بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ
Боки сирійської політичної опозиції за кордоном взялися проголошувати устави та хартії для майбутньої Сирії, якими їх бачать ці сторони.
Напередодні 27/03/2012 у місті Стамбул Сирійська Національна Рада та інші елементи разом з нею оприлюднили так званий «Національний пакт майбутньої Сирії». Раніше до цього 25/03/2012 організація «Іхван-уль-Муслімун» у Сирії проголосила про подібний до нього документ, назвавши його «пактом та уставом».
Зміст усіх цих документів зводиться до того, що вони хочуть, щоб Сирія була демократичною державою, де люди самі собі видають закони, дозволяючи та забороняючи. У той час, як право дозволяти, забороняти та видавати решту законів належить Творцю людей – Господу світів! Вони бажають світської громадянської країни, у якій релігія відокремлена від життя. Де Ісламу не надають статусу основного двигуна цієї країни у житті, регламентуючого її політику згідно до законів та канонів, які виходять з нього, які здіймають прапор істини «Немає Бога, окрім Аллаха, Мухаммад – Його Посланець». Вони хочуть Сирію з вигаданими людиною законами громадянської республіки, яка не буде сильно відрізнятися від тієї, які існує сьогодні. За виключенням зміни облич та прикрашання їх.
Ситуація не викликала би здивування, якщо б світська опозиція вимагала світської демократичної держави, де люди вигадають свої закони та звертаються за судом до усіх законів Сходу і Заходу, окрім законів Ісламу в ісламській країні. Якщо б справи були такими, було б зрозумілим, що світські рухи вимагають своє. Але, на превеликий жаль, ця вимога іде від рухів, які позиціонують себе як ісламські. Тому це вкрай небезпечно та може призвести до небажаних наслідків!
Воістину, жителі Шаму не проливали свою чисту невинну кров, не робили ці великі жертви, не виходили з мечетей з вигукуваннями такбіру «Аллаху акбар», не взивали до Аллаха, не проголошували заклик до істини для того, щоб повернутися назад до того, щоб ними керували згідно до законів та канонів, які не ниспосилав Аллах. Вони не дозволять, щоб їх кров пролилася даремно, а жертви були марними. Більше того, вони ніколи не погодяться проміняти Іслам на що-небудь інше. Вони – мешканці Шаму, їх країна – оплот держави Ісламу! Про це проголосив їх Посланець Аллаха (с.а.в.): «Воістину, оплот держаи віруючих – Шам» (Ахмад), «Оплот ісламської держави – Шам» (ат-Табарані). І це неминуче здійсниться всупереч небажанню ворогів Аллаха.
О, мусульмани у Сирії!
Якщо подивитися на ці документи та авторів, які їх видали, то можна побачити доволі ясно, що вони прагнуть догодити Заходу. Тому у них не згадується ісламське правління в ісламській країні, як і позбавлені вони таких слів, як ісламська держава, праведний халіфат. Нічого угодного Аллаху або корисного для Його релігії у цих документах немає. І це для того, щоб Захід не розгнівався на них! Посланець Аллаха (с.а.в.) сказав: «Хто розгнівав Аллаха, щоб догодити людям, Аллах розгнівається на нього та зробить гнівними на нього тих, кому він хотів догодити, наволікаючи гнів Аллаха. Хто прагнув догодити Аллаху у тому, що гнівить людей, Аллах задоволений ним, і зробить задоволеними ним тих, кого він розгнівав, щоб отримати довольство Аллаха». (ат-Табарані). Що спільного мають ці устави до уставу Пророка (с.а.в.), який він проголосив по прибутті до Медини: «Мусульмани – рівноцінна кров їх. З їх захистом прагне найближчий із них, і відповідає найвіддаленіший з них. Вони – одна рука проти тих, хто не з них» (Абу Дауд). Ці люди, особливо ті, хто позиціонує себе Ісламом, віддалили надію через прийняття подібних уставів. Дійшло до того, що щирий мусульманин став боятися за них, що вони підпадуть під слова Всевишнього Аллаха:
أَلَمْ تَرَ إِلَى الَّذِينَ يَزْعُمُونَ أَنَّهُمْ آمَنُوا بِمَا أُنزِلَ إِلَيْكَ وَمَا أُنزِلَ مِن قَبْلِكَ يُرِيدُونَ أَن يَتَحَاكَمُوا إِلَى الطَّاغُوتِ وَقَدْ أُمِرُوا أَن يَكْفُرُوا بِهِ وَيُرِيدُ الشَّيْطَانُ أَن يُضِلَّهُمْ ضَلَالًا بَعِيدًا
«Хіба ти не бачив тих, які кажуть, що вони увірували у ниспослане тобі та у ниспослане до тебе, але хочуть звертатися на суд до тагуту, хоча їм наказано не вірити у нього? Сатана бажає ввести їх у глибоку оману». (04:60)
Ми у Хізб-ут-Тахрір застерігаємо і тих і інших від зла того, що роблять, незалежно від того, називають вони себе світськими або ісламськими. Бо Шам – оплот держави мусульман, його устав і пакт – правління згідно до Ісламу. Решта іншого – піна, яка вивітрюється і не залишається на землі. Решта іншого, окрім ісламського правління, рано чи пізно призведе до ганьби у найближчому житті (Дунья) та покаранню у наступному (Ахірат). Більше за усіх ми застерігаємо тих, хто вірить в Аллаха та Судний День, хто позиціонує себе Ісламом, від наслідків прийняття джахілійського (невірного) правління замість ісламського правління. Воістину, це вкрай небезпечний кінець, який навіть не хочеться згадувати. Досить того,що Всевишній Аллах каже:
أَفَحُكْمَ الْجَاهِلِيَّةِ يَبْغُونَ ۚ وَمَنْ أَحْسَنُ مِنَ اللَّهِ حُكْمًا لِّقَوْمٍ يُوقِنُونَ
«Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути кращими за рішення Аллаха для людей переконаних?» (05:50)
Також ми застерігаємо усіх мусульман Сирії та кажемо їм:
Захід є безбожником у своїй культурі та системах життя, а також тим, хто пригнічує у своїх діях. Америку – лідера усього західного табору – не цікавлять взагалі ваші проблеми та злидні. Навпаки, вона із задоволенням дивиться на те, як злочинець Башар вбиває ваших синів, вважаючи, що він позбавляє її від щирих синів ваших, щоб утвердити для неї нове правління. Саме Америка є коренем усіх бід, і не варто чекати від неї порятунку. Навпаки, порятунок та зцілення лише від Всевишнього Аллаха, що можливо лише шляхом щирого слідування його законам. Всевишній Аллах каже:
وَنُنَزِّلُ مِنَ الْقُرْآنِ مَا هُوَ شِفَاءٌ وَرَحْمَةٌ لِّلْمُؤْمِنِينَ ۙ وَلَا يَزِيدُ الظَّالِمِينَ إِلَّا خَسَارًا
«Ми ниспосилаємо у Корані те, що є зціленням та милістю для віруючих, а беззаконникам це не додає нічого, окрім втрати». (17:82).
І на завершення, ми повідомляємо усім мусульманам, зокрема жителям Шаму, що перемога врешті решт за богобоязненими. Хай будуть стійкими вони в істині, хай продовжать вони свої вигуки «Аллаху акбар», які б’ють по вухах диктаторів, допоки не прибуде перемога Аллаха всупереч небажанню невірних та тиранів. Всевишній Аллах каже:
إِنَّا لَنَنصُرُ رُسُلَنَا وَالَّذِينَ آمَنُوا فِي الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَيَوْمَ يَقُومُ الْأَشْهَادُ
«Воістину, Ми надамо допомогу Нашим посланцям та віруючим у мирському житті і того дня, коли предстануть свідки» (40:51).
Хізб-ут-Тахрір Сирія
6 Джамад-іль-Уля
28/03/2012
