Рішення основної проблеми людини 11 ч.

Світогляд
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

 Звідки з’явилась людина?

وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ

«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).

Що на нього очікує?

ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ

«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).

Для чого вона була створена?

وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ

«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).

Який результат усього цього?

فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً

«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).

Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.

Основна та другорядна проблеми людини

Частина 11

Друге: Страждання людини та прагнення набути щастя

У цьому земному житті людина прагне набути щастя, досягти якого можливо лише повіривши в Іслам та його ідеї, а також втілюючи його закони у житті та керуючись встановленими ним критеріями.

Чи полягає щасті у багатстві? Чи стає людина щасливою, набуваючи автомобілі та дома, користуючись усілякими послугами , маючи їжу, напої, одяг та комфорт? Або щастя приховується за положенням, статусом у суспільстві, за посадами, у вдосконаленні свого тіла та встановленні світових рекордів? Чи може щастя полягає у вдоволенні органічних потреб, інстинктів та решти усіх бажань? Хіба щастя полягає у досягненні свободи особистості, власності, погляду, думки та переконань?

Західний світ вважає, що щастя можна знайти саме у цих положеннях (або у їх частині), тому люди на Заході прагнуть до багатства усілякими шляхами, щоб збільшити його. Вони прагнуть набути усе, про що мріють . Проте, що відбувається після того, як досягається бажане? Чи стають вони щасливими?

Відповідь одна — ні! Примітно і те, що такою є відповідь — з їх же вуст.

Вони вважали, що щастя — у вдоволенні сексуальних бажань людини, потім послідували усілякі збочення у цьому напрямку. І чому ми стали свідками? До чого це привело?

Ці люди стали аморальними. Їх перестало цікавити нормальне природне фізичне вдоволення. Вони скерувались до чогось ненормального, що виходить за межі сприйняття вдоволенню, причиною чого послугувало так і не реалізоване ними бажання.

Також Захід вважав, що щастя — у славі та популярності. Звідси люди стали прагнути до цього усілякими способами, не нехтуючи навіть розпустою. Співи, танці, музика, розпуста, навіть спорт та багато інших способів почали вести до цього. Через нерозуміння істинного сенсу життя вони поставили перед собою мету встановити рекорд, але при цьому знов втратили почуття вдоволеності. Вони не думали про те, що земні насолоди можуть бути лише тимчасовими, мінливими, що неможливо їх відчувати вічно, оскільки, отримуючи їх постійно, людина втрачає до них інтерес. Візьмемо, наприклад, будь-яку річ, яку любить людина із їжі, напоїв, будь-який вид насолоди. Нехай вона насолодиться ним більше звичайного. Наприклад, м’ясом. Якщо їсти настільки улюблене людиною м’ясо по декілька разів на день на протязі усього тижні, безперечно, воно їй набридне, і вона втратить до нього бажання, більше того — ця ситуація створить проблеми, іншими словами , бажання поїсти м’ясо зменшиться, а може, і зовсім зникне.

Тепер звернемо увагу на критерії цінностей. Західні люди встановлюють цінності, виходячи із того, яке вдоволення людина набуває від даної речі або дії. Вони не розглядають речі до миті вдоволення, а розглядають те, які вони стануть представляти собою цінності після вдоволення. Вони не дивляться на те, яку собою цінність представляє хліб для голодного, а дивляться на цінність хліба із погляду ситого, хто з’їв дві, три та більше одиниць хліба. Іншими словами, їх погляд на цінність речі відбувається у ту мить, коли бажання або потреба людини у ній має найменшу значущість . Прагнення отримати більше вдоволення заради самого вдоволення веде до втрати сенсу отримувати вдоволення. У такій ситуації людину покидає почуття насолоди від гонитви за вдоволенням і у неї пропадає усіляке бажання до цього. Через те, що сказане має пряме відношення до природи людини та її інстинктів , ми спостерігаємо , як при наявності зовнішніх або внутрішніх збудників у людини виникає бажання до вдоволення. Таким чином, кожного разу, займаючись самоспонуканням, щоб вдовольнити свою природу, людина вдається до всіляких способів та видів вдоволення.

Хіба після ознайомлення з такими поглядами можна буде вважати насолоду життям метою свого життя?

Розглядаючи капіталістичну ідеологію, які ідеали вона ставить перед своїми послідовниками, як вона доводить людей до відчаю у мить, коли вони дізнаються, що усе, до чого вони могли (згідно баченню капіталізму) прагнути на протязі усього свого життя, людина розуміє, що насправді це не було її заповітною мрією — приходить жалкування, але, на жаль, нічого змінити неможливо …

Ось до якого результату, врешті решт, приходить людина, коли відбувається протиріччя між тим, до чого вона насправді прагне у житті, її очікуваннями та тим, що вона по факту набула. Чи здатна насправді людина визначати те, у чому повинні бути виражені її прагнення?

Звичайно ж , ні!

Чому?

Тому що бажаний результат тісно та нерозривно пов’язаний з тим, заради чого була створена людина. Це і є рішення головної проблеми людини у житті, яка полягає у трьох питаннях. На них необхідно дати розумну відповідь: звідки з’явилась людина? Для чого вона була створена? Що її чекає у майбутньому?

Те, заради чого була створена людина, і те, чого вона так бажає, усвідомлює вона того чи ні, — прожити життя згідно порядку, встановленому на землі Всевишнім Аллахом, про який Він повідомив Своєму Посланцю (с.а.с.).

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір

Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
10 Джумада аль-уля 1438 р.х.
07.02.2017 р.