Матерія споконвічна чи створена?

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Людина може легко усвідомити існування Творця. Шлях до віри — це розумове дослідження матерії, а матерія — це усе, що людина може осягнути із відчутних речей. Таким чином, людина, яка дійсно шукає істину, прийде до озаряючому уявленню про матерію і про те, що є за межами матерії.

Реальність матерії

Матерія складається із часток, які можна якимось чином фізично виміряти. Серед фізичних часток є стабільні, наприклад, протон, нейтрон і електрон. Деякі із них існують при певних об обставинах на протязі короткого проміжку часу, а потім зникають, як мезон. Є і такі, які існують в виді хвилі, як фотон. Часток, відкритих до справжньому часу в атомі і ядрі атома, більше тридцяти. Ці найдрібніші частки часто складаються із більш дрібних часток, наприклад, протон і нейтрон, кожна із них складається із трьох кварків, які, як відомо на дану мить, бувають шести різноманітних типів. Увесь матеріальний Всесвіт складається із цих крихітних часток.

Ми повинні розрізняти між самою матерією і між емоціями і враженнями, які є результатом впливу матерії. Наприклад, час — не матерія, а швидше, результат матерії. Місце — теж не матерія, а швидше, результат матерії. Емоції, такі як любов, ненависть, страх, жадність, великодушність, мужність, веселощі, надія, відчай і фантазії — усе це не матерія, а результат впливу матерії.

Очевидне

Є істина,визнана усіма людьми, і полягає вона в тому, що неминуче є дещо вічне, яке на має початку. До такому висновку доходить розум і наука.

Розум:

Жоден мислитель, якими ідеями він не перейнявся б, не може припустити, що колись не булло взагалі нічого — ані матеріального Всесвіту, ані матеріальності, ані Бога, нічого, — а потім із нічого і без Творця утворилась матерія і Всесвіт. Жоден мислитель не може сказати нічого подібного і навіть припустити. Причина такої переконаності полягає в тому, що якщо колись взагалі нічого не було, тоді хто створив Всесвіт, в якому перебуваємо ми сьогодні?!

Наука:

Є закон хімічної реакції, закон ядерної реакції і закон перетворення енергії.

Закон хімічної реакції стверджує, що енергія не створюється і не зникає.

Закон ядерної реакції стверджує, що матерія не створюється із нічого і не зникає безслідно, а переходить із одного стану в інший. Ейнштейн сформулював це наступним чином: енергія рівна масі, помноженої на квадрат швидкості світла.

Закон перетворення енергії стверджує, що коли енергія перетворюється із однієї форми в іншу, кількість виробленої енергії завжди буде рівною кількості споживаємої енергії.

Самоочевидно, що повинно бути щось споконвічне. Споконвічним є або сама матерія, або споконвічним є дещо нематеріальне. Давайте розглянемо матерію: чи може вона бути споконвічною?

Розумовий висновок

Кожна подія у Всесвіті, яка відбувається перед нами, примушує нас задатись питанням: чому це трапилось сьогодні, а не учора ? Відповідь буде простою: тому що до нас не було усіх необхідних умов. Для появи усіх умов вимагається деякий час. Ця відповідь має на увазі, що Всесвіт, в якому продовжує відбуватись різне, іще не отримав досить часу, тобто він не споконвічний. Якщо б він був споконвічний, то усе трапилось би іще задовго до нас.

Наукові істини

Тут хотілось би поміркувати про другий закон термодинаміки, який гласить: «В будь-якому устрої, об’єднаному між собою і ізольованому від зовнішнього середовища, де температура в одних частинах вища, аніж в інших, це тепло буде рухатись від вищої точки до найнижчої до тих пір, поки між усіма частина не наступить теплова рівновага, при цьому тепло не може повернутись у зворотному напрямку».

Фізики-мислителі застосували цей закон до усьому Всесвіту як до єдиному цілому, частини якого зв’язані одна з одною і який ізольований від того, що його оточує, тому що навколо нього нічого немає. І вони помітили, що у Всесвіті є області з високими температурами та інші, з низькими температурами. Також вони встановили, що тепло завжди передається від теплого до холодного. Сонце, наприклад, розподіляє свою енергію по Сонячній системі навколо себе. Є такі зірки, проміння яких розсіюються у Всесвіті. Фізики встановили, що неминуче наступить час, коли енергія нашого Сонця та усіх зірок у Всесвіті буде вичерпана і між усіма частина Всесвіту наступить теплова рівновага. Тоді температура в усьому Всесвіті упаде до мінімально можливого градусу, тобто до абсолютного нуля (–273,15° по Цельсію). Саме таку долю фізики передбачають для Всесвіту, хоча і не можуть визначити, коли це трапиться.

Ці вчені і мислителі задаються питанням: якщо Всесвіт неминуче рухається до цьому результату, тобто до теплової рівноваги, рівної абсолютному нулю, після чого рух повністю зупиниться, тоді чому до сих пір він не досяг цієї точки? Відповідь серед цих вчених і мислителів полягає в тому, що Всесвіт існує недостатню кількість часу для того, щоб досягти свого кінця, а це означає, що Всесвіт не споконвічний, інакше він досяг би неминучого кінця іще задовго до нас.

Ніхто не може стверджувати, що рух Всесвіту до рівноваги і стабільності відбувається повторно і безкінечну кількість разів. З нашим Всесвітом нічого не буде повторюватись, і він не безкінечний, оскільки кожен день і кожну мить Сонце і зірки втрачають енергію і не поповнюють те, що втратили.

Смертельний удар

Коли вчені застосували цей закон до усьому матеріальному і дійшли висновку про теплову смерть Всесвіту, про те, що Всесвіт не споконвічний і що матерія не вічна, атеїсти і матеріалісти відчули руйнування і поразку своїх переконань. Вони досі не знають, як відповісти на цей закон. Якщо б вони були чесні з собою, то прийняли б те, що прийняли інші вчені і мислителі, і відмовились би від свого матеріалізму. Але, як ми бачимо, вони не збираються відмовлятись. Атеїстичні книги, в яких обговорюється цей закон і його неминучий результат, пишуть суперечливі ствердження. Деякі говорять: Всесвіт не вважається єдиним устроєм, ізольованим від усього іншого, і тому цей закон на нього не поширюється. Коли вони не змогли відкинути науковий закон, вони спробували ухилитись, говорячи, що Всесвіт не є ізольованим устроєм, а це означає, що є той, хто втручається у справи Всесвіту ззовні, тобто Творець. Але вони не вірять в Творця. І як вони могли сказати, що Всесвіт не ізольований?! Деякі із них визнали закон і те, що Всесвіт представляє собою єдиний устрій, де окремі його частини зв’язані одна з одною, ізольований від інших. Але вони стверджують, що частини Всесвіту, які втрачають тепло, поповнюють його звідкись іще. Подібне ствердження суперечить закону, який гласить, що тепло не поширюється у протилежному напрямку, якщо тільки хтось не втрутиться в устрій ззовні. Проте такої сили, згідно їх переконанням, не існує. Деякі із них визнають закон і його застосовування до Всесвіту, але вводять в оману в деяких описах і перескакують через факти.

Хвала Аллаху, який уберіг нас від омани і наставив на істинний шлях.

 

Ахмад ат-Тараблусі
25.10.1987