В словнику: слово [كُفْر] «куфр» означає «покривати, приховувати». З цієї причини в арабській мові селянин, ніч і могила називаються «кяфір/приховуючий».
Наш Господь сказав:
كَمَثَلِ غَيۡثٍ أَعۡجَبَ ٱلۡكُفَّارَ نَبَاتُهُۥ
«Вона подібна дощу, рослини після якого захоплюють землеробів» (57:20).
Це також є причиною того, що деякі акти поклоніння називаються спокутуванням (кафара), тому що вони покривають/приховують певні гріхи.
В ісламській термінології: слово [كُفْر] «куфр» використовується в трьох значеннях.
Перше: це значення, яке використовується як протилежність слову «віра» [الإيمان]. Слова «іман» (віра) і «куфр» (невір’я) протилежні один одному. Ці два поняття ніколи не можуть співіснувати. При наявності одного із них другий зникає. Існує правило, прийняте розумом, що дві протилежності не можуть співіснувати. Дане значення слова «куфр» використовується в Шаріаті для позначення «заперечення усього того, що категорично по своєму походженню і по своїй вказівці (катъият ус-субут і катъият уд-діляля)».
Слово «куфр» в наступному аяті вказує саме на це значення:
فَمِنۡهُم مَّنۡ ءَامَنَ وَمِنۡهُم مَّن كَفَرَۚ
«Одні із них увірували, а інші не увірували» (2:253).
Друге: використовується в значенні слова невдячність, яке є протилежністю слову вдячності [شَكَرَ].
فَمَن يَعۡمَلۡ مِنَ ٱلصَّٰلِحَٰتِ وَهُوَ مُؤۡمِنٞ فَلَا كُفۡرَانَ لِسَعۡيِهِۦ
«Прагнення того, хто робив праведні діяння, будучи віруючим, не будуть відкинуті /не залишаться невіддяченими» (21:94).
Слово «невдячність» використовується тут як протилежність вдячності, подяки і благодаріння.
В хадісі Посланця Аллаха ﷺ, переданому від Джабіра (р.а.), це слово згадується наступним чином:
عَنْ جَابِرِ بْنِ عَبْدِ اللَّهِ، قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللَّهِ: مَنْ أُعْطِيَ عَطَاءً فَوَجَدَ فَلْيَجْزِ بِهِ، فَإِنْ لَمْ يَجِدْ فَلْيُثْنِ بِهِ، فَمَنْ أَثْنَى بِهِ فَقَدْ شَكَرَهُ، وَمَنْ كَتَمَهُ فَقَدْ كَفَرَهُ
«Кому дали подарунок, і він знайшов, чим винагородити за це, то нехай винагородить цим. А якщо він нічого не знайшов, то нехай подякує йому (сказавши «Джазака-ллаху хайран!»). Адже, воістину, той, хто виразив вдячність, вже винагородив, а хто приховав — той невдячний» (Абу Давуд).
Третє: слово [كُفْر] використовується з наміром гіперболи, щоб виразити масштаби гріха. Як в наступному прикладі:
سِبَابُ الْمُسْلِمِ فُسُوقٌ، وَقِتَالُهُ كُفْرٌ
«Ображання мусульманина — нечестя, а битва з ним — куфр (гріх величезних масштабів)» (Бухарі і Муслім).
Матеріал із книги «Такфір», випущеної видавництвом журналу «Köklü Değişim»
Автор: Куртулуш Севінч
