Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? Надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Частина 20
Сьоме: страх за прожиток (засоби до існування)
Одна із найбільших проблем у житті людини — це страх перед втратою прожитку. Людина боїться бідності та зменшення прожитку. Вона боїться втратити роботу та посаду, вважаючи, що це приведе до позбавлення прожитку. Вона навіть готова порушувати закони Шаріату та робити харам під приводом утримання прожитку у своїх руках. Іноді вона умовчує істину , щоб не втратити роботу та посаду, вважаючи, що від цього залежить її прожиток.
Існування такої проблеми перетворює життя людини у суцільне занепокоєння. Її не покидає страх, що вона може втратити роботу, що вона обідніє і що двері прожитку перед нею зачиняться.
На тлі цих побоювань якщо усе ж таки спитати у мусульманина: «Хто наділяє тебе прожитком?», — він тут же відповість: «Аллах!». Якщо ж задати питання: «Тоді чому ти боїшся за свій прожиток?», — він відповість: «Тому що створювати причини для набуття прожитку — ваджіб». Він вважає, що, будучи боягузливим, побоюючись говорити істину і не втілюючи закони Аллаха, він створить причини захистити свій прожиток, щоб той від нього нікуди не дівся. Проте у всьому цьому він забуває слова Посланця Аллаха ﷺ:
أَلاَ لاَ يَمْنَعَنَّ أَحَدَكُمْ رَهْبَةُ النَّاسِ أَنْ يَقُولَ بِحَقٍّ إِذَا رَآهُ أَوْ شَهِدَهُ فَإِنَّهُ لاَ يُقَرِّبُ مِنْ أَجَلٍ وَلاَ يُبَاعِدُ مِنْ رِزْقٍ أَنْ يَقُولَ بِحَقٍّ أَوْ يُذَكِّرَ بِعَظِيمٍ
«Нехай страх перед людьми не зважає нікому із вас говорити правду, коли він бачить її, або нагадувати про важливе, адже це не наближає до смерті і не віддаляє від прожитку!» (Ахмад).
Людина працює та планує усе своє життя , щоб забезпечити своїм дітям «гідне майбутнє», надати їм можливість розвиватись, годувати їх та забезпечувати усім необхідним, навчає їх у школах та університетах. А після цього починає іще планувати їх прожиток, забуваючи слова Всевишнього Аллаха:
وَلاَ تَقْتُلُواْ أَوْلادَكُمْ خَشْيَةَ إِمْلاقٍ نَّحْنُ نَرْزُقُهُمْ وَإِيَّاكُم إنَّ قَتْلَهُمْ كَانَ خِطْءًا كَبِيرًا
«Не вбивайте своїх дітей, побоюючись зубожіння , адже Ми забезпечуємо прожитком їх разом з вами. Воістину, вбивати дітей — тяжкий гріх» (17:31).
Іслам приділив особливу увагу питанню прожитку та вирішив його таким чином, який несе в собі спокій та впевненість тому, хто прийняв це рішення. У мусульманина нема вибору у цьому питанні, тому що він повинен прийняти його, якщо приймає його основу — правильне рішенні головної проблеми людини. Всевишній Аллах говорить:
اللَّهُ الَّذِي خَلَقَكُمْ ثُمَّ رَزَقَكُمْ ثُمَّ يُمِيتُكُمْ ثُمَّ يُحْيِيكُمْ هَلْ مِن شُرَكَائِكُم مَّن يَفْعَلُ مِن ذَلِكُم مِّن شَيْءٍ سُبْحَانَهُ وَتَعَالَى عَمَّا يُشْرِكُونَ
«Аллах — Той, Хто створив вас, а потім наділив прожитком. Потім Він умертвить вас, а потім оживить. Чи є серед ваших співтоваришів такий, який робив би дещо із цього? Пречист Він та вище тих, кого ви долучаєте у співтовариші!» (30:40).
Аллах створив нас, наділив нас прожитком, потім умертвить , потім знов оживить — це і є рішення основної проблеми, проте до цього Аллах додав рішення питання прожитку, враховуючи його важливість у житті людини, що виражається у тому, що люди почали говорити подібні слова: «Краще вбий, але не позбавляй прожитку», — припускаючи, що хтось окрім Аллаха у змозі позбавити їх прожитку.
Згідно Ісламу, причина отримання прожитку одна — це предопредеління Аллаха та Його воля, і нема іншої причини. Всевишній Аллах говорить:
وَمَا مِن دَآبَّةٍ فِي الأَرْضِ إِلاَّ عَلَى اللّهِ رِزْقُهَا وَيَعْلَمُ مُسْتَقَرَّهَا وَمُسْتَوْدَعَهَا كُلٌّ فِي كِتَابٍ مُّبِينٍ
«Нема на землі жодної істоти, яку б Аллах не забезпечував би прожитком. Аллах знає їх місце перебування та місце збереження. Усе це записано у ясному Писанні» (11:6).
Також Він говорить:
وَكَأَيِّن مِن دَابَّةٍ لَا تَحْمِلُ رِزْقَهَا اللَّهُ يَرْزُقُهَا وَإِيَّاكُمْ وَهُوَ السَّمِيعُ الْعَلِيمُ
«Як багато тварин, які не можуть здобути собі їжі! Аллах наділяє прожитком їх і вас. Він — Чуючий, Знаючий» (29:60).
Прожиток кожної тварини на землі — у руках Аллаха, а не іншого, не сама тварина здобуває собі їжу . Всевишній Аллах говорить:
وَاللّهُ يَرْزُقُ مَن يَشَاء بِغَيْرِ حِسَابٍ
«Аллах дарує прожиток без рахунку, кому побажає» (2:212).
Також Він говорить:
اللّهُ يَبْسُطُ الرِّزْقَ لِمَنْ يَشَاء وَيَقَدِرُ وَفَرِحُواْ بِالْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَمَا الْحَيَاةُ الدُّنْيَا فِي الآخِرَةِ إِلاَّ مَتَاعٌ
«Аллах збільшує або обмежує прожиток тому, кому побажає. Вони радіють мирському життю, проте адже мирське життя порівняно з Останнім життям — усього лише мінливе задоволення» (13:26).
Також Він сказав:
قُلْ إِنَّ رَبِّي يَبْسُطُ الرِّزْقَ لِمَن يَشَاء وَيَقْدِرُ وَلَكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لَا يَعْلَمُونَ
«Скажи: «Воістину, мій Господь збільшує або обмежує прожиток тому, кому побажає, але більшість людей не знає цього» (34:36).
Також Він сказав:
إِنَّ رَبَّكَ يَبْسُطُ الرِّزْقَ لِمَن يَشَاء وَيَقْدِرُ إِنَّهُ كَانَ بِعِبَادِهِ خَبِيرًا بَصِيرًا
«Воістину, твій Господь збільшує або обмежує прожиток тому, кому побажає. Він бачить та знає своїх рабів» (17:30).
Також Аллах підвищує одних людей над іншими за допомогою прожитку:
وَاللّهُ فَضَّلَ بَعْضَكُمْ عَلَى بَعْضٍ فِي الْرِّزْقِ فَمَا الَّذِينَ فُضِّلُواْ بِرَآدِّي رِزْقِهِمْ عَلَى مَا مَلَكَتْ أَيْمَانُهُمْ فَهُمْ فِيهِ سَوَاء أَفَبِنِعْمَةِ اللّهِ يَجْحَدُونَ
«Аллах підвищив одних із вас над іншими за допомогою багатства та прожитку. Але ті, яким дарований великий прожиток, не хочуть віддавати його своїм рабам, щоб вони не зрівнялись з ними. Невже вони відкидають милість Аллаха?» (16:71).
Аллах повідомив нам, що Він розподіляє серед людей і життя і ступінь прожитку , щоб одні, користуючись послугами інших, наймали їх на роботу та оплачували їм їх працю.
Аллах нагадує людині, що ніхто окрім Нього не наділяє прожитком:
إِنَّ الَّذِينَ تَعْبُدُونَ مِن دُونِ اللَّهِ لَا يَمْلِكُونَ لَكُمْ رِزْقًا فَابْتَغُوا عِندَ اللَّهِ الرِّزْقَ وَاعْبُدُوهُ وَاشْكُرُوا لَهُ إِلَيْهِ تُرْجَعُونَ
«Ви поклоняєтесь замість Аллаха ідолам та вигадуєте брехню. Воістину, ті, кому ви поклоняєтесь замість Аллаха, не здатні дарувати вам прожиток . Шукайте ж прожиток у Аллаха, поклоняйтесь Йому та дякуйте Йому. До Нього буде ваше повернення» (29:17).
А тому якщо хто-небудь хоче просити прожитку, нехай просить у Аллаха, тому що тільки Він здатний наділити ним, оскільки тільки Він створює та розподіляє , тільки він здатний на всіляку річ та володіє знанням про усе:
وَلَوْ بَسَطَ اللَّهُ الرِّزْقَ لِعِبَادِهِ لَبَغَوْا فِي الْأَرْضِ وَلَكِن يُنَزِّلُ بِقَدَرٍ مَّا يَشَاء إِنَّهُ بِعِبَادِهِ خَبِيرٌ بَصِيرٌ
«Якщо б Аллах збільшив прожиток Своїм рабам, вони стали б безчинствувати на землі. Проте він ниспосилає його в міру, як побажає. Воістину, Він знає про своїх рабів та бачить їх» (42:27).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халифа Мухаммад), Йорданія
19 Джумада аль-уля 1438 р.х.
16.02.2017 р.
