Російська влада арештовує мусульман у Криму по звинуваченню до причетності до Хізб ут-Тахрір

Силовиками було затримано четверо мусульман: Зєврі Абсєітов, Рємзі Мємєтов, Рустем Абільтаров та Енвер Мамутов. Прокурор Криму Наталія Поклонська заявила, що усі затримані є членами партії Хізб ут-Тахрір, яка заборонена у Росії як терористична організація.

Це вже далеко не перший випадок арештів кримських мусульман за аналогічними звинуваченнями у цьому році: у лютому були заарештовані четверо жителів міст Алушта та Ялта – Эмір-Усеін Куку, Енвер Бєкіров, Муслім Алієв та Вадім Сірук, а у квітні заарештували іще двох мусульман – Арсена Джеппарова та Рефата Алімова. Також на початку 2015 року були заарештовані четверо мусульман із Севастополя (Акъяр) – Рустем Ваітов, Руслан Зейтуллаєв, Нурі Прімов та Ферат Сайфуллаєв. Таким чином, у 2016 році у Криму по звинуваченню до причетності до Хізб ут-Тахрір заарештовано вже 10 мусульман, а с миті анексії півострову Росією – усього 14 осіб. Усім їм загрожує до 20 років позбавлення волі, а у крайньому випадку – і довічне ув’язнення.

Тут варто відзначити, що тисячі членів Хізб ут-Тахрір діяли абсолютно легально на території Криму при українській владі протягом останніх більше ніж 20 років. За цей час Хізб ут-Тахрір/Україна провів десятки громадських заходів– конференції, лекції, семінари, свята, мітинги, пікети і навіть масштабний міжнародний форум, який відбувся у жовтні 2013 року у Сімферополі (Акмесджіт). Також члени та офіційні представники партії неодноразово виступали у передачах на радо та телебаченні.

Взагалі, примітно, що мусульмани Криму з самого початку дуже тепло та з повною віддачою прийняли ідеї Хізб ут-Тахрір, прийнявши Хізб у свої обійми, адже тяжка доля цього героїчного народу є кращим прикладом страждань, які спіткали Ісламську Умму з послабленням та руйнуванням Халіфату. Спочатку була анексія Криму царською Росією 1783 року, яка відірвала ісламську територію від Османського Халіфату, за чим відбулась різанина стосовно кримських мусульман та масовий їх виїзд з території півострову. Потім – сталінська депортація 1944 року , в ході якої загинула половина усього кримськотатарського народу. Далі – болісне повернення на рідну землю із депортації і боротьба за свої права у 80х–90-х роках XX сторіччя, у ході яких народ тож пройшов найважчі випробування. Таким чином, кримська земля стала плодоносним підґрунтям для заклику до відродження ісламського способу життя , і сьогодні неможливо уявити кримськотатарський народ без заклику Хізб ут-Тахрір, який став його значущою частиною та вріс у нього глибоким корінням, відродивши у ньому силу Ісламу та його дух.

І тим більше диким виявилось проголошення терористами тисяч мусульман водночас, одразу ж після анексії Криму Росією. І усе це відбулось після десятків років легальної роботи, протягом якої українські правоохоронні органи неодноразово заявляли про відсутність претензій до діяльності Хізб ут-Тахрір, що, у принципі, і не дивно, тому що партія виключає для себе силові методи діяльності і не переслідує мети по зміні режиму у неісламських країнах. С приходом Росії арешти мусульман почались практично негайно – спочатку Севастополь (Акъяр), потім Ялта та Алушта, і тепер Бахчисарай – колишня столиця кримського вілаяту у складі Османського Халіфату.

Останні арешти у Бахчисараї ознаменувались важливим моментом: сотні мусульман Бахчисараю вийшли із своїх домів і почали вимагати від російських силовиків негайно звільнити своїх братів та синів, супроводжуючи усе це скандуванням такбірів, слів «Ля іляха ілляЛлах» та «ХасбунаЛлахі ва ніъмаль вакіль». Злочинці у погонах були збентежені та налякані, хоча і привезли з собою озброєний до зубів загін особливого призначення, причому відеокадри з цими подіями облетіли увесь світ, надихнувши людей у різних країнах. До речі, спостерігачі у Криму відмічають, що підсилення тиску на носіїв ісламського заклику у Криму з боку російської влади дає протилежний ефект. Народ не лише не відвертається і не відмовляється від своїх синів та братів, але навпаки, консолідується навколо них, встаючи на їх захист і вимагаючи негайного припинення репресій. Більше того, відмічається іще одне явище: темпи зростання ісламізації кримськотатарського народу різко зросли одразу ж після анексії Криму Росією, народ масово скерувався до своїх ісламських джерел, мечеті наповнились людьми, і тепер люди приймають заклик до ісламського способу життя з іще більшим завзяттям. Із усього цього можна лише зробити висновок про те, що чергову спробу злочинної Росії відвернути мусульман Криму від Ісламу наздожене повна поразка, а Путін, здається, забув історію марних старань Катерини II та Сталіна зламати цей непохитний мусульманський народ. Як про це сказав Аллах:

 وَيَمْكُرُونَ وَيَمْكُرُ اللَّهُ ۖ وَاللَّهُ خَيْرُ الْمَاكِرِينَ

«Вони хитрували, і Аллах хитрував, але адже Аллах – Найкращий із хитрунів» (8:30)

Сьогодні не проходить і дня без того, щоб російські ЗМІ не оприлюднили черговий матеріал щодо фабрикації кримінальних справ стосовно членів Хізб ут-Тахрір у тому чи іншому регіоні, що викликає у суспільства непідробний інтерес до самої партії та її ідей. Про діяльність Хізб ут-Тахрір знімаються передачі, проводяться інтерв’ю, членів Хизб ут-Тахрір десятками визнають політичними ув’язненими, у людей усе гостріше стає питання: «Що ж це за такий дивний проект несе Хізб ут-Тахрір, що Росія кидає такі сили на боротьбу з мирними проповідниками?». Тому єдиний розумний варіант дій для Кремля – це скасування абсурдного та єдиного у світі судового рішення про визнання Хізб ут-Тахрір терористичною організацією і негайне звільнення усіх її заарештованих членів, якими, до речі, вже повні російські в’язанці.

Мухаммад Мансур
Газета «Ар-Рая» №78