Заява командира Сил швидкого реагування Мухаммада Хамдана Дагало (Хамідті) про поточну політичну і військову ситуацію в Судані викликало в країні бурхливе обговорення і спровокувало різку відповідь Єгипту. Хамідті звинуватив єгипетські сили в авіаударах по його позиціям і в підтримці суданської армії бойовою авіацією. На думку аналітиків, ця промова виражає його розчарування через погіршення військової ситуації і негативної реакції з боку зарубіжних країн.
Хамідті заявив, що Єгипет брав участь в бомбардуваннях його сил в районі гори Джебель-Муйя в штаті Сіннар на південному сході Судану. Він також поклав відповідальність за війну, яка розгорілась, на рамкову угоду, яку військові уклали з коаліцією «Сили свободи і змін» на перехідному етапі. Губернатор Дарфуру Мінні Арко Мінаві, коментуючи промову на платформі X, сказав, що зізнання Хамідті в тому, що причиною війни стала рамкова угода, підтвердило його попередження, які він адресував і Хамідті, і коаліції «Свобода і зміни».
Щодо політичних сил країни, то Халед Омар Юсуф, член Координаційної ради демократичних сил, назвав промову командира Сил швидкого реагування небезпечною ескалацією, націленою проти низки зовнішніх гравців і не сприяє врегулюванню кризи.
Аналізуючи коментарі політиків і експертів відносно промови Хамідті, стає очевидно, що вони представляють собою лише емоційну реакцію, а не аналіз дій людини, яка слідує політиці Америки в Судані. Хамідті був правим, хоч і нещирим, заявляючи, що причиною війни стала рамкова угода.
У другій частині угоди вказано, що «влада в перехідний період повинна бути передана громадянській адміністрації з призначенням номінального голови держави і виконавчого органу, очолюваного громадянським прем’єр-міністром». Там же в угоді сказано, що «армія повинна триматись в стороні від політики і відмовитись від економічної, торгової і інвестиційної діяльності, а Сили швидкого реагування і озброєні рухи повинні бути інтегровані до складу армії згідно з домовленостями, які будуть вироблені пізніше Комісією по інтеграції і демобілізації в межах плану по здійсненню військової реформи і реформи у сфері безпеки». Остаточне підписання угоди було заплановано на 6 квітня 2023 року, а формування громадянського уряду – на 11 квітня 2023 року.
Подальші ж події розгортались наступним чином:
6 квітня 2023 року, в день, коли повинно було відбутись підписання перехідної конституції, за п’ять днів до запланованого формування перехідного уряду (11 квітня 2023 року) заступник держсекретаря США по справам Африки Моллі Фі провела телефонну розмову з Хамідті і Халедом Омаром Юсуфом, представником політичного процесу. «Через декілька днів після своєї розмови з головою Суверенної ради і командуючим армією Бурханом Моллі зателефонувала і командуючому Силами швидкого реагування Хамідті, а також прес-секретарю політичного процесу Халіду Омару...» («Судан Трибьюн», 6 квітня 2023 року). «В ніч на п’ятницю, 14 квітня 2023 року, коли почались військові дії, Бурхан і Хамідті зустрілись в домі одного із високопосадових офіцерів у присутності іноземних представників» («Аль-Арабі Пост», 19 квітня 2023 року).
Ця війна, керована Америкою, направлена на витіснення агентів Британії і Європи, щоб американські ставленики серед військових взяли контроль в свої руки. Ця безглузда кровопролитна війна, протягом якої коїлись жахливі злочини вже унесла тисячі життів, опустошила землі. США за сприянням Хамідті майже досягла своєї цілі, приписавши зрадництво коаліції «Свобода і зміни». Заступник головнокомандуючого озброєними силами Судану і член Суверенної Ради Ясер аль-Атта заявив єгипетському виданню «Аш-Шурук»: «Громадянська сторона, яка бере участь в конституційній угоді, порушила вірність державі, підтримуючи і б’ючись разом з іноземними загарбниками». Після таких звинувачень на адресу британських агентів США залишилось зробити останній крок: ліквідувати британські військові позиції в Дарфурі. Саме тому війна з новою силою перемістилась до Дарфуру, і Хамідті взяв під контроль усі провінції регіону, окрім Ель-Фашера, останнього оплоту Британії. Битви в цій зоні тривають з особливою запеклістю, через цю причину Джибріль Ібрагім, голова Руху справедливості і рівності і міністр фінансів, написав в мережі X: «Захід і його організації зробили гуманітарний коридор в Адрі головним каналом для постачання бойовиків руйнівною зброєю. Цей коридор повинен бути зачинений».
Поява Хамідті в своєму звернені в образі переможеного чи зломленого не означає, що він програв війну, адже бойові дії в західній частині Судану усе ще киплять, охоплюючи усі території, які контролюються Силами швидкого реагування. Його демонстрація такої смиренності і відмова від причетності до вбивств, зґвалтувань і грабувань може свідчити про підготовку країни до наступному етапу, який наступить після повної окупації Дарфуру, де після уходу звідти армії із значущих міст залишився тільки Ель-Фашер.
Сили швидкого реагування скерувались до Дарфуру на очах у армії, щоб стати опозиційною силою в країні. Це дозволяє припустити, що США в Судані будуть діяти через два крила: політичне крило, представлене озброєними Силами швидкого реагування, які очолять опозицію, і військове крило, представлене армією. Ці два крила будуть обслуговувати інтереси США.
Присутність озброєних сил серед опозиції може бути обумовлена двома чинниками: по-перше, стримування європейських сил, які складаються із британських агентів, можливо не тільки політичними заходами, для цього вимагається також військовий вплив. По-друге, щоб згодом, опираючись на цю озброєну опозицію в Дарфурі, США могли ініціювати відокремлення регіону за зразком Південного Судану, якщо цього вимагатимуть обставини.
Політика США, яка реалізується Хамідті і військовими лідерами в Судані, скерована на ослаблення британського впливу в країні. Заступник головнокомандуючого озброєними Судану і член Суверенної Ради Ясер аль-Атта заявив єгипетському виданню «Аш-Шурук»: «Після війни ми зберемось для оцінки мирної угоди, укладеної в Джубі, з метою її коректування для досягнення миру і узгодженості перехідного періоду».
Згідно до угоди в Джубі, озброєні формування, які пов’язані з Британією, будуть мати лише 25% влади. Британія та її союзники не стануть сидіти склавши руки: вони будуть старатись утримати Ель-Фашер, а у випадку його падіння вони докладуть максимум зусиль для створення вогнищ нестабільності, щоб зберегти свій вплив.
Судан став ареною міжнародного конфлікту і зіткнення інтересів, де життя і благополуччя людей — це усього лише супутні витрати для колонізаторів та їх ставлеників, для яких країна не більше, аніж «об’єкт полювання». Звільнитись від колоніальних оков можливо тільки за допомогою встановлення влади, яка по-справжньому відображає волю народу. І досягти цього можна тільки шляхом встановлення праведного Халіфату за методом пророцтва, заснованого на принципах Ісламу.
Газета «Ар-Рая»
Ібрахім Мушарраф
член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Судан
23.10.2024
