Як повідомляє видання «Al-QudsAl-Arabi» 10.04.2021: «Письменниця Прагья Агарвало зазначила у статті, опублікованої у британській газеті «Independent», що французький режим страждає від великого розколу і протиріч.
Вона вказала на наданий французькому парламенту законопроект, що забороняє дівчатам носити хіджаб до 18 років, у той час як дівчата у віці 15 років вже користуються незалежністю і свободою вступати у статеві відносини».
Автор підкреслює у своїй статті, що новий законопроект суперечить гаслу французької держави «Свобода… Рівність... Братерство …», оскільки в ньому повністю відсутні принципи справедливості і рівності і оскільки він обмежує права жінок тільки питанням сексуальної свободи.
Письменниця зазначає, що спроби заборонити нікаб і хіджаб повністю суперечать ствердженням французів про розширення прав і можливостей жінок. За її словами, цей крок заснований на антиісламській риториці, яка приймає ідею про те, що усі мусульманські жінки утискаються і носять хіджаб проти волі і що їм потрібна допомога,щоб протистояти чоловічій владі.
Письменниця вказала, що нова пропозиція про заборону носіння хіджабу є іще одним епізодом расистської політики, скерованої проти мусульман у цілому, і мусульманських жінок — зокрема, і позбавляє їх прав під приводом поваги цінностей Французької республіки та інших виправдань.
Автор повертається до витоків цієї «французької одержимості», зазначаючи що французька кампанія проти хіджабу фактично почалась у лютому 2004 року, коли Національні збори Франції провели низку дискусій по прийняттю закону, скерованого на заборону релігійних символів в школах, в тому числі — ісламського платка, іудейської кіпи і християнського хреста. Раніше, у вересні 2003 року, деякі федеральні землі Німеччини заборонили вчителям-жінкам носити хіджаб.
У 2011році Франція стала першою країною у світі, яка заборонила жінкам носити у громадських місцях усе, що закриває обличчя. Заборона нікабу у той час викликала багато питань щодо позиції Франції у відношенні своїх мусульманських громадян.
Автор вказала, що у 2014 році Європейський суд по правам людини підтримав французький закон, який забороняє носіння нікабу, підкресливши, що Франція не порушує цим законом недоторканість приватного життя своїх громадян-мусульман і їх свободу вираження думок і переконань. У 2016 році декілька французьких міст ввели заборону на носіння буркіні на пляжах.
Письменник порахувала, що французький уряд страждає комплексом «роли рятівника», оскільки він стверджує, що підтримує жінок із етнічних меншостей, але диктує, що їм треба одягати. Вона задається питанням : чи логічно розширяти можливості жінок, позбавляючи їх свободи волі і права вибору?!
Огляд новин Газета «Ар-Рая»
14.04.2021
