Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Частина 12
Те, заради чого була створена людина, і те, чого вона так бажає у житті, усвідомлює вона того чи ні, — прожити своє життя згідно порядку, встановленому на землі Всевишнім Аллахом, про що Він повідомив у Своєму посланні Посланцю Мухаммаду ﷺ.
Всевишній Аллах говорить:
فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى ، وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكًا
«Усякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не опиниться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123,124),
قُلْنَا اهْبِطُواْ مِنْهَا جَمِيعاً فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَن تَبِعَ هُدَايَ فَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ ، وَالَّذِينَ كَفَرواْ وَكَذَّبُواْ بِآيَاتِنَا أُولَـئِكَ أَصْحَابُ النَّارِ هُمْ فِيهَا خَالِدُونَ
«Ми сказали: «Низвергніться звідси усі!». Якщо до вас явиться керівництво від Мене, то ті, які послідують за Моїм керівництвом, не пізнають страху і не будуть опечалені. А ті, які не увірують та будуть вважати брехнею наші знамення, будуть мешканцями Вогню . Вони будуть там вічно» (2:38,39).
Людина була створена заради того, щоб прожити своє життя у межах порядку, встановленого Всевишнім Аллахом. Хто буде слідувати шляху Аллаха, той не опиниться заблудшим та нещасним. А хто відвернеться від Його шляху, на того чекає тяжке, тісне життя через обрання ним іншого порядку, окрім Ісламу.
Щастя полягає у набутті тимчасових мирських насолод, а страждання людини, відповідно, — не у їх втраті . Скільки серед тих, хто вважав,що щастя полягає у набутті мирських благ, покінчили життя самогубством? Скільки серед тих, хто досяг величезних успіхів у своєму житті «щасливих людей» тих, хто не зміг ними насолодитись? Згадаємо із історії декілька прикладів людей із числа тих, хто, будучи у неволі, там, у темниці,досяг того, чого не можуть набути на волі вільні люди:
1 — Ахмад ібн Ханбаль, перебуваючи у в’язниці, став одним із видатних імамів.
2 — Шамсуддін ас-Сарахсі був ув’язнений у глибокій темниці, звідки він залишив для мусульман у спадок своє багатство — книгу у двадцяти томах «Аль-Мабсут».
3 — Ібн аль-Асір, перебуваючи в ув’язненні, написав книгу «Джамі аль-Усуль».
4 — Сайід Кутб у в’язниці написав книгу «У затишку Корану».
5 — Ата Халіль Абу ар-Рашта, перебуваючи за ґратами, написав книгу «Полегшення у досягненні усуля» та «Полегшення в основах тафсіру».
6 — Абу Іяс Махмуд Увайда у в’язниці режиму став автором книги «Закони намазу».
Всевишній Аллах сказав:
مَا عِندَكُمْ يَنفَدُ وَمَا عِندَ اللّهِ بَاقٍ وَلَنَجْزِيَنَّ الَّذِينَ صَبَرُواْ أَجْرَهُم بِأَحْسَنِ مَا كَانُواْ يَعْمَلُونَ ، مَنْ عَمِلَ صَالِحًا مِّن ذَكَرٍ أَوْ أُنثَى وَهُوَ مُؤْمِنٌ فَلَنُحْيِيَنَّهُ حَيَاةً طَيِّبَةً وَلَنَجْزِيَنَّهُمْ أَجْرَهُم بِأَحْسَنِ مَا كَانُواْ يَعْمَلُونَ
«Те, що є у вас, вичерпається, а те, що є у Аллаха, залишиться назавжди. А тим, які проявляли терпіння, Ми неодмінно воздамо нагородою за краще із того, що вони робили. Віруючих чоловіків та жінок, які вчиняли праведно, Ми неодмінно обдаруємо чудовим життям та винагородимо за краще із того, що вони робили» (16:96,97).
У цих аятах Аллах вказав на три речі. Перша: те, що у вас є, вичерпається, тому мирське не може бути метою життя, а те, що у Аллаха, залишиться назавжди — ось що повинно та заслуговує стати метою. Друге: нагорода за терпіння, а терпіння — це стримання своїх пристрастей та бажань перед забороненим, тому терплячі будуть винагородженні за краще із того, що вони робили. Третє: чудове життя очікує тих, хто увірував та робив праведні діяння, будь то чоловік чи жінка.
Людина схильна до задоволень, незважаючи на те, що задоволення — це шлях у Вогонь. Повідомляється від Анаса ібн Маліка (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
حُفَّتِ الْجَنَّةُ بِالْمَكَارِهِ وَحُفَّتِ النَّارُ بِالشَّهَوَاتِ
«Рай приховується за труднощами, а Пекло — за насолодами» (Муслім).
Прикрашена для людей любов до насолод, які приносять жінки, сини та багато іншого із того, що згадується аятах Корану. Проте найкращі задоволення для людей знаходяться у райських садах, де течуть ріки, і вони будуть там вічно, а також очищені дружини і, що найцінніше, — вдоволення від Аллаха. Всевишній говорить:
زُيِّنَ لِلنَّاسِ حُبُّ الشَّهَوَاتِ مِنَ النِّسَاء وَالْبَنِينَ وَالْقَنَاطِيرِ الْمُقَنطَرَةِ مِنَ الذَّهَبِ وَالْفِضَّةِ وَالْخَيْلِ الْمُسَوَّمَةِ وَالأَنْعَامِ وَالْحَرْثِ ذَلِكَ مَتَاعُ الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَاللّهُ عِندَهُ حُسْنُ الْمَآبِ ، قُلْ أَؤُنَبِّئُكُم بِخَيْرٍ مِّن ذَلِكُمْ لِلَّذِينَ اتَّقَوْا عِندَ رَبِّهِمْ جَنَّاتٌ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا وَأَزْوَاجٌ مُّطَهَّرَةٌ وَرِضْوَانٌ مِّنَ اللّهِ وَاللّهُ بَصِيرٌ بِالْعِبَادِ
«Прикрашена для людей любов до задоволень, які приносять жінки, сини, накопичені кантари золота та срібла , чудові коні, худоба та ниви. Таким є мінливе задоволення мирського життя, проте у Аллаха є краще місце повернення. Скажи: «Чи розповісти вам про те, що краще цього? Для тих, хто богобоязливий, у Господа є райські сади, в яких течуть ріки, і в яких вони будуть вічно, а також очищені дружини та вдоволення від Аллаха». Аллах бачить рабів» (3:14,15).
Хіба будь-яка людина за своїм єством не прагне до досягнення постійного, вічного спокою?
الَّذِينَ آمَنُواْ وَتَطْمَئِنُّ قُلُوبُهُم بِذِكْرِ اللّهِ أَلاَ بِذِكْرِ اللّهِ تَطْمَئِنُّ الْقُلُوبُ
«Вони увірували, і їх серця втішаються поминанням Аллаха. Хіба не поминанням Аллаха втішаються серця?» (13:28).
Хіба людина не бажає знайти душевного спокою, умиротворення, спокою для свого серця?
فَمَن يُرِدِ اللهُ أَن يَهْدِيَهُ يَشْرَحْ صَدْرَهُ لِلإِسْلاَمِ وَمَن يُرِدْ أَن يُضِلَّهُ يَجْعَلْ صَدْرَهُ ضَيِّقًا حَرَجًا كَأَنَّمَا يَصَّعَّدُ فِي السَّمَاء
«Кого Аллах бажає наставити на прямий шлях, тому Він розкриває груди для Ісламу, а кого Він бажає ввести в оману, тому Він здавлює та стискає груди, нібито той забирається на небо» (6:125).
Хіба люди не бачать, як багатства та діти стають причиною страждань? Зверніть увагу на те, що Аллах говорить про лицемірів:
فَلاَ تُعْجِبْكَ أَمْوَالُهُمْ وَلاَ أَوْلاَدُهُمْ إِنَّمَا يُرِيدُ اللّهُ لِيُعَذِّبَهُم بِهَا فِي الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَتَزْهَقَ أَنفُسُهُمْ وَهُمْ كَافِرُونَ
«Нехай не захоплюють тебе їх майно та діти. Аллах бажає тільки покарати їх дітьми та майном у мирському житті, щоб вони розстались зі своїми душами невіруючими» (9:55).
Повідомляється, що Мукатіль сказав відносно причини ниспослання сури «Та Ха»: «Абу Джахль та ан-Надр ібн аль-Харіс, помітивши тривале та сумлінне поклоніння Пророка ﷺ, сказали йому: «Ти став нещасним, залишивши нашу релігію». Тоді у відповідь був ниспосланий аят:
طه ، مَا أَنزَلْنَا عَلَيْكَ الْقُرْآنَ لِتَشْقَى
«Та. Ха. Ми ниспослали тобі Коран не для того, щоб ти став нещасним» (20:1,2)».
Неможливо позбутися нещасного життя та стати щасливим, не відповівши правильно та задовільно на головне питання у житті людини: для чого вона була створена?
Незважаючи на те, що у цьому земному житті людина набуває щастя, відчуваючи, що Всевишній Аллах задоволений нею, усе ж таки істинне та справжнє щастя вона відчує у Наступному житті, тому що там — вічність:
يَوْمَ يَأْتِ لاَ تَكَلَّمُ نَفْسٌ إِلاَّ بِإِذْنِهِ فَمِنْهُمْ شَقِيٌّ وَسَعِيدٌ ، فَأَمَّا الَّذِينَ شَقُواْ فَفِي النَّارِ لَهُمْ فِيهَا زَفِيرٌ وَشَهِيقٌ ، خَالِدِينَ فِيهَا مَا دَامَتِ السَّمَاوَاتُ وَالأَرْضُ إِلاَّ مَا شَاء رَبُّكَ إِنَّ رَبَّكَ فَعَّالٌ لِّمَا يُرِيدُ ، وَأَمَّا الَّذِينَ سُعِدُواْ فَفِي الْجَنَّةِ خَالِدِينَ فِيهَا مَا دَامَتِ السَّمَاوَاتُ وَالأَرْضُ إِلاَّ مَا شَاء رَبُّكَ عَطَاء غَيْرَ مَجْذُوذٍ
«Коли цей день прийде, жодна людина не заговорить без Його дозволу. І серед них будуть нещасні та щасливі. Нещасні будуть у Вогні, де вони будуть вдихати та видихати . Вони будуть там вічно, доки існують небеса та земля, якщо тільки твій Господь не побажає іншого. Воістину, твій Господь вершить те, що побажає. Щасливі ж будуть у Раю. Вони будуть там вічно, доки існують небеса та земля, якщо тільки твій Господь не побажає іншого. Це буде невичерпний дар» (11:105–108).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
11 Джумада аль-уля 1438 р.х.
08.02.2017 р.
