеча тільки зміцнила їх відносини. Ці відносини стали іще міцніше після початку російського вторгнення на схід України у лютому 2022 року і прагнень Китаю вторгнутись і анексувати Тайвань.

В ході зустрічі міністрів іноземних справ Росії і Китаю, Сергія Лаврова і Ван И, як повідомила російська газета «Погляд» від 12.04.2024 р., обговорювались питання створення альтернативних міжнародних інститутів в економічній сфері і в сфері безпеки. Міністри погодились використовувати механізми Шанхайської організації співпраці і БРІКС для протидії західним санкціям проти їх країн. Також вони вирішили почати діалог з питань євразійської безпеки за участю інших держав, розділяючи їх позицію. Лавров підкреслив, що відносини між Росією і Китаєм досягли безпрецедентного рівня, ґрунтуючись на принципах взаємоповаги і довіри. Ван И висунув ідею «подвійного опору» у противагу ідеї «подвійної конфронтації», яку просуває Америка, втягуючи до неї Європу. За його словами, Росія і Китай прагнуть до побудови багатополярного світу, що викликає стурбованість в Сполучених Штатах.

Із їх заяв і дій видно, що їх стратегічне партнерство носить оборонний характер у відповідь на загрозу з боку Заходу, на чолі з Америкою, і не досягає рівня повноцінного альянсу, залишаючись на рівні нижче, аніж того хотіла б Росія. Тому Китай не надав підтримку Росії у її військових діях проти України, боячись прямого протистояння з Заходом і можливих серйозних санкцій, аналогічних тим, які були введені проти Росії, побоюючись втратити своє торгову перевагу. Це пов’язано з тим, що Китай відійшов від своїх принципів у зовнішній політиці і торгівлі. Таким чином, обидві країни захищають інтереси своїх держав і сфери впливу в Євразії, де вони знаходяться разом з Європою, Японією і Близьким Сходом, напряму протистоячи Заходу в одному із найбільш значущих, небезпечних і найбільших регіонів світу.

Стратегічне партнерство Китаю і Росії не є повністю військовим! Китай не розвиває глибокі військові зв’язки з Росією і не постачає зброю чи технології, необхідні для розвитку російської військової промисловості, особливо в області електронних чипів. Замість цього ключовим аспектом їх співпраці є економіка. Між країнами укладені угоди про створення крупних інфраструктурних проектів і проектів в нафтогазовій галузі, а торгівля між ними ведеться в національних валютах, що допомогло Росії справитись з наслідками західних санкцій. Обсяг цієї торгівлі досяг 200 мільярдів доларів. Слід зазначити наявність економічного суперництва між ними в Середній Азії, регіоні, який Росія вважає своєю зоною впливу і не приймає його втрати. Окрім цього, Китай прагне діяти з політичною обережністю і не заходити занадто далеко, щоб зберегти хороші політичні відносини з США, щоб збільшити свій міжнародний вплив. США, у свою чергу, намагаються приголубити Китай, щоб той не схилився повністю на бік Росії. Військова ж співпраця між Китаєм і Росією незначна і проявляється лише у проведенні спільних навчань.

Китай не горить бажанням вв’язуватись у протистояння Росії з Заходом, уникаючи конфронтації з ним і підтримуючи хороші відносини. В ході саміту в Сан-Франциско між президентами Сі Цзіньпіном і Джо Байденом 15 листопада 2023 року була домовленість про «відновлення переговорів на високому рівні у військовій сфері на основі рівності і поваги», що настирливо ініціювала Америка, щоб оцінити масштаби військових досягнень Китаю. Також було узгоджено «проведення двобічних урядових переговорів про розробки в області штучного інтелекту». Сі Цзіньпін сказав Байдену: «Китай не прагне перевершити чи змістити США. У свою чергу, Сполучені Штати не повинні прагнути пригнічувати чи обмежувати Китай». В 2022 році Сполучені Штати опублікували стратегію національної безпеки, в якій головним пріоритетом було протистояння домінуванню Китаю та його викликам в регіоні Індійського і Тихого океанів, зміцнюючи свої альянси в цьому регіоні для обмеження китайського впливу і підсилення власного.

Америка суперничає і з Китаєм і з Росією в їх регіоні і не визнає права інших держав на вплив в якому б то не було регіоні, навіть у їх власному. Вона вважає, що право на вплив в усьому світі виключно належить їй. Америка сприймає себе як голову світу, прагнучи контролювати усе, ніби світ — це акціонерна компанія, де більшість акцій знаходиться в її руках. Вона нав’язує своє домінування і свою політику усім і в усіх сферах. Вона не приймає, щоб яка-небудь крупна країна конкурувала з нею або намагалась змістити її з позиції головуючої держави у світі! Важливо усвідомлювати цю реальність, оскільки саме такою є політика Америки у відношенні мусульманських країн, і деякі, не володіючи глибоким мисленням, політичною волею і готовністю жертвувати, підкоряються їй.

Незважаючи на укладені Америкою угоди з Китаєм, вона одночасно прагне підірвати його сили і обмежити розширення його впливу, на що скаржився Сі Цзіньпін Байдену, просячи його не вести політику стримування у відношенні Китаю. Америка не бажає мати конкурента, як це було у випадку з Радянським Союзом, з яким вона теж укладала угоди, але поряд з тим працювала над його ослабленням різними способами, що призвело до його падінню в 1991 році. Аналогічно цьому вона вчиняла з союзниками по НАТО, зокрема, з Європейським союзом. Такий же підхід застосовується нею по відношенню до Китаю, незважаючи на угоди, які підтверджують, що Тайвань є частиною Китаю, Америка, озброюючи Тайвань, перешкоджає його приєднанню до Китаю. В цьому контексті Палата представників США 20 квітня 2024 року проголосувала за новий пакет військової допомоги Тайваню на суму 8 мільярдів доларів, пов’язаний з розробкою підводних човнів з метою протистояння Китаю. Америка також прагне підірвати китайські можливості у виробництві електронних чипів, вводячи обмеження на експорт сучасного обладнання, тим самим позбавляючи Китай можливості розвиватись в цій області, з цієї причини Китай відстав від Америки на 8 років в цій сфері. Америка підбурює Індію проти Китаю і дозволила Японії змінити свою військову доктрину для протистояння Китаю.

Для Америки угоди є лише засобом для стримування інших країн. Вона швидко відмовляється від них, не дотримуючись ніяких зобов’язань і домовленостей, знаходячи обхідні шляхи, якщо це відповідає її інтересам. Америка, Росія, Китай і Європа представляють собою сили зла, які вступають в протиборство один з одним за вплив у світі. Світ має потребу в державі добра, в Ісламській Державі, яка здатна позбавити його від злодіянь цих невіруючих країн.

 

Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
24.04.2024 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая