Візит Моді до Москви на минулому тижні, який співпав з триденним самітом НАТО в Вашингтоні, викликав напруженість як в американській столиці, так і в Києві. На прес-конференції офіційний представник Держдепартаменту США Метью Міллер, коментуючи зустріч Моді і Путіна, сказав: «Ми чітко виразили Індії нашу занепокоєність щодо її відносин з Росією».
Теплий прийом Моді Путіним викликав ілюзорні побоювання того, що Індія може повільно дрейфувати від обслуговування геополітичних інтересів Вашингтона у бік Росії і групи в БРІКС. Прибічники цієї точки зору часто вказують на багатогранні відносини між Індією і Росією, які охоплюють декілька ключових сфер співпраці між двома країнами. Обсяг двобічної торгівлі в період з 2022 по 2023 рік між ними досяг майже 50 мільярдів доларів, при цьому індійський експорт в Росію склав 3,14 мільярда доларів, а імпорт із Росії — 46,21 мільярда доларів. Обидві країни поставили амбіційні цілі по збільшенню двобічних інвестицій до 50 мільярдів доларів і торгівлі до 30 мільярдів доларів до 2025 року.
Незважаючи на американські санкції проти Росії, Індія зі свого боку збільшила імпорт російської нафти, який досяг найвищої позначки. Так, у квітні 2024 року індійські нафтопереробні заводи імпортували 1,96 мільйона барелів на день, що складає 40,3% від загального обсягу імпорту нафти в Індію. Цей підхід дозволив Індії вдовольнити свої потреби в нафті з найменшими затратами, що привело до відчутної економії засобів третьої за величиною імпорту нафти країні у світі.
Співпраця в області оборони продовжує бути наріжним камінням у відносинах між двома країнами, включаючи спільні проекти розробок, таких як розробка крилатої ракети «БраМос» і покупку Індією систем протиракетної оборони С-400 на суму 5 мільярдів доларів в 2018 році. Росія також брала участь у будівництві атомних реакторів в Індії, включаючи АеС Куданкулам. На міжнародних форумах Росія активно підтримує прагнення Індії отримати статус постійного члена в Раді Безпеки ООН і членство в Групі постачальників ядерних матеріалів.
Проте при детальному вивченні відносин Індії і Росії виявляються численні умовності. Наприклад, збільшення двобічної торгівлі обумовлено в основному ростом імпорту дешевої російської нафти і лише незначним ростом в інших секторах. Примітним є те, що імпорт, переробка і перепродаж російської нафти на європейські ринки сприяли економічній стабільності у світі.
Щодо оборонного сектора, то в ньому Індія дотримується стратегії диверсифікації, купуючи лише вибірково передові російські озброєння і поряд з цим приводячи свої оборонні платформи згідно з західними стандартами для підтримки військових альянсів, таких як НАТО, що суперечить інтересам як Росії, так і Китаю. Труднощі, з якими стикається Росія при виконанні контракту на поставку системи С-400 через конфлікт в Україні, підштовхнули Індію у бік співпраці і спільного виробництва високотехнологічної оборонної продукції і напівпровідників з такими розвинутими країнами, як США, Франція, ЄС, Ізраїль і Південна Корея.
Ця стратегія скерована на підсилення ролі Індії в Індо-Тихоокеанському регіоні і прискорення її переходу до високотехнологічного виробництва за підтримкою країн-партнерів, а також скерована на демонстрацію перспектив технологічного і стратегічного прогресу Індії.
Підтримка Росією прагнень Індії отримати статус постійного члена в раді Безпеки ООН і членство в Групі постачальників ядерних матеріалів відповідає інтересам Сполучених Штатів. А ось обмежена участь Індії в Шанхайській організації співпраці (ШОС) і прагнення прем’єр-міністра Моді до більш глибокому інтегруванню до «Четвірки» (QUAD), викликають занепокоєння як у Росії, так і у Китаю. Цей стратегічний розворот підкреслює значну зміну геополітичної орієнтації Індії на користь більш тісних відносин з західними союзниками в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Демонстрація розчарування Америки в Моді необхідна, оскільки зовнішня політика США у підтримці Індії скерована на підтримання глобального балансу сил, особливо у питанні протидії росту впливу Китаю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Стриманість адміністрації Байдена по відношенню до імпорту Індією російської нафти служить декільком цілям: вона сприяє економічному росту Індії, збільшуючи її конкурентоздатність по відношенню до Китаю, і запобігає можливому краху Росії і потенційному поглинанню Китаєм, а також стабілізує поставки нафти до Європи. Більше того, тісні відносини Індії з Росією частково заважають російсько-китайській співпраці, що відповідає інтересам Вашингтона. Такий багатогранний підхід відображає складну динаміку стратегічного мислення США в регіоні.
На жаль, Індія є інструментом у зовнішній політиці США, у той час як в Ісламі Індія була домінуючою силою в регіоні, коли орди монголів, які вторглись до Росії, неодноразово легко перемагались в період Делійського султанату, а індуїстське населення Індії було захищено від винищення. Це сильно відрізняється від нинішнього ставлення Моді до мусульман в Індії.
У часи правителя Великих Моголів Аурангзеба Індія виросла до рівня провідної світової економіки. В 1850-х роках Моголи і тібетці контролювали торгові шляхи між Китаєм і Центральною Азією. Індія успішно атакувала регіон Ладакх, головний торговий прохід, контрольований тібетцями, що забезпечило панування Моголів в цьому регіоні. На відміну від цього, сьогодні регіон Ладакх залишається гарячою точкою між Індією і Китаєм, де до контролю прагнуть США, щоб обмежити розширення Китаю на захід з його проектом «Пояс і шлях». Тільки під владою Ісламу Індія може покласти край західному втручанню і насолоджуватись процвітанням і впливом.
Газета «Ар-Рая»
Абдуль Маджид Бхатті, Пакистан
24.07.2024г.
