6 травня 2024 року в Вашингтоні з нагоди річниці так званого «Голокосту» президент США Джо Байден в своїй промові сказав: «Моя адміністрація цілодобово працює над тим, щоб звільнити решту «ізраїльських» заручників в секторі Газа». Він підкреслив, що «підтримка США Тель-Авіва непохитна і буде такою, навіть якщо будуть деякі розбіжності».
Байден також зазначив, що «ненависть до євреїв» усе іще має місце бути, і події 7 жовтня минулого року є доказом цьому. До цього він додав: «ХАМАС скоїв жахливі дії проти «ізраїльтян», і ми ніколи цього не забудемо. Ми стали свідками жахаючого ого росту антисемітизму у світі, в Америці і в Інтернет-просторі». Також він заявив, що «головний урок Голокосту у відношенні євреїв полягає в тому, що ненависть не зникає, а приховується».
Незважаючи на розбіжності між Нетаньяху і Байденом в політиці американської адміністрації по відношенню до єврейському утворенню є загальні інтереси і незмінні принципи, які відповідають інтересам обох країн на Близькому Сході. До цих загальних інтересів і принципів відноситься наступне:
1. Єврейське утворення існує для реалізації західної політики у цілому і американської зокрема у регіоні.
2. Американський чи західний тиск на євреїв знаходиться в межах цієї загальної лінії і не має інших цілей.
3. Невпинна підтримка єврейського утворення з боку США є незмінною стратегією, незважаючи на періодичні погрози обмежити її.
4. Якісна перевага єврейського утворення у питанні озброєння завжди було спільним інтересом обох країн .
5. Фінансова і військова підтримка єврейського утворення з боку США виходить за межі самого цього утворення і є частиною постійної стратегії США по підтримці і збереженню цього утворення.
Американські відносини з єврейським утворенням в області зовнішньої політики знаходяться у межах цих основних ліній, чим і пояснюється невпинна допомога і постійні слова підтримки цьому утворенню, особливо після подій 7 жовтня 2023 року. Тут важливо задатись питанням: якими є причини політичних розбіжностей між Байденом і Нетаньяху, до якої міри можуть дійти ці розбіжності? І чи може адміністрація Байдена вдатись до політичному і військовому тиску для врегулювання цих розбіжностей?
Щоб відповісти на ці питання, необхідно розглянути деякі важливі факти у поглядах Америки на регіон, оточуючий єврейське утворення, а також розглянути стовпи, на яких Америка будує свою стратегію в регіоні. Цими стовпами є наступні пункти:
1. Держави, які слідують політиці Америки в регіоні, будь то маріонеткові держави, сателіти чи друзі, повинні підтримуватись американською адміністрацією з метою забезпечення їх діяльності в цьому напрямку.
2. Здійснення тиску на єврейське утворення, будь то військового чи політичного, повинно залишатись у межах, забезпечуючих безпеку країн регіону, не порушуючи їх стабільність і не погрожуючи внутрішній безпеці єврейського утворення.
Спричинення тиску на єврейське утворення з боку Америки, як, наприклад, неспричинення опору деяким рішення в Раді Безпеки, погрози зупинити поставки зброї, або вказівка деяким країнам подати скарги до Міжнародного кримінального суду та інші дії знаходяться у межах американської політики «батога і пряника». Це робиться для забезпечення перш за усе інтересів євреїв з метою збереження політичної стабільності в країнах регіону, перешкоджаючи виникненню безладів, які можуть погрожувати безпеці регіону у цілому.
Америка розглядає поточну війну в Газі з двох точок зору. Перша — завершення цієї війни згідно з цілями Америки і інтересами євреїв, не враховуючи бажань самих євреїв. Адміністрація США прагне досягти своїх постійних цілей, якими переслідуються як інтереси Америки, так і інтереси єврейського утворення. Серед цих цілей — створення палестинської держави у певній обмеженій формі, щоб забезпечити стабільність в регіоні. Це вимагає нормалізації відносин і встановлення миру між єврейським утворенням і сусідніми країнами, а також включає в себе рішення палестинського питання згідно з американським планом. Це питання є особливо актуальним, оскільки деякі країни ставлять рішення палестинського питання умовою для нормалізації відносин з єврейським утворенням. Другим моментом є реалізація крупних економічних проектів, які хоче здійснити Америка в межах своєї політики стримування Китаю, закриваючи для нього вихід у світ, а також з метою збереження європейських країн під своїм впливом, контролюючи важливі торгові маршрути між Сходом і Заходом. Усе це вимагає забезпечення стабільності в регіоні, особливо на Близькому Сході, включаючи політичне рішення для сектора Газа, яке прагне реалізувати Америка при співпраці з деякими сусідніми країнами.
Через ці та інші причини американська адміністрація надає підтримку єврейському утворенню і буде продовжувати це робити, будь то в умовах війни чи миру. І в цій політиці Америка більше дбає про єврейське утворення, аніж вони самі про себе. Заяви, які роблять Байден, Блінкен, Кірбі, Салліван, Остін та інші, находяться в межах цієї політики і залишаться незмінними.
На завершення ми хочемо сказати: політика Заходу, включаючи Америку, ґрунтується на принципі виправдання будь-яких дій, будь то євреїв або інших, і є прагматичною політикою, в якій ціль виправдовує засоби, навіть якщо це веде до загибелі тисяч людей як серед власних громадян, так і серед решти інших, як це трапилось 11 вересня 2001 року і в подальших війнах в Іраку і Афганістані в 2003 році. Між Америкою і єврейським утворенням існують спільні цілі і інтереси, засновані на ворожості до Ісламської Умми і запобіганні повернення політичного Ісламу в мусульманських країнах. Вони також використовують брехню, обман і політичні виверти, щоб створити видимість тиску на євреїв для вдоволення деяких країн в регіоні і для заспокоєння протестуючих народів в Америці і в Європі. Це є частиною капіталістичної політики, заснованої на брехні, обмані і приховуванні правди заради власних інтересів. Вони постійно виправдовують дії єврейського утворення і критикують його тільки в обмеженому обсязі і в межах своєї політики і поглядів на речі. Це вказує нам на велику істину, підтверджену в декількох аятах Корану, де говориться:
وَالَّذينَ كَفَرُواْ بَعْضُهُمْ أَوْلِيَاء بَعْضٍ إِلاَّ تَفْعَلُوهُ تَكُن فِتْنَةٌ فِي الأَرْضِ وَفَسَادٌ كَبِيرٌ
«Невіруючі є помічниками і друзями один одному. І якщо ви не будете вчиняти таким чином (якщо віруючі не будуть помічниками і друзями один одному), то на землі виникне смута і велике беззаконня» (8:73).
І нарешті, ми підійшли до очевидної істини: головна причина усіх лих мусульман полягає в тому, що правителі мусульман не допомагають Газі, залишаються в рабстві і підкоренні, в приниженні і ганьбі. Першочерговий обов’язок Умми, якщо вона хоче допомогти Газі, полягає в тому, щоб скинути цих злочинців, скасувати їх і об’єднати Ісламську Умму в одну державу, підняти єдиний стяг, об’явити джихад проти єврейського утворення, викоренити його зло і нечестя, повернути Уммі її честь, положення і славу. О Аллах, прискор для Ісламської Умми її перемогу і позбав наших братів в Газі і на усій землі Ісламу від лих, в яких вони перебувають.
Газета «Ар-Рая»
Хамад Табіб, Єрусалим
22.05.2024 р.
