Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? Надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Частина 8
Рішенням основної проблеми буде надання всеохоплюючої ідеї, не вдаючись у подробиці, про те, що було до нашого життя, і про те, що буде після. Ця ідея формує фундамент, на якому людина будує усі свої думки та поняття про життя і згідно якому вона формує образ поведінки.
Із знайденого нами рішення виходить думка про те, що Аллах відправляв людству масу посланців, місія яких полягала у повідомленні, донесенні до людства велінь Господа, згідно яким люди повинні влаштовувати своє життя. Це, як результат, веде за собою набуття щастя, вираженого у досягненні людиною вдоволення Аллаха. Мухаммад ібн Абдуллах ﷺ був останнім із посланців, і його послання стало завершальним, але у той же час і скасовуючим усі попередні послання. Заключне послання Бога міститься у Корані та Сунні, а також у тому, на що вони вказують — Кияс (порівняння по аналогії) та Іджма ус-Сахаба (одностайність сподвижників). Усі ці чотири законодавчі джерела передані людству Посланцем Аллаха Мухаммадом ﷺ. Вони містять правильні поняття про оточуючий світ, починаючи від об’єктів та закінчуючи оцінкою людської поведінки з точки зору норм Шаріату, які, врешті решт, закликані зробити людину щасливою. Погодившись та прийнявши усі ісламські поняття та норми, людина досягає максимального вдоволення у своєму житті. Доти, доки людина є носієм правильних понять та організовує свої справи згідно законам Шаріату, вона залишається вдоволеною та щасливою у цьому житті так само, як і набуває успіху у Наступному, оскільки вона віддаляється від покарань у Пеклі та наближається до насолод Раю. Чим міцніше у ній вкоренились ісламські поняття і чим сильніше вона себе пов’язує з законами Шаріату, тим більше вона відчуває вдоволення від життя та щастя, навіть незважаючи на існуючі у її житті лиха, бідність, голод, нужду та біль. Усе це обертається благом для людини, і вона приймає усе як є зі смиренням, оскільки розуміє, що це земне життя — випробування. Всевишній Аллах говорить:
لَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ فِي كَبَدٍ
«Ми створили людину з тяготами» (90:4).
На підтвердження цьому Він додає:
وَنَبْلُوكُم بِالشَّرِّ وَالْخَيْرِ فِتْنَةً وَإِلَيْنَا تُرْجَعُونَ
«Ми ви пробуваємо вас добром та злом заради спокуси, і до Нас ви будете повернуті» (21:35).
Також Всевишній Аллах говорить:
الَّذِي خَلَقَ الْمَوْتَ وَالْحَيَاةَ لِيَبْلُوَكُمْ أَيُّكُمْ أَحْسَنُ عَمَلًا وَهُوَ الْعَزِيزُ الْغَفُورُ
«Який створив смерть та життя, щоб випробувати вас та побачити , чиї діяння виявляться краще. Він — Могутній, Прощаючий» (67:2).
Людина піддається випробуванням у міру сили своєї віри. Якщо вона слабка у своїй вірі, то і випробувань менше. Якщо у своїй вірі людина сильна, тоді і випробувань набагато більше, відповідно, більше і нагорода. Більше усіх випробуванням піддавались пророки, а потім — праведники та ті,хто послідував за ними.
Неправильно вважати, що людина була створена заради того, щоб їсти, насолоджуватись , будувати палаци та замки. Адже усе це, насправді ,— лише засоби до існування, а не сама мета життя. Аллах визначив для кожної людини свій життєвий уділ (різк), і як можна думати, що у набутті цього самого уділу приховується сенс існування людини на землі або її головна проблема у житті?! Насправді, основною турботою кожної людини у цьому житті є досягнення нею вдоволення Всевишнього Аллаха, тому що лише так можна набути успіх та щастя , а гнів та невдоволення Аллаха неминуче накликають на людину лихо та приводять лише до розчарування.
Всевишній Аллах говорить:
أَفَحَسِبْتُمْ أَنَّمَا خَلَقْنَاكُمْ عَبَثًا وَأَنَّكُمْ إِلَيْنَا لَا تُرْجَعُونَ
«Невже ви вважали, що Ми створили вас заради забави і що ви не будете повернуті до Нас?» (23:115).
Також Він говорить:
أَيَحْسَبُ الْإِنسَانُ أَن يُتْرَكَ سُدًى
«Невже людина вважає, що вона буде залишена без нагляду?» (75:36).
Людина не була створена заради забави, і вона повинна бути вдячна Аллаху за усі Його милості, які навіть неможливо порахувати. Так чому б людині не дізнатись, для чого вона була створена і куди послідує повернення, щоб розставити пріоритети у своєму житті?!
فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى
«Хто послідує Моєму вірному керівництву, не опиниться заблудшим та нещасним» (20:123).
Щоб послідувати правильному шляху:
قُلْ إِنَّ هُدَى اللّهِ هُوَ الْهُدَىَ وَأُمِرْنَا لِنُسْلِمَ لِرَبِّ الْعَالَمِينَ
«Скажи: «Шлях Аллаха є єдиним вірним шляхом, і нам велено покоритися Господу світів» (6:71).
Хто послідує шляху Аллаха, той не опиниться заблудшим та нещасним. Отож, зворотне розуміння аяту є таким: хто не послідує шляху Аллаха, той опиниться заблудшим та нещасним. Інакше кажучи, причина омани та страждань людей полягає у слідуванні пристрастям та бажанням.
Ми вже говорили, що правильне та розумне рішення основної проблеми людини міститься у посланні Мухаммада ﷺ. У наступних темах ми розглянемо, як послання Мухаммада ﷺ, відповівши на головну проблему людини, надає рішення усіх другорядних проблем.
Також ми говорили , що існування у цьому житті людини та усього, що її оточує, тісно пов’язано з тим, що передувало цьому життю, і з тим, що послідує після нього.
Проблеми виникають у людини, коли вона веде життєдіяльність у відриві від рішення своєї головної проблеми у житті , потім, природно, кожна скоєна людиною дія примушує її задавати питання, яке не залишає людину у спокої — «Навіщо?» і «Який сенс?». Це — корінь виникнення усіх другорядних проблем.
Людина, Всесвіт та життя тісно пов’язані між собою, а також з тим, що стоїть за ними з самого початку, що передувало усьому цьому. Цей зв’язок виражений у створеності усіх цих об’єктів. Також усе оточуюче пов’язано з тим, що послідує після цього життя, оскільки людина буде воскрешена після смерті. Окрім цього , існують інші прив’язки, які виражені у наказах та заборонах Всевишнього Аллаха. Вони визначають лінію поведінки людини у житті або образ життя та пов’язують кожну її дію з Днем воскресіння.
Таким чином, людина існує у цьому житті, щоб виконувати веління Всевишнього Аллаха. Якщо вона не буде робити цього, це означає, що:
— вона веде життєдіяльність у відриві від рішення своєї головної проблеми у житті;
— у неї виникають другорядні проблеми;
— за здійсненням кожної дії її продовжує хвилювати питання: «Навіщо?» та «У чому сенс?».
Далі ми детально розглянемо усі ці проблеми та покажемо, яким чином Іслам знайшов їм рішення.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
7 Джумадааль-уля 1438г.х.
04.02.2017р.
