Голова КНР Сі Цзіньпін прибув до Франції з візитом, скерованим на зміцнення двобічних відносин між країнами. Сі підкреслив, що відносини між двома країнами протягом шістдесяти років знаходяться в пріоритеті для Китаю відносно крупних західних країн, (аль-Арабія).
По-перше, президент Китаю Сі Цзіньпін в понеділок, 6 травня 2024 року, заявив: «Китай вважає Європу важливим напрямком в своїй дипломатії і важливим партнером на шляху до модернізації відносин за китайським зразком», (Арабський канал Китайської міжнародної телевізійної мережі CGTN).
В інтерв’ю газеті «La Tribune», опублікованому у понеділок 6 травня 2024 року, Макрон визнав відсутність «консенсусу» серед європейців щодо стратегії, які слід застосовувати у відношенні Пекіну, оскільки «деякі сторони як і раніше розглядають Китай як ринок збуту», тоді як «Китай став активним експортером в Європу», (аль-Арабія).
Тим часом посол США при Європейському союзі Марк Гітенштейн заявив: «Китай підриває економічні сектори як в Європі, так і в Америці, навмисно впливаючи на ринки за рахунок рясності дешевих товарів». В інтерв’ю CNBC Марк Гітенштейн додав: «Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен у розмові з головою Європейської ради Шарлем Мішелем зачепила проблему надлишкових потужностей виробництва в Китаї і як це підриває наші торгові позиції в США та їх позиції в Європі», (Аркам, 14 травня 2024 року).
По-друге, незважаючи на те, що в Європі лунають голоси на підтримку так званої «стратегічної незалежності» Європейського союзу, Європа слідує прикладу Америки у відношенні Китаю, встановлюючи перешкоди для китайських компаній на європейських ринках. Китай же вимагає справедливого ставлення, недопущення збитку ланцюжкам поставок і відмови від дискримінаційних заходів у відношенні китайських компаній, а також виступає проти введення санкцій. Ці європейські заходи були прийняті у межах інтенсивної кампанії, яку очолює голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен з метою позбавлення від китайського імпорту через побоювання втрати технологічної переваги Європи. Вона також очолює розслідування, підтримуване Францією, для боротьби з потоком китайських електромобілів в Європу.
По-третє, згідно статистиці за 2023 рік, експорт Європи в Китай склав біля 223,5 мільярда доларів, у той час як імпорт Європи із Китаю досяг 514,4 мільярди доларів. Це вказує на дефіцит торгового балансу між сторонами на користь Китаю, оцінюваний приблизно в 290,9 мільярди доларів. Це вимушує Європу настирливо вимагати від Китаю покращити доступ європейських компаній на китайські ринки і скоротити субсидії для китайських експортерів. У відповідь на західні побоювання щодо можливості позбавлення від субсидованих китайських товарів Пекін відкинув ствердження Європейського союзу про так звану проблему надлишкових виробничих потужностей в Китаї. Президент Сі підкреслив, що масштабне виробництво високотехнологічних зелених товарів в Пекіні допоможе планеті покращити кліматичне положення.
По-четверте, незважаючи на те, що Во Урсула фон дер Ляйен під час зустрічі з президентом Сі в Парижі підкреслила важливість відносин між Європейським союзом і Пекіном, вона розкритикувала, на її думку, надлишкові потужності виробництва в Китаї і заявила, що Європейський союз «не буде вагатись в прийнятті рішучих заходів» для захисту своєї економіки і безпеки, використовуючи «інструменти торгового захисту, якщо це буде необхідно». Це вказує на настирливість Європейського союзу в продовженні своєї політики, скерованої на обмеження китайського імпорту на свої ринки, при цьому Китай дотримується своєї позиції в торгових суперечках з Європою.
Це означає, як сказала Сесілія Мальмстрем, колишній європейський комісар по торгівлі, яка зараз працює в Інституті Петерсона в Вашингтоні, агентству «Франс Пресс»: «Європа в деякому змісті стала жертвою». У той час, як Паскаль Ламі, колишній генеральний директор Всесвітньої торгової організації, заявив, що Європі треба «спричиняти тиск» на Вашингтон, тому що цей план «більше скерований проти Європи, аніж проти Китаю».
Європа, хоча і не єдина в своїй позиції, намагається знайти баланс в своїх торгових відносинах з Китаєм. Проте у питанні Тайваню деякі європейські країни намагаються зберігати нейтралітет, побоюючись повторення ситуації з Україною, що може завдати їм значної шкоди. Президент Макрон заявив під час візиту до Китаю в 2023 році, що для Європи буде помилковим слідувати політиці США у відношенні Китаю, особливо у питанні Тайваню. Цей підхід в основному підтримується Францією, яка вважає, що згода з позиціями і політикою США у відношенні Росії і Китаю завдала шкоди європейським інтересам, і від чого також постраждали Китай і Росія, а Америка вийшла переможцем, підсиливши залежність Європи від себе у питанні України.
Незважаючи на те, що Франція намагалась запобігти російсько-українській війні, вона разом з Німеччиною не змогла вирішити це питання через те, що Америка не надала Росії гарантії її національної безпеки. В результаті Європа понесла величезні втрати через цю війну, ставши її головною постраждалою і програвшою стороною. Західні санкції проти Росії спричинили зворотний ефект, особливо в нафтогазовому секторі, що призвело до росту цін на енергоносії в Європі, безпрецедентному росту інфляції і цін на продукти харчування, а також до підсиленню економічних криз.
Газета «Ар-Рая»
Хасан Хамдан
22.05.2024 р.
