بسم الله الرحمن الرحيم
С іменем Аллаха – Милостивого та Милосердного
Хвала Аллаху – Господу світів. Мир та благословення імаму богобоязливих, пану посланців, посланому у якості милості для світів, – Пророку Мухаммаду, його родині та сподвижникам. О Аллах, Твоєю Милістю та Милосердями збери нас разом з ними та посели нас у Раю у їх товаристві!
О мусульмани!
Дорогі слухачі радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахір!
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху! У цьому випуску ми продовжуємо наші розмірковування над книгою «основи ісламської нафсії», щоб вияснити, що мається на увазі під термінами «ісламська аклія» та «ісламська нафсія», і розтлумачити мету цієї низки випусків у надії на успіх від Аллаха.
Особистість кожної людини складається із двох складників: аклії та нафсії. Аклія – це метод, на підґрунті якого відбувається усвідомлення речей, тобто їх осмислення. Іншими словами, це винесення рішення на підґрунті певного правила, якому вірить та довіряє людина. І якщо усвідомлення у винесенні рішення на ці речі було засновано на ісламські доктрині, то аклія цієї людини є ісламською. А якщо усвідомлення у винесенні рішення на ці речі було засновано на капіталістичній доктрині, то аклія цієї людини є капіталістичною.
Нафсія – це метод, на підґрунті якого відбувається вдоволення інстинктів та органічних потреб, інакше кажучи, це здійснення процесу вдоволення згідно з правилом, якому людина вірить та довіряє. А тому, якщо процес вдоволення інстинктів та органічних потреб відбувається на підґрунті ісламської акъиди, така нафсія буде ісламською. А якщо вдоволення відбувається на підґрунті капіталістичної акъиди, така нафсія буде – капіталістичною.
Отож, якщо правило аклії та нафсії у якої-небудь людини буде єдиним, то особистість цієї людини є відмінною та певно визначеною. Тому, якщо ісламська доктрина є підґрунтям для його аклії та нафсії, то його особистість буде ісламською. А якщо це капіталістична доктрина – то його особистість буде капіталістичною.
Проте для того, щоб стати ісламською особистістю, не досить лише наявності ісламської аклії, за допомогою якої людина виносить правильні рішення на речі та дії згідно до законів Шаріату, тобто воли він виводить закони, знає халял та харам (дозволене та заборонене), є зрілим у своєму усвідомленні та думках, говорить красномовною стильною мовою та дає правильні аналізи на події, що відбуваються. Цього усього не досить, якщо його нафсія не є такою ж ісламською, як і аклія, тобто коли він не вдовольняє інстинкти та органічні потреби на підґрунті Ісламу, не робить намаз, не тримає пост у місяць Рамадан, не дає закят, не робить хадж, не вибирає халял і не залишає харам, не знаходиться там, де Аллах любить, щоб він знаходився, не наближається до Аллаха, , хвала Йому, виконуючи те, що зобов’язав виконувати його Аллах, не прагне виконувати додаткові (нафіля) справи, щоб наблизитись до Аллаха , хвала Ему, не приймає щирі та справедливі позиції стосовно подій, що відбувається, не наказує добро та не забороняє зло, не любить не гнівається заради Аллаха і не обходиться з людьми морально.
О мусульмани
Також для того, щоб бути ісламською особистістю, недосить наявності ісламської нафсії без ісламської аклії. Тому що неусвідомлене поклоніння Аллаху може привести людину до відхилення від правильного шляху, як, наприклад, він може поститися у заборонений для поста день; робити намаз там, де не рекомендовано робити його; може сказати перед грішником «ля хавля ва ля куввата ілля біЛлях» (нема сили та могутності, окрім як у Аллаха) замість того, щоб засуджувати його та забороняти йому грішити. Інакше кажучи, він може робити зло і думати, що він вчиняє добре, і тому його вдоволення інстинктів та органічних потреб відбувається на підгорнуті не того, що наказував Аллах та Його Посланець ﷺ. Про це Аллах у Корані сказав:
قُلْ هَلْ نُنَبِّئُكُم بِالْأَخْسَرِينَ أَعْمَالًا. الَّذِينَ ضَلَّ سَعْيُهُمْ فِي الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَهُمْ يَحْسَبُونَ أَنَّهُمْ يُحْسِنُونَ صُنْعًا
«Скажи: «Чи не повідомити вам про тих, чиї діяння принесуть найбільший збиток? Про тих, чиї зусилля заблукали у мирському житті, хоча вони думали, що вчиняють добре?»» (18:103,104)
І тому ісламська особистість не сформується, доки аклія людини не буде ісламською, за допомогою якої він пізнає необхідні йому закони Шаріату, збільшуючи свої знання в області Шаріату. Але у той же час необхідно існування ісламської нафсії, за допомогою якої він буде виконувати закони Шаріату, а не лише знати їх в усіх стосунках: з його Творцем, з самим собою та з іншими людьми.
Отож, якщо його аклія та нафсія сформувались на підґрунті Ісламу, то він буде ісламською особистістю, яка, незважаючи ані на які труднощі, буде іти по своєму шляху до добра, не боячись жодних докорів на шляху Аллаха.
І це не означає повної відсутності упущень або помилок у його вчинках . І це відбувається так тому, що людина– не янгол, вона – та, яка помиляється, і коли вона помиляється, то просить вибачення та кається, а коли не помиляється, ба дякує Аллаху за те, що Він надав їй милість, віддав їй перевагу та наставив на правильний шлях. І чим більше мусульманин просвіщається Ісламом для того, щоб розвити свою аклію, і чим більше поклоняється та підкоряється Аллаху для того, щоб зміцнити свою нафсію, тим більше він наближається до свого високого розвитку.
Таким чином, він досягає великих успіхів у цьому житті та своїм прагненням досягає вдоволення Аллаха. Будучи віруючим, він поклоняється, і у той же час хоробро б’ється на джихаді. Його найвищою якістю є те, що він– раб Аллаха Всевишнього, та Творця усього сущого.
О мусульмани!
Ми у цих випусках надаємо для усіх мусульман і, зокрема, для носіїв заклику, основні чинники, які складають ісламську нафсію, щоб носій заклику часто згадував у той час, коли він працює над побудовою Халіфату, а його серце наповнювалось би богобоязливістю. Щоб він усім своїм тілом прагнув до добра, читав Коран, втілюючи його, любив Аллаха та Посланця ﷺ. Його любов тат гнів повинні бути заради Аллаха. Він повинен сподіватись на милість Аллаха і боятись Його покарання, проявляти терпіння, давати собі звіт за скоєні вчинки і, сподіваючись на Аллаха, бути щирим до Нього, щоб бути стійкими в істині, немов висока гора, бути м’яким та милостивим з мусульманами, жорстким та суворим з невірними, щоб не боятись жодного докору на шляху Аллаха, мати високу мораль, красномовність та переконливість, наказувати схвалене та забороняти засуджуване, живучи у цьому житті, прагнути до Раю, ширина якого дорівнює ширині небес та землі, який уготований для богобоязливих.
Ми неодмінно нагадаємо носіям заклику, як працюють для відновлення ісламського образу життя на землі за допомогою встановлення праведної держави Халіфат , реальність, в якій вони працюють. Реальність, в якій їх оточує багата кількість ворогів Аллаха та Його Посланця ﷺ, і якщо вони не будуть з Аллахом вдень та вночі, то як же вони розчистять серед них свій шлях? Як досягнуть своєї мети? Це буде темою наших подальших випусків. Залишайтесь з нами.
Шановні слухачі радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір!
На сьогодні ми обмежимось на цьому, щоб продовжити наші розмірковування у найближчих випусках , с дозволу Аллаха. А до цього ми прощаємось з вами у надії на швидку зустріч. Нехай убереже вас Аллах. Дякуємо вам за вашу увагу. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
12 Джумада ас-Сані 1437
21.03.2016
