Рішення основної проблеми людини 18 ч.

Світогляд
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Звідки з’явилась людина?

وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ

«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).

Що на нього очікує?

ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ

«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).

Для чого вона була створена?

وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ

«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).

Який результат усього цього?

فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً

«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).

Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.

Основна та другорядна проблеми людини

Частина 18

Шосте: смерть

Смерть є проблемою для людини. Незважаючи на різноманітність переконань та понять про життя, кожна людина усвідомлює неминучість смерті.

Багато хто з людей помилково вважають, що смерть — це кінець життя,переривання надій, межа існування та насолод.

Насправді смерть — це, згідно правильному рішенню основної проблеми , початок істинного життя. Всевишній Аллах говорить:

أَفَحَسِبْتُمْ أَنَّمَا خَلَقْنَاكُمْ عَبَثًا وَأَنَّكُمْ إِلَيْنَا لَا تُرْجَعُونَ

«Невже ви вважали, що ми створили вас заради забави і що ви не будете повернені до Нас?» (23:115).

Людина була створена не заради забави, а з певною метою: вона повернеться до Аллаха після смерті і буде запитана за усі свої справи, заради чого вона і була створена.

Мета її створення — поклоніння . Всевишній Аллах говорить:

يَا أَيُّهَا النَّاسُ اعْبُدُواْ رَبَّكُمُ الَّذِي خَلَقَكُمْ وَالَّذِينَ مِن قَبْلِكُمْ لَعَلَّكُمْ تَتَّقُونَ

«О люди! Поклоняйтесь вашому Господу, Який створив вас і тих, хто був до вас, — може бути, ви устрашитесь» (2:21).

У цьому аяті містяться відповіді на основні питання у житті людини: кому належить наш початок? І відповіддю буде: «Господу, Який створив вас». Для чого ми були створені? Відповіддю на це питання буде: «Поклоняйтесь вашому Господу». Вид поклоніння Аллах описав нам у Своєму посланні через Пророка Мухаммада (с.а.с.) — у Корані, який є чудом та доказом його місії:

وَإِن كُنتُمْ فِي رَيْبٍ مِّمَّا نَزَّلْنَا عَلَى عَبْدِنَا فَأْتُواْ بِسُورَةٍ مِّن مِّثْلِهِ وَادْعُواْ شُهَدَاءكُم مِّن دُونِ اللّهِ إِنْ كُنْتُمْ صَادِقِينَ، فَإِن لَّمْ تَفْعَلُواْ وَلَن تَفْعَلُواْ فَاتَّقُواْ النَّارَ الَّتِي وَقُودُهَا النَّاسُ وَالْحِجَارَةُ أُعِدَّتْ لِلْكَافِرِينَ

«Якщо ж ви сумніваєтесь у тому, щ Ми ниспослали Нашому рабу, то складіть одну подібну суру та покличте своїх свідків, окрім Аллаха, якщо ви говорите правду. Якщо ж ви цього не зробите — а ви адже ніколи цього не зробите , — то побоїться Вогню,розпалкою якого є люди та каміння. Він уготований невіруючим» (2:23).

Якщо люди безсильні скласти подібну суру , тоді вони повинні прийняти та увірувати, що Коран був ниспосланий Аллахом і що це — чудо того, хто його приніс, тобто чудо Пророка Мухаммада (с.а.с.). У наступних аятах Аллах говорить:

كَيْفَ تَكْفُرُونَ بِاللَّهِ وَكُنتُمْ أَمْوَاتاً فَأَحْيَاكُمْ ثُمَّ يُمِيتُكُمْ ثُمَّ يُحْيِيكُمْ ثُمَّ إِلَيْهِ تُرْجَعُونَ

«Як ви можете не вірувати в Аллаха, тоді як ви були мертві, і Він оживив вас? Потім Він умертвить вас, потім оживить, а потім ви будете повернені до Нього» (2:28).

Аллах створив нас, а потім умертвить , потім знов оживить, і ми повернемось до Нього. Тоді Він спитає нас про те, заради чого ми були створені, і про те, що Він ниспослав нам через Свого Посланця (с.а.с.).

У наступних же аятах Аллах говорить:

وَإِذْ قَالَ رَبُّكَ لِلْمَلاَئِكَةِ إِنِّي جَاعِلٌ فِي الأَرْضِ خَلِيفَةً

«Ось твій Господь сказав янголам: «Я встановлю на землі намісника» (2:30).

Цей аят роз’яснює суть знаходження людини на землі. Вона — намісниця, і усе у цьому світі створено для неї, щоб вона витягала користь та жила згідно встановленому Аллахом порядку.

У Раю, де був створений Адам та його дружина, на людину були покладені перші доручення Господа у виді наказів та заборон:

وَقُلْنَا يَا آدَمُ اسْكُنْ أَنتَ وَزَوْجُكَ الْجَنَّةَ وَكُلاَ مِنْهَا رَغَداً حَيْثُ شِئْتُمَا وَلاَ تَقْرَبَا هَـذِهِ الشَّجَرَةَ فَتَكُونَا مِنَ الْظَّالِمِينَ

«Ми сказали: «О Адам! Поселись у Раю разом зі своєю дружиною. Їжте там вволю, де побажаєте, але не наближайтесь до цього дерева у, а не то виявитесь одними із беззаконників» (2:35).

Веління полягло у тому, щоб вони поселились у Раю, їли та пили вволю, де побажають. Заборона ж полягала у тому, щоб вони не їли плодів одного дерева. Це і є перші доручення Аллаха для людини . Хто стане ослухуватись наказів та заборон Аллаха, той буде одним із беззаконників. Такий зміст несуть аяти другої сури Корану, найбільшої сури. В них містяться розумні відповіді на основні проблеми людини.

Отож, смерть не є межею життя, а є лише переходом із тимчасового життя до Вічного. Проте людина по своїй природі схильна любити життя та відчувати огиду до смерті . Причиною цього є наявність інстинкту виживання, який різноманітними проявами штовхає людину оберігати своє життя, добиватись високих посад та отримувати максимальну насолоду у цьому світі . Цей інстинкт та його прояви займають свою роль у життя людини, у тому, що вона — намісниця на землі, заселяє її. Проте землю заселяє людський рід , що означає неминучу смерть попередніх поколінь та кінець їх. Усі вони переходять із цього тимчасового світу у Вічне життя.

В основі, смерть — це сильніший стимулюючий людину чинник робити максимально можливу кількість благих діянь перш, ніж завершиться строк її життя. Отож, , смерть не заважає людині жити і не є причиною виникнення проблем. Повідомляється від Шаддада ібн Ауса, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

الكَيِّسُ مَنْ دَانَ نَفْسَهُ وَعَمِلَ لِمَا بَعْدَ الْمَوْتِ، وَالْعَاجِزُ مَنْ أَتْبَعَ نَفْسَهُ هَوَاهَا وَتَمَنَّى عَلَى اللهِ

«Розумний той, хто вимагає у своєї душі звіту та робить праведні справи заради того, що буде після смерті, і слабий той, хто дозволяє своїй душі слідувати її пристрастям , сподіваючись на Аллаха» (ат-Тірмізі).

Розумний усвідомлює, що в усьому він зобов’язаний Аллаху, Який створив його, наділив прожитком, вказав на правильний шлях у житті, дарував подружжя , дітей та онуків . Він усвідомлює своє безсилля в отриманні якої-небудь користі , окрім як з дозволу Аллаха. Хіба людина не повинна поклонятись Тому, Хто дарував їй усе це?! Хіба не повинна віддавати хвалу Йому та дякувати?!

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
17 Джумада аль-уля 1438 р.х.
14.02.2017 р.