Протестами та мітингами наводнюються різноманітні міста Судану ось вже сьомий тиждень поспіль.
Тактика «бій-біжи» використовується як протестуючими, так і співробітниками служб безпеки. Але що дійсно відрізняє останній період від попередніх, так це змінення ставлення правлячого режиму до протестуючих. Режим намагається звинуватити їх у зв’язках з лівими силами та у змові з сепаратистськими рухами. Таким чином, режим, з одного боку, намагається ізолювати повсталу молодь від суспільства, а з іншого боку — примусити її повернутись до послуху режиму, заявивши, що проблема протестної молоді повинна бути вислухана. На зустрічі суданських журналістів у минулу суботу 02.02.2019 прем’єр-міністр Судану Муатаз Муса заявив: «Ми абсолютно не розглядаємо ці протести з точки зору того, чи набувають вони масовості або локальні, як і з точки зору того, чи успішні вони чи ні. Ми вважаємо їх голосом, який треба вислухати, поважати і розглянути суть проблеми, незалежно від спекуляцій, що зіпсували саму ідею протестів», — тобто він описав протести як народний рух, природний і заслуговуючий на повагу.
У цьому контексті помічник президента — віце-президент національного діалогу по партійним справам м Фейсал Хасан Ібрагім — в інтерв’ю журналістам після засідання керівництва країни, проведеного у пізній час вночі у неділю 03.02.2019, заявив: «На засіданні обговорювалась стратегія розвитку молоді у період 2019–2024 рр., яка вимагає рішення, аналізу реального положення молоді і пропозиції методів рішення». Тим самим, він вказав на те, що проблема безробіття є однією із основних проблем, турбуючих молодь, разом з тим пояснюючи, що існує багато напрямків, в яких молоді надається можливість реалізувати себе не лише у державному секторі, але й у приватному, при використанні мікрофінансування. Фейсал обнародував рекомендації національного діалогу, що виражається у заснуванні народної конференції по обговоренню проблем молоді, під час якої з молоддю буде вестись диспут по усім категоріям та питанням.
Таким чином, режим хоче повернути собі назад симпатії повсталої молоді, заспокоюючи її обіцянками вирішити проблему без усілякої реальної сумлінної роботи по корінним зміненням її основ, які полягають в існуванні самого режиму та його залежному положенні перед американським колонізатором та міжнародними інститутами, які привели Судан до мракобісся, несправедливості та грабування ресурсів, що примусило людей вийти вимагати елементарної справедливості, якої, проте, не буде, окрім як у затишку ісламського правління, яке відповідає акиді Умми.
З іншого боку, режим намагається демонізувати народний рух і пов’язати його з Соціалістичною партією або у цілому з лівими силами. Директор розвідслужби Судану заявив про те, що ліві сили та сепаратистські рухи прагнуть взяти владу у країні після того, як довго вичікували слушної нагоди. Також він пов’язав інтереси деяких політичних сил Судану з іноземними колами, що кожного дня відвідують іноземні посольства на території Судану. Також голова Штабу озброєних сил Судану генерал Абдаль-Мааруф, виступаючи перед старшими офіцерами рівня полковника і вище, заявив: «Армія не здасть країну далеким чужинцям, які очолюють сепаратистські рухи, і агентам підозрілих організацій, працюючих на іноземців». Урядові ЗМІ почали інформаційну кампанію, згідно якої лідерство протестних рухів об’являється за лівими силами, щоб люди відвернулись від протестуючих і впали в оману, вважаючи нинішній режим ісламським. Тим не менш, усі знають, що цей режим не має ніякого відношення до Ісламу, а іде шляхом, який йому окреслює невірний Захід, ворогує з Ісламом і співпрацює з Америкою у її боротьбі проти Ісламу під гаслом «боротьби з тероризмом».
Режим уступає Заходу один ісламський закон за іншим, доки люди вважають, що ці закони усе іще у силі,як, наприклад, закони із системи покарань та соціального характеру. Режим і по сей день продовжує свою традицію поступок, проводячи американські конференції для пропаганди натуральної світськості у Судані. Буквально на минулому тижні у Хартумі пройшов семінар на тему свободи віросповідання у Судані у присутності повіреного у справах США, який заявив, що даний семінар посприяє підсиленню співпраці між Суданом та США в області дотримання прав людини і свободи віросповідання. Відомо, що для нормалізації відносин з Америкою вона вимагає дотримання прав людини і свободи віросповідання згідно своєму погляду, вираженому у т.з. «групі 5+1». Америка поставила умови перед Суданом, згідно яким Судан, якщо бажає, щоб його ім’я викреслили із списку країн, які підтримують тероризм, повинен виконувати світські закони, які вимагає Америка. У свою чергу, втілення таких законів остаточно перетворює Судан у світську державу, а тому режим не має навіть морального права розпатякувати про якісь ліві сили, тому що сам повністю віддаляє Іслам від політичного життя у Судані!
Прагнучи усе сильніше і сильніше схиляти перед собою режим Судану, Америка примушувала його виконувати усі свої вимоги, проте, коли режим почав тонути, ми бачимо, як вона його кидає без допомоги і не кидає навіть жалюгідної мотузки своєму агенту Умару аль-Баширу, щоб врятувати його, на відміну від її єгипетського агента Абдуль-Фаттаха Сісі, якому вона допомогла мільярдами доларів, аби тільки той вийшов із економічної кризи і приглушив її на час. Америка так ставиться до маріонеткових режимів у мусульманських країнах через те, що вважає їх тимчасовими виконавцями її задач, найважливішими із яких є підтримання стану роздробленості Умми, виконання планів та змов невірного Заходу, надання Заходу контролю над економічними, політичними та іншими потенціалами Умми, а також участь на його боці у війні проти Ісламу та мусульман.
Обов’язок Умми, особливо у Судані, полягає у тому, щоб для початку зрозуміти плани Америки, від яких багато разів застерігав Хізб ут-Тахрір. Згідно цим планам, решта частини Судану повинна бути розчленована, Іслам у країні повинен повністю покинути політичне життя у суспільстві, усі зовнішні прояви Ісламу повинні бути стерті разом з його гаслами, він повинен залишитись як релігія поклоніння, яка не втручається у життя та політику. Чотири місяці назад Хізб ут-Тахрір у Судані виступав з інформаційною кампанією, яка ратує за змінення на підґрунті Ісламу, під назвою «Істинне змінення — обов’язок та обіцянка». Сьогодні Хізб ут-Тахрір стоїть по один бік з повсталим та протестуючим народом, вказуючи йому вірний шлях, щоб люди пішли по ньому і тим самим не обманулись, як були обмануті їх брати, які піднімали повстання у часи «Арабської весни», обравши помилковий шлях, наприкінці якого їх зусилля були вкрадені, а самі вони повернулись до того, від чого пішли, якщо не гірше.
Як і раніше, Хізб ут-Тахрір продовжує свій заклик у мечетях і на площах, вимагаючи від людей того, щоб їх змінення були лише на підґрунті ісламської акиди, щоб ці змінення були справжніми, адже лише так люди зможуть перемогти несправедливість і піти прямим шляхом до вдоволення Господа світів, добившись дійсно спокійного життя для усіх за допомогою реалізації Ісламського Шаріату у затишку держави Праведного Халіфату за методом пророцтва. Халіфат виконає над людьми у повному обсязі те, що називається поклонінням Аллаху, коли Шаріат Господа людей замінить людські закони, через які їх спікала пітьма та утиснуте життя. Також Халіфат проявить істинну турботу про права людини, захищаючи її гідність, честь та майно, знявши з людини кайдани, у які її закув капіталістичний режим руками таких інститутів, як Всесвітній банк та МВФ. Ресурси будуть працювати на Умму, а не на її ворогів, як сьогодні!
Судан багатий ресурсами як над землею, так і під нею, і він потребує усього лише того, щоб Ісламська Держава розподілила їх серед мусульман. Тому усім необхідно докласти зусилля для встановлення такої держави, якою буде задоволений Аллах, після чого ми зможемо набути спокійного та благополучного життя і не дозволимо більш невірному колонізатору грати нашими землями та багатствами. У цьому наше позбавлення, і ані у чому іншому.
Газета «Ар-Рая»
Ібрагім Усман Абу Халіль
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Судані
1 Джумада ас-сані 1440 р.х.
06.02.2019 р.
