В заключній заяві засідання міністрів іноземних країн групи восьми «ісламських» держав, які розвиваються, (D-8), яка відбулась у Стамбулі після надзвичайної зустрічі, присвяченої триваючій з 7 жовтня 2023 року війні єврейського утворення проти сектора Газа, яка була зачитано міністром іноземних справ Туреччини Хаканом Фіданом, містяться наступні пункти:
1. Злочинна окупація Гази є плямою ганьби на лобі «Ізраїля».
2. Необхідно спричинити міжнародний тиск на «Ізраїль» і ізолювати його, щоб зупинити злочини в Газі і забезпечити доставку гуманітарної допомоги.
3. Настане той день, коли «Ізраїль» і його лідери будуть засуджені за свої злочини проти палестинців.
4. Палестина стане повноправним членом Організації Об’єднаних Націй, і ми закликаємо інші країни визнати Державу Палестина.
5. Від імені країн «вісімки» ми в Стамбулі знов заявляємо усьому світу, що не можемо залишатись осторонь, бачачи «ізраїльські» репресії в Газі.
6. Ті, хто виступає проти окупації в Україні, заявляють, що опір окупації в Палестині є злочином.
7. Газа ясно показала слабкість і неефективність міжнародної системи.
8. Ми обговорили дії, які можемо зробити разом, щоб зупинити жорстокі злочини і геноцид в Газі.
9. Ми не залишимо наших палестинських братів одних і мобілізуємо усі наші можливості для досягнення швидкого і постійного припинення вогню в Газі, а також для доставки гуманітарної допомоги в сектор.
10. Ми будемо усіма силами працювати над припиненням «ізраїльської» окупації і над реалізацією проекту «двох держав».
11. Екстремістський уряд Нетаньяху продовжує грати з вогнем, і Нетаньяху продовжує погрожувати майбутньому усього регіону, включаючи свій народ.
12. Ми високо цінуємо зусилля Єгипту і Катару по посередництву між сторонами і продовжуємо робити свій внесок у підтримку цих зусиль.
13. Криза в Газі викрила лицемірство і подвійні стандарти деяких країн.
14. Створення незалежної держави є найприроднішим правом палестинців.
15. Держава Палестина визнана багатьма країнами по усьому світу, але через американське вето вона не може стати членом ООН або бути офіційно визнаною.
16. Ми, група восьми, хочемо, щоб ця несправедливість закінчилась якомога швидше.
17. Ми цінуємо позиції усіх країн, які виступають проти цієї несправедливості і безчинства.
18. Та сміливість, яку ми спостерігаємо у визнанні деякими європейськими країнами держави Палестина, є проблиском надії.
19. У той ж час активність в західних суспільствах, протилежна позиціям їх урядів, дає надію на майбутнє.
20. З плином часу «Ізраїль» стає усе більш ізольованим і одиноким.
21. Ми в групі D-8 єдині і рішуче налаштовані на співпрацю в справі підтримки Палестини і наша співпраця не обмежується тільки економічним аспектом.
22. Ми не чекаємо рішення від кого-небудь. Ми зустрічаємось, обговорюємо і знаходимо шляхи для досягнення наших цілей і рішення проблем.
23. Спільні кроки, які ми вжили в Спільній декларації під час зустрічі, підсилять тиск на «Ізраїль» і допоможуть нашим палестинським братам добитись свободи…
Група восьми «ісламських» країн, які розвиваються, включає Туреччину, Єгипет, Нігерію, Пакистан, Іран, Індонезію, Малайзію і Бангладеш. Група була заснована в Туреччині в 1997 році і ставить собі на меті зміцнення економічних і соціальних зв’язків між державами-учасниками. Проте уперше вона проводить зустріч для обговорення політичного питання, такого як палестинська проблема.
Якщо уважно розглянути пункти, викладені в заключній заяві групи, то можна побачити, що вони є лише побажаннями, які учасники хотіли б здійснити. Вони не мають відношення до політики і політичної діяльності і не відображають наявність якої-небудь волі чи серйозності в їх реалізації. Ці пункти носять в основному інформаційний характер і представляють собою декларативні ствердження, які закликають невизначені міжнародні структури до виконанню цих пунктів.
Коли говориться, наприклад, що необхідно спричинити міжнародний тиск на «Ізраїль», виникає питання: яка саме міжнародна організація повинна це зробити? Немає! Тоді чому ж група звертається до міфічної міжнародної спільноти, у той час як лідери групи самі не вживають ніяких дій, незважаючи на те, що їх країни володіють арміями, ресурсами і можливостями, які дозволяють їм вершити великі справи?
Що заважає вам, лідери країн, вжити військові і економічні дії проти єврейського утворення? Що заважає вам хоча б просто реально пригрозити використанням сили проти цього утворення, адже населення ваших країн перевищує мільярд людей, у той час як населення єврейського утворення складає не більше семи мільйонів?
Якого приниження ви досягли, вимагаючи, засуджуючи, обговорюючи і заявляючи, але не роблячи нічого! Яка ганьба охопила вас з голови до ніг, коли ви не можете зробити нічого, окрім як просити і благати інших!
Чому ви в своїй заяві подякували Єгипту і Катару за їх зусилля по посередництву у припиненню бойових дій, знаючи, що ас-Сісі блокує сектор Газа більш жорстко, аніж єврейське утворення, а Катар є усього лише листоношею американців і євреїв, не маючи можливості ані допомогти, ані нашкодити жителям Гази?
Навіщо ви збираєтесь і виставляєте себе на посміховисько, демонструючи свою нездатність і невдачі навіть в доставці мішка борошна в сектор Газа? У вас є величезні ресурси і можливості, але немає волі використовувати їх для підтримки Палестини і звільнення землі Нічного Піднесення Пророка Мухаммада ﷺ.
Ви не в змозі добитись нічого корисного для своїх народів, так як же ви зможете чинити опір несправедливості і зняти блокаду з інших, таких як жителі Гази? Знайте, що ви усього лише нулі на міжнародній арені, тому краще вам мовчати і залишались осторонь. Ваші порожні розмови більше нікого не переконують, навіть найбільш наївних і необізнаних серед цієї Умми.
Припиніть проводити такі марні і порожні зібрання, а зекономлені засоби витратьте на тих, хто дійсно їх потребує, це буде набагато корисніше, аніж випускати такі жалюгідні заяви, які ніхто не читає, окрім тих, хто хоче над ними поглузувати.
Ваша група восьми, які представляє найбільші країни мусульманського світу з населенням понад мільярд людей, невідома більшості мусульман. Це пов’язано з тим, що ви збираєтесь лише раз на декілька років і через свій слабкий вплив в ісламських питаннях. А якщо ви збираєтесь, то результатом ваших зустрічей стають тільки порожні слова, позбавлені змісту, або побажання і мрії, відірвані від реальності. Вам краще було б розпустити свою групу і розійтись.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Аль-Хатвані
26.06.2024 р.
