Четвертий комітет Генеральної Асамблеї ООН, який займається питаннями деколонізації, схвалив палестинську вимогу до Міжнародному суду; мова йде про винесення юридичного висновку, що єврейська окупація по факту є анексією.
Проект резолюції буде наданий державам-членам Генеральної Асамблеї ООН в наступному місяці для голосування і офіційного прийняття. В проекті резолюції міститься прохання до Міжнародному Суду винести консультативний висновок і правові наслідки відносно триваючої «ізраїльської» окупації, порушення прав палестинського народу на самовизначення, заселення палестинських земель і прийняття дискримінаційних законів.
Міністр іноземних справ Палестини схвалив голосування держав-членів ООН за резолюцію, назвавши це перемогою і дипломатичним досягненням палестинців.
«Ар-Рая»: інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в Палестині опублікував прес-реліз: «Декількома днями раніше голова ПА Махмуд Аббас на засіданні Ліги арабських держав (ЛАД) докорив «великим» державам і визнав абсурдність їх рішень по примушенню єврейського утворення до реалізації проекту двох держав. Аббас сказав: «Було прийнято 700 резолюцій ООН, але жодна не була реалізована». Потім послідувала заява прем’єр-міністра про чергову перемогу, щоб додати її в низку перемог «ОЗП» і ПА. Усе своє життя вони бігають за міжнародними організаціями, щоб набути мізерну державу.
Проект резолюції, яку ПА вважає перемогою, з політичної точки зору — це поразка і продовження зрадництва. Проект резолюції стосується територій 1967 року в межах проекту двох держав, за допомогою якого «ОЗП» визнала легітимність єврейського утворення на більшій частині Палестини. Це прихильність жалюгідного підходу, схваленого домовленістю в Осло, це порожня трата часу, оскільки єврейське утворення після того, як вийшло за межі проекту двох держав, продовжує свою окупацію, а його праві партії закликають до офіційної анексії більшої частини Західного берегу!
ООН та її Генеральна Асамблея вже зайняли свою позицію відносно Палестини. 11 травня 1949 року була прийнята резолюція №273, згідно з якою було прийнято прохання єврейського утворення про вступ в ООН. До того ж Рада Безпеки в своєму рішенні №69 від 4 березня 1949 року підтвердив придатність «Ізраїля» до вступу в ООН. Таким чином вони узаконили єврейське утворення над більшою частиною Благословенної землі. Спроба «ОЗП» проігнорувати цю резолюцію або надати останнє рішення як чесне і справедливе є нічим іншим, як цілеспрямованою оманою і пошуком перемог серед невдач. Тим більше, що усі вуздечки контролю над ООН знаходяться в руках Америки, яка вирішує, які рішення прийняти, а які заморозити в межах своєї політики з єврейським утворенням, незважаючи на бажання ПА і держав-членів ООН.
Окупація Благословенної землі не має потреби в юридичних висновках, суді, комітеті і рішеннях, усе це — дивний підхід міжнародного права і «ОЗП»,оскільки окупація реальна, у неї є армія, злочини, контроль суходолу, моря і повітря. Тому рішення повинно бути дієвим, і воно полягає в нанесенні поразки і вигнанні окупанта. Цього можна добитись за допомогою звернення до Ісламської Умми, оскільки проблема Палестини — це проблема Умми, та її армії. Проте «ОЗП», ПА та їх фракції працюють над тим, щоб зробити проблему Палестини національним питанням, і тоді проблема не буде вирішена, окупація буде визнана, а земля втрачена».
Із рубрики новин газети «Ар-Рая» №418
29 Рабі ус-сані 1444 р.х.
23 листопада 2022 р.
