Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? Надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Частина 22
Восьме: страх за када та кадар
Люди завжди переживали за майбутнє . Як ми говорили у темі «Віра у сокровенне», це — вроджена якість людини, яка витікає із інстинкту самозбереження. Людина боїться появи у майбутньому усілякої загрози для її життя, яка утисне її і, можливо, позбавить деяких здатностей та можливостей, дарованих їй Аллахом. Ці побоювання людини охоплюють не тільки її саму, а поширюються і на її рід. Вона боїться з своїх дітей і вважає, що плануючи, попереджаючи події та вживаючи заходів, вона збереже своє життя та існування свого роду. Багато хто з людей починає відкладати гроші на деякі потреби, а якщо спитати їх про це, то відповіддю буде: «На чорний день», «Невідомо що може у майбутньому трапитись», «Які тяжкі часи прийдуть, лиха, адже не знаєш, чого можна чекати від життя».
Ця тривожна думка не залишає людину у спокій. Її уражає страх перед лихами та труднощами. Багато хто із таких людей при кожній виникаючій ситуації починають переказувати відповідні приказки та прислів’я.
Очевидно, що люди з подібним родом мислення не вирішили свою основну проблему у житті або, вирішивши її, не просунулись далі, не вжили необхідних заходів, щоб вирішити решту усіх інших проблем, які витікають із основної.
Ісламська акида надає рішення основної проблеми людини так, що той, хто прийняв цю релігію , заспокоюється відносно свого майбутнього так само, як і відносно теперішнього. У першу чергу ,ісламська акида вчить людину тому, що будь-яке лихо на землі або у житті людини відбувається лише з дозволу Аллаха:
مَا أَصَابَ مِن مُّصِيبَةٍ فِي الْأَرْضِ وَلَا فِي أَنفُسِكُمْ إِلَّا فِي كِتَابٍ مِّن قَبْلِ أَن نَّبْرَأَهَا إِنَّ ذَلِكَ عَلَى اللَّهِ يَسِيرٌ ، لِكَيْلَا تَأْسَوْا عَلَى مَا فَاتَكُمْ وَلَا تَفْرَحُوا بِمَا آتَاكُمْ وَاللَّهُ لَا يُحِبُّ كُلَّ مُخْتَالٍ فَخُورٍ
«Будь-яке нещастя, яке відбувається на землі і з вами самими, записано у Писанні іще до того, як Ми створили його. Воістину, це для Аллаха легко. Ми повідали про це для того, щоб ви не сумували про те, що ви упустили, і не раділи тому, що Він вам дарував. Аллах не любить усіляких пихатих хвальків» (57:22,23).
Кожне нещастя навколо людини відбувається за по предопределіннят та волею Аллаха, адже це легко для Нього. Згідно цьому, людина не повинна сумувати про те, що упустила, і надмірно радіти тому, що Аллах дарував їй.
Всевишній Аллах говорить:
مَا أَصَابَ مِن مُّصِيبَةٍ إِلَّا بِإِذْنِ اللَّهِ وَمَن يُؤْمِن بِاللَّهِ يَهْدِ قَلْبَهُ وَاللَّهُ بِكُلِّ شَيْءٍ عَلِيمٌ
«Будь-яке нещастя спіткає тільки з волі Аллаха. Серце того, хто увірував в Аллаха, Він наставляє на прямий шлях. Аллах знає про усіляку річ» (64:11).
Таким чином, усе, що трапляється з людиною або навколо неї, відбувається з волі та пердопредеління Аллаха. Мусульманин же повинен увірувати у це та підкоритись усьому, що від нього вимагається. Аллах приводить серця своїх рабів до вдоволення та спокою при наявності у них віри. Аяти Корану повідомляють нам про абсолютне знання Аллаха, Який створив усе навколо та сорозмірив.
Глибокий розгляд вчинків людини показує нам, що вона живе у двох сферах:
1 — Сфера, де людина домінує та робить усі дії по своєму вибору та волі. Вона сідає та встає; лягає та піднімається; їсть та п’є; вибирає вид одягу; виходить із дому та повертається; працює, щоб прокормитись. За усі дії у цій сфері вона буде запитана та понесе відповідне воздаяння.
2 — Сфера, яка домінує над людиною. У цій сфері дії, як від людини, так і по відношенню до неї, відбуваються незалежно від її бажання. Вона не може стати на заваді їм, домінувати над ними та їх наслідками. У такому положенні людина не буде відповідати за вчинки і не буде ніякої винагороди або покарання. Всевишній Аллах говорить:
وَنَبْلُوكُم بِالشَّرِّ وَالْخَيْرِ فِتْنَةً وَإِلَيْنَا تُرْجَعُونَ
«Ми випробовуємо вас добром та злом заради спокуси, і до Нас ви будете повернені» (21:35),
وَلَنَبْلُوَنَّكُمْ بِشَيْءٍ مِّنَ الْخَوفْ وَالْجُوعِ وَنَقْصٍ مِّنَ الأَمَوَالِ وَالأنفُسِ وَالثَّمَرَاتِ وَبَشِّرِ الصَّابِرِينَ
«Ми неодмінно випробуємо вас незначним страхом, голодом, втратою майна, людей та плодів. Обрадуй же терплячих» (2:155).
Так Аллах по своїй мудрості випробовує рабів різноманітними лихами.
Аллах повідомив нам про те, що дії із другої сфери можуть траплятись з людиною через:
— Покарання за її гріхи. Кому Аллах бажає блага, того карає швидше. Всевишній Аллах говорить:
وَمَا أَصَابَكُم مِّن مُّصِيبَةٍ فَبِمَا كَسَبَتْ أَيْدِيكُمْ وَيَعْفُو عَن كَثِيرٍ
«Будь-яке лихо спіткає вас лише за те, що набули ваші руки, і Він прощає вам багато що» (42:30).
Також приводять Ібн Маджа та Ахмад від Савбана, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إنَّ الرَّجُلَ لَيُحْرَمُ الرِّزْقَ بِخَطِيئَةٍ يَعْمَلُهَا
«Воістину. Людина неодмінно буде позбавлятись частини свого прожитку за кожен гріх, який вона коїть».
І тому деякі нещастя спіткають людину як покарання за її гріхи, незважаючи на те, що Аллах прощає більшість гріхів.
— Іноді лиха спіткають людину, щоб стерти її погані справи, як про це сказав Посланець Аллаха ﷺ:
مَا يُصِيبُ المُسْلِمَ مِنْ هَمٍّ وَلَا حَزَنٍ وَلَا وَصَبٍ وَلَا نَصَبٍ وَلَا أذًى؛ حَتَّى الشَّوْكَةِ يُشَاكُهَا إِلَّا كَفَّرَ اللهُ بَهَا مِنْ خَطَايَاهُ
«Щоб не спіткало мусульманина, будь то втома, хвороба, тривога, печаль, неприємність , скорбота або навіть укол колючки, Аллах неодмінно пробачить йому за це що-небудь із його гріхів» (Муслім).
Також повідомляється від Абу Хурайри (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَثَلُ الْمُؤْمِنِ كَمَثَلِ الزَّرْعِ لَا تَزَالُ الرِّيحُ تُمِيلُهُ ، وَلَا يَزَالُ الْمُؤْمِنُ يُصِيبُهُ الْبَلَاءُ
«Віруючий подібний посіву, і як не перестає вітер схиляти посів, так само не перестає віруючий випробовуватись лихами» (Муслім).
Незважаючи на усі лиха та потрясіння, мусульманин завдяки своїй вірі буде продовжувати твердо стояти у життя та непохитно рухатись до своєї мети.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
21 Джумада аль-уля 1438 р.х.
18.02.2017 р.
